Рішення № 100958751, 26.10.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3815/21

Провадження № 2-а/204/55/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання – Сокола Д.О.,

представника позивача – адвоката Сидоренка К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до т. в. о. інспектора ВБДР Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Мартиненка Олега Сергійовича, третя особа на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до т. в. о. інспектора ВБДР УПП в Дніпропетровській області Мартиненка О.С., із вимогою про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення (а. с. 1-9).

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 26 квітня 2021 року відповідач виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 781070 від 26 квітня 2021 року у розмірі 1020 гривень та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП. Відповідно до оскаржувальної постанови, 15 квітня 2021 року о 13 годині 40 хвилин на км 051+700 автомобільної дороги Т-04-27 «Дмитрівка - Зелений Гай - Гаврилівка» в. о. начальника Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області Коломійцев О.А., будучи посадовою особою, відповідальною за належне тримання вказаної дороги, не вжив своєчасних заходів з ремонту проїзної частини, а за неможливості це зробити не вжив своєчасних заходів огородження та позначення відповідними дорожніми знаками або з обмеженням руху, чим порушив вимоги п. 3.1.1, 3.1.2 ДСТУ 3587-97.

Позивач вважає, що вказана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 781070 від 26 квітня 2021 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Зазначає, що за ч. 1 ст. 140 КУпАП може бути притягнута до відповідальності лише службова посадова особа, до кола повноважень якої входить дотримання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших споруд та вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху або відновлення безпечних умом для руху.

Натомість, позивач не є такою особою, оскільки 01 березня 2021 року між замовником – Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області, та виконавцем - ТОВ «Автомагістраль-Південь», укладено договір № ЕУ-А-4 на закупівлю послуг 63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту (послуги з експлуатаційного у тримання автомобільних доріг загального користування державного значення та штучних споруд на них у Дніпропетровській області).

Відповідно до вимог п. 1.1-1.2 вказаного договору, виконавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та штучних споруд на них в Дніпропетровській області, згідно технічного завдання викладеного в тендерній документації за рахунок державних коштів та в обумовлених цим договором термін, протяжністю 2826,9 км.

Згідно з п. 1.8 вказаного договору, у всіх випадках, у разі виявлення на вищевказаних автомобільних дорогах загального користування місцевого значення будь-яких відхилень від вимог стандартів, норм і правил, які діють у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, виконавець негайно встановлює необхідні технічні засоби організації дорожнього руху, відповідно до діючих нормативів та за письмовим рішенням замовника вводить необхідні обмеження в русі.

Крім того, п. 1.11 вказаного договору, на період дії договору та протягом гарантійного періоду, виконавець, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільні дороги» та норм глави 82 ЦК України, в повній мірі відповідає за належне утримання автомобільної дороги, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т. ч. моральної) шкоди та компенсації витрат транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причини незадовільного експлуатаційного утримання, допущеного з вини виконавця.

Тобто, за вказаним договором ТОВ «Автомагістраль-Південь», а не позивач, несе відповідальність за належне здійснення поточного ремонту автомобільної дороги та експлуатаційного її утримання.

Позивач стверджує, що 14 січня 2021 року в. о. начальника Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, з метою забезпечення належного контролю за експлуатаційним утриманням автомобільних доріг державного значення закріпленими за ДРП, видано наказ № 13 «Про закріплення ДРП між інженерами технічного нагляду». Так, відповідно до додатку № 1 до вказаного наказу автодорога Т-04-27 (0+000-36+754) обслуговується ДРП-3 Миколаївка, автодорога Т-04-27 (39+396-54+399) обслуговується ДРП-16 Покровське, а закріпленим за ними є провідний інженер відділу якості, технічного контролю та нових технологій ОСОБА_2 , якого заміняє ОСОБА_3 .

Тому позивач вважає, що він є неналежним спеціальним суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Також позивач зазначає, що в акті обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 15 січня 2021 року відсутні будь-які заміри та схема пошкодження дорожнього покриття, а є лише запис про те, що воно відсутнє, що є порушенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. За результатами обстеження дорожню ділянку визнано такою, що не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97, а яким саме не вказано, тому не зрозуміло, в чому саме полягає порушення п. п. 3.1.1 та 3.1.2 ДСТУ 3587-97. Вказує на те, що в акті зазначено, що обстеження проводилося у присутності провідного інженера ОСОБА_4 , однак з доповідної записки останньої вбачається, що вона участі у вказаному огляді не приймала та акт не підписувала, що взагалі ставить під сумнів легітимність даного документу.

З цих підстав, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 781070 від 26 квітня 2021 року про накладання на нього штрафу у розмірі 1020 гривень.

Ухвалою суду від 11 червня 2021 року у справі відкрито спрощене провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 11 годину 30 хвилин 12 липня 2021 року (а. с. 73), яка надіслана відповідачу 15 червня 2021 року за вихідним № 13329/21-вих/2-а/2014/55/21 (а. с. 74).

Ухвалою суду від 14 липня 2021 року залучено до участі у цій справі, в якості третьої особи, на боці відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департамент патрульної поліції Національної поліції України (а. с. 85).

01 липня 2021 року на адресу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшли пояснення Департаменту патрульної поліції (а. с. 78-80 та на звороті), в яких він заперечує проти задоволення позову. В поясненнях зазначає, що інспектор, виявивши транспортний засіб, в діях якого містяться ознаки порушення вимог чинного законодавства в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме порушення п. п. 3.1.1, 3.1.2 ДСТУ 357-97, за вчинення якого передбачено адміністративну відповідальність ч. 1 ст. 140 КУпАП у вигляді штрафу, з урахуванням того, що така дія була скоєна водієм в присутності поліцейського і останній бачив її вчинення на власні очі, останнім було прийнято рішення про зупинку такого транспортного засобу на підставі ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», та в подальшому розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП, щодо водія такого транспортного засобу, яким виявився позивач. Вказано, що поліцейський розглянув справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. Зазначає, що після виявлення факту порушення вимог Правил дорожнього руху України та зупинки транспортного засобу поліцейським було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини; позивачу були роз`яснені його права, якими користується особа, що притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи. При розгляді справи поліцейським позивача було ознайомлено з матеріалами справи, а саме відеозаписом з автомобільного реєстратора, встановленого на службовому автомобілі. Жодних переконливих доводів своєї невинуватості позивачем на місці розгляду справи не надано. Тому вважає, що пояснення позивача, які викладені ним в позовній заяві, щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення є лише спробою уникнути встановленої законом відповідальності, що є неприпустимим. Крім того, зазначає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, підтверджується показаннями поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України і є особами, незацікавленими в результатах розгляду справи про адміністративне правопорушення, віднесеному до їх компетенції, та у встановлений законодавством спосіб відреагували на виявлене правопорушення. Тому вважає, що обставини, викладені позивачем в позовній заяві, мають суто гіпотетичний характер та не підтверджені жодними та допустимими доказами, а отже підстав для скасування оскаржувальної постанови не має, а відтак вважає, висунуті позивачем позовні вимоги безпідставними, не підтвердженими жодними допустимими доказами та такими, що не підлягають задоволенню в повній мірі.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Сидоренко К.Г., позовні вимоги підтримав в повному обсязі, прохав їх задовольнити, обґрунтування надав аналогічні тексту позовної заяви.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, в поясненнях прохав розглянути справу за його відсутності (а. с. 80 на звороті).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 26 квітня 2021 року т. в. о. інспектора ВБДР УПП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Мартиненком О.С. винесено постанову серії ДПО18 № 781070 від 26 квітня 2021 року про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у вигляді штрафу, у розмірі 1020 гривень (а. с. 15-16). Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 15 квітня 2021 року о 13 годині 40 хвилин на км 051+700 автомобільної дороги Т-04-27 «Дмитрівка - Зелений Гай - Гаврилівка» в. о. начальника Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області Коломійцев О.А., будучи посадовою особою, відповідальною за належне тримання вказаної дороги, не вжив своєчасних заходів з ремонту проїзної частини, а за неможливості це зробити, не вжив своєчасних заходів огородження та позначення відповідними дорожніми знаками або з обмеженням руху, чим порушив вимоги п. 3.1.1, 3.1.2 ДСТУ 3587-97 та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 29 липня 2019 року № 240 затверджено Положення про Службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області (а. с. 17-32).

Відповідно до вимог п. 7.1 вказаного Положення, службу очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Головою Уповноваженого органу управління за погодженням з відповідними органами виконавчої влади.

Приписами п. 7.2 вказаного Положення, з-поміж іншого, визначено, що начальник служби забезпечує організацію будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у Дніпропетровській області відповідно до державних будівельних норм і стандартів; організовує та забезпечує в межах повноважень технічне покриття та відбудову автомобільних доріг в особливий період; несе персональну відповідальність за виконання покладених на Службу завдань; несе відповідальність за стан та розвиток мережі автомобільних доріг у Дніпропетровській області, сприяє мобілізації коштів та фінансування дорожніх робіт згідно із законодавством, тощо.

01 березня 2021 року між ТОВ «Автомагістраль-Південь» та службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області укладено договір № ЕУ-А-4 на закупівлю послуг 63710000-9 Послуг з обслуговування наземних видів транспорту (послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та штучних споруд на них у Дніпропетровській області) (а. с. 34-53).

Відповідно до вимог п. 1.1-1.2 вказаного договору, виконавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та штучних споруд на них в Дніпропетровській області, згідно технічного завдання викладеного в тендерній документації за рахунок державних коштів та в обумовлених цим договором термін, протяжністю 2826,9 км.

Згідно з п. 1.8 вказаного договору, у всіх випадках, у разі виявлення на вищевказаних автомобільних дорогах загального користування місцевого значення будь-яких відхилень від вимог стандартів, норм і правил, які діють у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, виконавець негайно встановлює необхідні технічні засоби організації дорожнього руху, відповідно до діючих нормативів та за письмовим рішенням замовника вводить необхідні обмеження в русі.

Крім того, п. 1.11 вказаного договору, на період дії договору та протягом гарантійного періоду, виконавець, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільні дороги» та норм глави 82 ЦК України, в повній мірі відповідає за належне утримання автомобільної дороги, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т. ч. моральної) шкоди та компенсації витрат транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причини незадовільного експлуатаційного утримання, допущеного з вини виконавця.

Відповідно до вимог п. 5.1 вищевказаного договору, термін надання послуг – з моменту підписання договору та до 31 грудня 2023 року у відповідності до календарного плану (додаток № 2) (а. с. 40).

Відповідно до додатку № 1 до договору № ЕУ-А-4 від 01 березня 2021 року «Перелік доріг» (а. с. 46-48), дорога за індексом Т-04-27 «Дмитрівка - Зелений Гай - Гаврилівка» у кілометрових прив`язках з км 0+000 по км 37+221, та з км 39+860 по км 55+048 (до проміжку якої входить ділянка дороги км 051+700, яка є предметом розгляду в оскаржувальній постанові), загальною протяжністю 52,7 км, входить до переліку доріг, відповідальність за які, відповідно до вимог вищевказаного договору, несе ТОВ «Автомагістраль-Південь».

Наказом т. в. о. начальника Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області Осики К.В. від 14 січня 2021 року № 13 «Про закріплення ДРП між інженерами технічного нагляду», з метою забезпечення належного контролю за експлуатаційним утриманням автомобільних доріг державного значення закріпленими ДРП, з 14 січня 2021 року закріплено за провідними інженерами відділу якості, технічного контролю та нових технологій ДРП відповідно до додатку № 1, та зобов`язано їх здійснювати технічний нагляд за станом закріплених ділянок автомобільних доріг, а також проводити приймання та контроль якості виконаних робіт (з правом підпису ф. КБ-в і скріплення підпису печаткою) (а. с. 54).

Відповідно до додатку № 1 до вищевказаного наказу, автомобільна дорога Т-04-27 (0+000-36+745) закріплена за ДРП-3 Миколаївка та за інженером відділу якості, технічного контролю та нових технологій ОСОБА_5 , якого заміняє ОСОБА_3 (а. с. 56).

Приписами ч. 1 ст. 140 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.

Тобто, об`єктом правопорушення передбаченого цією статтею є суспільні відносини у сфері забезпечення дорожнього руху. А об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у недодержані правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжиття заходів щодо заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.

За приписами вказаної статті вбачається, що суб`єктом вказаного правопорушення можуть бути лише посадові, до компетенції яких саме належить додержання цих правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасності заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць проводження робіт.

Тому доводи третьої особи щодо того, далі мовою оригіналу: «що така дія була скоєна водієм в присутності поліцейського і останній бачив її вчинення на власні очі, останнім було прийнято рішення про зупинку такого транспортного засобу на підставі ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», та в подальшому розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП, щодо водія такого транспортного засобу, яким виявився позивач» є надуманими, оскільки позивач взагалі не є в даному випадку водієм транспортного засобу про що зазначено у поясненнях, необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому суд не бере їх до уваги.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідальність за належне здійснення поточного ремонту автомобільної дороги Т-04-27 (0+000-37+221, 39+860-55+048) та експлуатаційного її утримання, у період часу з 01 березня 2021 року до 31 грудня 2023 року, відповідно до договору № ЕУ-А-4, несе ТОВ «Автомагістраль-Південь», а тому позивач не є належним суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020 гривень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч. 1 ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Нормами ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Приписами ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 286 КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що постанова серії ДПО18 № ДПО18 № 781070 від 26 квітня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020 гривень, є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, понесені позивачем витрати на сплату судового збору у розмірі 454 гривні підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 19, 20, 72, 77, 96, 229, 242-246, 262, 286 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до т. в. о. інспектора ВБДР Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Мартиненка Олега Сергійовича (49000, м. Дніпро, пл. Троїцька, буд. 2-А), третя особа на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Департамент патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3; ЄДРПОУ 40108646), про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити у повному обсязі.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 781070 від 26 квітня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020 гривень визнати протиправною та скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 140 КУпАП – закрити.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, згідно з вимогами ч. 4 ст. 286 КАС України, протягом десяти днів зо дня його проголошення або протягом десяти днів зо дня отримання його копії учасниками справи, які не брали участь у судовому засіданні.

Рішення суду набирає законної сили протягом десяти днів зо дня його проголошення або протягом десяти днів зо дня отримання його копії учасниками справи, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна