Постанова № 100959072, 05.11.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер 194/420/21

1-кп/185/611/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2021 року. м. Павлоград.

Павлоградський міськрайонний суд

Дніпропетровської

області у складі:

головуючого - судді Тимченка С.О.,

секретаря - Хоменко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020040400000345 від 23.11.2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка, Дніпропетровської області, громадянина України, з повною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 23.09.2010 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком на 2 роки;

- 04.08.2011 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнився 29.05.2014 року на підставі ухвали Жовтневого міського суду Дніпропетровської області від 21.05.2014 року умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 3 дні;

- 17.11.2015 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком на 2 роки. Був знятий з обліку Павлоградського МРВ «Центр пробації» по закінченню іспитового строку;

- 07.04.2020 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 296 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі. Відповідно до ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком на 1 рік, покарання не відбув,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

за участі прокурора - Сорокіна М.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 22.11.2020 року знаходився за місцем свого мешкання, а саме в квартирі АДРЕСА_2 , де відпочивав разом із своїми знайомими в кухонній кімнаті. Цього ж дня, приблизно о 10.30 год., до квартири АДРЕСА_2 в якості гостя прийшла його знайома ОСОБА_2 , яка на той момент вже перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Після приходу до вказаної квартири ОСОБА_2 на кухні випила дві рюмки спиртного, від чого її стан сп`яніння збільшився та вона пішла до спальної кімнати відпочити, де лягла на ліжко та заснула. В свою чергу ОСОБА_1 , приблизно о 11.00 год., по раптово виниклому умислу, спрямованому на незаконне збагачення шляхом викрадення чужого майна, скориставшись тим, що ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп`яніння та спить, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, пройшов до спальної кімнати вищевказаної квартири, де в цей момент прокинулась ОСОБА_2 та з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, не отримавши від ОСОБА_2 згоду на розпорядження її мобільним телефоном марки HUAWEI моделі Y5 2019 (AMN-LX9), на її очах, засунув руку під подушку на ліжку, де перебувала ОСОБА_2 , звідки витяг вказаний вище мобільний телефон, та не реагуючи на її зауваження повернути їй мобільний телефон, покинув приміщення спальної кімнати. Таким чином, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу, повторно, на виду у ОСОБА_2 відкрито викрав її мобільний телефон марки HUAWEI моделі Y5 2019 (AMN- LX9) вартістю 1516,67 гривень, завдавши останній матеріальний збиток на вказану суму. З викраденим майном з місця скоєння злочину ОСОБА_1 зник та викраденим розпорядився на свій розсуд.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, відмовився від дачі пояснень. На запитання суду пояснив, що дійсно, 22.11.2020 року він перебував в квартирі АДРЕСА_2 , куди прийшла його знайома ОСОБА_2 , та яка пізніше пішла у спальню кімнату відпочивати. Зайшов туди, він засунув руку під подушку на ліжку, де перебувала ОСОБА_2 , та викрав її мобільний телефон, не звернувши уваги на її заперечення. Причини скоєння злочину не у нього було. У скоєному він щиро кається, та шкоду потерпілій відшкодовано.

Допитавши обвинуваченого, суд вважає, що він винний у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненному повторно.

Його дії кваліфікуються за ч.2 ст. 186 КК України.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин які ніким не оспорюються.

Під час визначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання є щире каяття обвинуваченого у скоєнні злочину.

Згідно ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.

Обвинувачений вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів, раніше судимий, не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, вину визнав у повному обсязі, шкоду відшкодував потерпілій.

Як витікає з вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винного та обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті фізичних страждань або принизити людську гідність.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у межах санкції ч.2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі.

На підставі п.п «б» п.1 ч.1 ст. 72 КК України обвинуваченому ОСОБА_1 слід перевести покарання, призначене за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07.04.2020 року у виді обмеження волі на покарання у виді позбавлення волі, виходячи із співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України суд вважає необхідним до призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_1 частково приєднати покарання за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07.04.2020 року, оскільки останній вчинив злочин у період іспитового строку.

Дане покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним злочинів, оскільки виправити останнього, та запобігти його злочинній діяльності не можливо без його ізоляції від суспільства.

Цивільний позов у данному кримінальному провадженні відсутній.

Процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 653 (шістьсот п`ятдесят три) грн. 80 коп. слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази слід розподілити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі п.п «б» п.1 ч.1 ст. 72 КК України ОСОБА_1 перевести покарання, призначене за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07.04.2020 року у виді 2 (двох) років обмеження волі на покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України ОСОБА_1 до призначенного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07.04.2020 року, та призначити остаточне покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з часу звернення вироку до виконання.

Цивільний позов у данному кримінальному провадженні відсутній.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- мобільний телефон марки HUAWEI моделі Y5 2019 (AMN- LX9), переданий на зберігання ОСОБА_2 - залишити останній за належністю;

- договір № 7.6307 від 22.11.2020 року, та його копію - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 653 (шістсот п`ятдесят три) грн. 80 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту не продовжувався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання його копії.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається сторонам кримінального провадження. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя С.О. Тимченко.