Ухвала суду № 100960581, 10.11.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/4280/20

провадження №1-кп/619/128/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді : Калиновської Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Булах С.М.,

прокурора Гончарової А.В.,

захисника потерпілого Лесик М.С.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

захисників Остапенко С.Ю.,

Шевцова О.А.,

обвинувачених ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження №12020220380000860 від 22.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, ч.4 ст.189 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває зазначене кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у зв`язку з існуванням ризиків передбачених п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На теперішній час заявлені ризики не зменшилися. Крім того, характер та фактичні обставини інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, свідчать про підвищену суспільну небезпеку.

Потерпілий ОСОБА_1 та захисник Лесик підтримали клопотання прокурора.

Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисники Шевцов О.А. та Остапенко С.Ю. заперечували проти продовження строку запобіжного заходу, просили застосувати цілодобовий домашній арешт або заставу, як альтернативний спосіб.

Заслухавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, суд дійшов наступного висновку.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, відповідно до ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.07.2020 відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який останній раз ухвалою суду продовжено строком до 17.11.2021 включно.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого, характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання в їх взаємозв`язку із ризиками у справі.

При цьому суд виходить з наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинувачуваним запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали, докази в судовому засіданні не перевірені й під можливістю застосування покарання, передбаченого санкціями статей, які інкриміновані обвинувачуваним, останні можуть переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки наслідки та ризик втечі для них у цьому випадку можуть бути визнані як більш небезпечні, ніж покарання і процедура його відбування. Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченим та імовірну можливість продовження ними протиправної поведінки у подальшому.

Згідно статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Так суд зазначає, що по даному кримінальному провадженню розпочато судовий розгляд та з`ясовано, що інкриміноване обвинувачення усіма обвинуваченими не визнається, в подальшому підлягають дослідженню докази по справі, зокрема письмові та речові докази сторони обвинувачення, допит свідків обвинувачення.

Метою продовження строку тримання обвинуваченого під вартою є запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вимогами ст.178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Так, суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу судом було оцінені всі обставини з урахуванням представлених сторонами кримінального провадження матеріалів, а також вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинувачених винуватими у кримінальному правопорушенні, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується відповідні обставини.

Відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк» проти України).

Отже, суд дійшов висновку, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та не перестали існувати на момент продовження цього запобіжного заходу. Суд ставиться критично до тверджень обвинувачених щодо недоведеності ризиків, оскільки відомості, що є наявними в матеріалах судового провадження, свідчать про протилежне, а їх наявність об`єктивно спростовує доводи про недоведеність ризиків щодо переховування від суду, можливість впливати на свідків чи вчинення нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищенаведені відомості, у суду не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими прокурор обґрунтовує, необхідність застосування такого запобіжного заходу, як тримання обвинувачених під вартою, оскільки на момент розгляду справи ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об`єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються осіб обвинувачених та обставин кримінального провадження, які прокурор вважає доведеними, направивши обвинувальний акт до суду, якому за наслідками судового розгляду, суд надасть відповідну процесуальну оцінку, ухваливши виправдувальний чи обвинувальний вирок.

З огляду на значимі для даного провадження обставини, суд вбачає, що застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та відсутності жодних підстав для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу.

У зв`язку з викладеним, суд продовжує застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачуваних.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 194, 309, 331, 392 КПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Гончарової А.В. – задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, ч.4 ст.189 КК України вважати продовженим до 05 січня 2022 року, включно.

Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя: Л. В. Калиновська