Ухвала суду № 100957872, 04.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 листопада 2021 року Справа №160/10656/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву позивача про встановлення судового контролю по справі №160/10656/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та надані до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, доплати за роботу у зоні відчуження (Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року в адміністративній справі № 804/25885/14), доплати за роботу у нічний час, надбавки за роботу у захисних ізолювальних апаратах (Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року в адміністративній справі №804/8404/16) для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії. Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), зокрема: надбавки за особливо важливі завдання (50%), надбавки за особливі умови служби пов`язані з ризиком для життя або здоров`я (25%), премії, доплату за роботу у зоні відчуження (Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року в адміністративній справі № 804/25885/14), доплату за роботу у нічний час надбавку за роботу у захисних ізолювальних апаратах (Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року в адміністративній справі № 804/8404/16), для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача. Стягнуто з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (04071, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 8, код ЄДРПОУ 38537963) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840,80 грн. відповідно до квитанції від 03.09.2020.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.08.2021 апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області – залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року залишено без змін.

13.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 зупинено провадження щодо розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №160/10656/20 - до прийняття рішення Третім апеляційним адміністративним суду за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 160/10656/20.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 поновлено провадження по справі № 160/10656/20 за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішуючи питання наявності підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд встановив та зазначає наступне.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено повністю.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.08.2021 апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області – залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року залишено без змін.,

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду набрало законної сили 31.08.2021 року.

Згідно з матеріалами справи, Дніпропетровським окружним адміністративним судом не видавались виконавчі листи по справі.

Особливості судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративних справах врегульовано статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, аналіз статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень - відповідача подати звіт про виконання судового рішення є однією із форм судового контролю за виконанням ухваленого судового рішення та може бути застосовано судом під час прийняття рішення у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, надати звіт про виконання судового рішення, після його надходження - розгляду поданого звіту, а за наслідками розгляду поданого звіту або в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту або накладенням штрафу на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Водночас, застосування інституту судового контролю є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 31.07.2018 р. у справі №235/7638/16-а.

Відповідно до частин 1 та 2статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002, Ромашов проти України від 27.07.2004, Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року у справі № 806/2143/15 звертає увагу, що норма статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувана шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України Про виконавче провадження).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для його (рішення) виконання і позивачем, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення, не надано жодних доказів на підтвердження зазначених обставин.

Позивачем, також, не надано доказів направлення виконавчого листа для примусового виконання в порядку встановленому Законом України Про виконавче провадження, доказів наявного виконавчого провадження, доказів ухиляння відповідача від виконання рішення суду.

З огляду на викладене суд не знаходить достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року по справі №160/10656/20 шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання.

Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю.

Керуючись статтями241,243,248,382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю по справі № 160/10656/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко