Ухвала суду № 100957732, 08.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 листопада 2021 року Справа 160/15602/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача-1: Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), відповідача-2: Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Акціонерне товариство “Державний експортно – імпортний банк України” в особі філії Акціонерного товариства “Державний експортно – імпортний банк України” у місті Кривому Розі про визнання протиправним та скасування постанов, визнання протиправними дій, стягнення збитків, -

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), відповідача-2: Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Акціонерне товариство “Державний експортно - імпортний банк України” в особі філії Акціонерного товариства “Державний експортно - імпортний банк України” у місті Кривому Розі, в якій позивач просить:

- визнати протиправною і скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Клименко Наталії Олександрівни від 11 грудня 2018 року про виведення виконавчого провадження №50033236 із зведеного виконавчого провадження;

- визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 10 січня 2019 року, про прийняття виконавчого провадження №50033236;

- визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 10 січня 2019 року про прийняття виконавчого провадження №54007010;

- визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 05 лютого 2019 року про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження №58294093;

- визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 15 квітня 2020 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №50370648;

- визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни та заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Руслана Юрійовича у виконавчому провадженні №50370648 щодо оцінки майна ОСОБА_1 , а саме: побутового корпусу прядильного виробництва літ. А1, А2, АЗ, А4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 6679,7 кв.м. шляхом призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Бі.Еф.Сі.";

- визнати оцінку майна ОСОБА_1 , а саме: побутового корпусу прядильного виробництва літ. А1, А2, АЗ, А4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 6679,7 кв.м., проведену 10 липня 2020 року суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання - Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Бі. Еф. Сі." у виконавчому провадженні №50370648 недійсною;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 3 159 591,58 грн. (три мільйони сто п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто одна гривня 58 копійок), завдану протиправними рішеннями і діями державних виконавців та інших посадових осіб Міністерства юстиції України та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро);

- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн. (сто п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок), завдану протиправними рішеннями і діями державних виконавців та інших посадових осіб Міністерства юстиції України та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Також, в прохальній частині позовної заяви було заявлено вимогу про забезпечення позову шляхом заборони головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинській Оксані Миколаївні, будь-якому іншому державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на якого може бути або буде покладено виконання функцій (повноважень) головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни у разі її відсутності (непрацездатності, передачі виконавчого провадження тощо), а також будь-якому іншому державному виконавцю чи приватному виконавцю України вчиняти будь-які дії щодо передачі майна ОСОБА_1 , зокрема: побутового корпусу прядильного виробництва літ. А1, А2, АЗ, А4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 6679,7 кв.м., Акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, вул.Антоновича, 127, м.Київ, код ЄДРПОУ 00032112) або будь-якому іншому стягувану у межах зведеного виконавчого провадження №58294093, зведеного виконавчого провадження №54022169, а також виконавчих проваджень №50033236, №50370648, №53879468, №54007010, зокрема, дії щодо звернення до стягувана з пропозицією про вирішення питання про залишення ним нереалізованого на електронних торгах майна ОСОБА_1 , винесення постанови про передачу цього майна стягувану в рахунок погашення боргу, складення акту передачі майна ОСОБА_1 стягувану, надання стягувану постанови про передачу майна ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу та акту передачі майна ОСОБА_1 стягувану та інші дії, передбачені статтею 61 Закону України "Про виконавче провадження", пов`язані з передачею нереалізованого на електронних торгах майна ОСОБА_1 Акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, вул. Антоновича, 127, м. Київ, код ЄДРПОУ 00032112) або будь-якому іншому стягувану у межах зведеного виконавчого провадження №58294093, зведеного виконавчого провадження №54022169, а також виконавчих проваджень №50033236, №50370648, №53879468, №54007010, до набрання законної сили рішенням суду по суті справи.

Ухвалою суду від 27.11.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали шляхом подання до суду обґрунтування додаткових підстав поважності пропуску звернення до суду, у разі необхідності подання заяви із зазначенням підстав для поновлення такого строку та подання відповідних доказів; доказів сплати судового збору у розмірі 4204,00 грн. за заявлені вимоги немайнового характеру; уточненої позовної заяві в якій визначитись із суб`єктним складом сторін та викладенням позовних вимог щодо кожного із відповідачів (у кількості примірників в залежності від кількісного складу сторін); надати до суду копію постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Клименко Наталії Олександрівни від 11 грудня 2018 року про виведення виконавчого провадження №50033236 із зведеного виконавчого провадження.

Крім того, позивачу в ухвалі від 27.11.2020 року було роз`яснено порядок подання заяв про забезпечення позову у відповідності до вимог ст.ст. 151 – 153 КАС України.

На виконання вимог зазначеної ухвали 04.01.2021 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом з уточненою позовною заявою відповідно до кількості учасників справи, в якій позивач, не змінюючи суб`єктний склад сторін, просить:

- визнати протиправною і скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Клименко Наталії Олександрівни від 11 грудня 2018 року про виведення виконавчого провадження № 50033236 із зведеного виконавчого провадження;

- визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 10 січня 2019 року про прийняття виконавчого провадження № 50033236;

- визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 10 січня 2019 року про прийняття виконавчого провадження № 54007010;

- визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 05 лютого 2019 року про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 58294093;

- визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни від 15 квітня 2020 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 50370648;

- визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни та заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Руслана Юрійовича у виконавчому провадженні № 50370648 щодо оцінки майна ОСОБА_1 , а саме: побутового корпусу прядильного виробництва літ. А1, А2, АЗ, А4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 6679,7 кв.м. шляхом призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Бі.Еф.Сі.";

- визнати оцінку майна ОСОБА_1 , а саме: побутового корпусу прядильного виробництва літ. А1, А2, АЗ, А4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 6679,7 кв.м., проведену 10 липня 2020 року суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання - Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Бі. Еф. Сі." у виконавчому провадженні № 50370648 недійсною;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України та Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) майнову шкоду в розмірі 3 159 591,58 грн. (три мільйони сто п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто одна гривня 58 копійок), завдану протиправними рішеннями і діями державних виконавців та інших посадових осіб Міністерства юстиції України та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро);

- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України та Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн. (сто п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок), завдану протиправними рішеннями і діями державних виконавців та інших посадових осіб Міністерства юстиції України та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Крім того, 04.01.2021 року до суду подано заяву про поновлення строку звернення до суду, клопотання про зменшення розміру судового збору та клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 03.02.2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строків звернення до суду - відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), відповідача-2: Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Акціонерне товариство “Державний експортно – імпортний банк України” в особі філії Акціонерного товариства “Державний експортно – імпортний банк України” у місті Кривому Розі про визнання протиправним та скасування постанов, визнання протиправними дій, стягнення збитків - повернуто позивачеві, оскільки останнім не було усунуто всі недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом та заяви про продовження строку для усунення недоліків до суду не надходило.

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу на ухвалу суду від 03.02.2021 року.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 року скасовано, справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження її розгляду.

19.10.2021 року справа №160/15602/20 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2021 року передана на розгляд головуючому судді Тулянцевій І.В.

На виконання вимог Кодексу адміністративного судочинства України суддя приймає до провадження справу №160/15602/20 зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Відповідно до положень частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятою статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Відповідно до ч.1 ст.42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи.

Як вбачається з тексту уточненої позовної заяви від 04.01.2021 року, позивачем у якості відповідачів зазначено - Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Міністерство юстиції України.

Між тим, суд вдруге (вперше про це було зазначено в ухвалі суду від 27.11.2020 року про залишення позовної заяви без руху) звертає увагу позивача на ту обставину, що у відповідності до положень частин 1 та 3 статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року № 1404 - VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Органами державної виконавчої служби, у відповідності до положень п. 3 Розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5), є:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві);

- відділи примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві;

- управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень);

- відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень;

- районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділи державної виконавчої служби).

З урахуванням наведеного, суд вдруге пропонує позивачу визначитись із тим, рішення та дії якого саме органу державної виконавчої служби він оскаржує, зазначити суб`єктний склад учасників справи та викласти зміст позовних вимог і виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги щодо кожного з відповідачів.

Крім того, суд зазначає, що позивачем у пунктах 3-6 прохальної частини позову щодо визнання протиправними та скасування постанов державних виконавців: від 11 грудня 2018 року про виведення виконавчого провадження № 50033236 із зведеного виконавчого провадження; від 10 січня 2019 року про прийняття виконавчого провадження № 50033236; від 10 січня 2019 року про прийняття виконавчого провадження № 54007010; від 05 лютого 2019 року про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження №58294093, не конкретизовано номери зведених виконавчих проваджень, а також номери та дати виконавчих документів на підставі яких були прийняті оскаржувані постанови.

Оскільки в матеріалах позову наявні відомості про значну кількість різних виконавчих проваджень щодо боржника – ОСОБА_1 , в тому числі зведених виконавчих проваджень, позивачу слід привести прохальну частину позову (пункти 3-6) у відповідність до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України.

Також, суд вдруге звертає увагу на те, що у прохальній частині позовної заяви (пункти 7 - 9) позивач зазначає про здійснення оцінки майна, а саме: побутового корпусу прядильного виробництва літ. А1, А2, АЗ, А4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 6679,7 кв.м., проведену 10 липня 2020 року суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання - Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Бі. Еф. Сі." у виконавчому провадженні №50370648. При цьому, в уточненій позовній заяві від 04.01.2021 року статус Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Бі. Еф. Сі.", як учасника справи, знову позивачем не зазначено.

Крім того, зі змісту пункту 8 прохальної частини позову є незрозумілим про які фактичні обставини незаконних дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни та заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 йдеться мова та коли вони відбувались, що унеможливлює визначитись судом із предметом позову в цій частині.

Також, з п. 9 прохальної частини позову є незрозумілим яку саме «оцінку майна ОСОБА_1 » (дії при її проведенні чи конкретне рішення) позивач просить визнати недійсною, що також унеможливлює визначитись судом із предметом позову в цій частині.

При цьому суд зазначає, що саме на позивача у відповідності до положень ст.44 КАС України, покладено обов`язок зазначити склад сторін та зазначити всі фактичні обставини справи, тобто добросовісно користуватись процесуальними обов`язками. У зв`язку із чим, зазначення у прохальній частині позову (п. 12) про перекладення на суд обов`язку із вирішення питання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Бі. Еф. Сі.", свідчить про недоліки позовної заяви.

Як було зазначено раніше, при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Заявляючи в уточненій позовній заяві від 04.01.2021 року позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України та Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) майнової шкоди в розмірі 3159591,58 грн. та моральної шкоди в розмірі 150000,00 грн. (п.п. 10-11 прохальної частини), позивачем у порушення вимог п. 4 ч. 5 ст.160 КАС України не зазначено зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо кожного з відповідачів, що також свідчить про недоліки позовної заяви.

Крім того, позивачу слід прийняти до уваги, що з наведеного у позові обгрунтування за позовними вимогами, визначеними у пунктах 10-11, є незрозумилим за якими правилами адміністративного чи цивільного судочинства слід розглядати такі вимоги, у зв`язку із чим, слід вказані вимоги у відповідність до вимог ст. 19 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Зазначаючи у позові про стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України та Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн. (сто п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок), завдану протиправними рішеннями і діями державних виконавців та інших посадових осіб Міністерства юстиції України та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), позивачем жодних доказів, які б надали суду змогу встановити вказані факти (моральні страждання, стрес, тривожність, порушення звичайного порядку життя та інше, а також причинний зв`язок між шкодою, яку завдано, та протизаконними діями – причиною завдання моральної шкоди є саме протиправні дії вказаних посадових осіб) до позовної заяви не долучено в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160 КАС України та ч.4 ст.161 КАС України.

Суд звертає увагу позивача, що дана категорія справ має особливості розгляду, що встановлені приписами статей 269, 287 КАС України та встановлення обмеженого строку розгляду справи протягом десяти днів. Дана норма містить імперативний припис та не наділяє суд правом продовжити строк розгляду справи даної категорії. Тому, для забезпечення повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі та прийняття законного і обґрунтованого рішення у строк передбачений нормами КАС України, обов`язок щодо доказування покладається не лише на відповідача, а на всіх учасників справи, оскільки кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 4 Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абзац перший частини 3 статті 6 Закон №3674-VI).

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини 3 статті 6 Закон №3674-VI).

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою – підприємцем становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 № 294-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року у розмірі 2102 грн. 00 коп.

В уточненій позовній заяві від 04.01.2021 року позивачем визначено свій статус як фізична особа, заявлено одну майнову вимогу (стягнення майнової шкоди у розмірі 3 159 591,58 грн. – п. 10 прохальної частини), а також об`єднано 7 немайнових вимог (пункти 3 – 9 прохальної частини позову), а тому при зверненні до суду у відповідності до положень ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 – VI, позивач повинен був сплатити судовий збір за позовні вимоги одночасно майнового характеру і немайнового характеру у розмірі 16395,60 грн. (10 510,00 грн. (2 102,00 грн. х 5) + 5885,60 грн. (7 х 840,80 грн.)).

Згідно з квитанцією №38 від 20.11.2020 року, позивач за подання даного позову до суду сплатив судовий збір у сумі 840,80 грн.

За наведених обставин позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 15554,80 грн. за наступними реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155;

банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ; Судовий збір, за позовом фізичної особи ОСОБА_1 , Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

При цьому, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача від 04.01.2021 року про зменшення розміру судового збору у зв`язку із його необгрунтованістю.

Так, у якості підстав для зменшення розміру судового збору позивач зазначає про те, що в 2020 ріці його річний дохід складає – 0,00 грн., у зв`язку із чим, у відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан та обов`язок сплатити збір у розмірі, що перевищує 5% річного доходу, просить вирішити питання про зменшення розміру судового збору в сумі 840,80 грн.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з чч.1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні наведених норм права відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами. При цьому, наведеною статтею передбачено право суду, а не обов`язок, щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивачів від сплати судового збору.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Отже, при вирішенні питання про задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судових витрат, звільнення від сплати судового збору суд досліджує наявність обставин для відстрочення, зменшення або звільнення, які мають бути підтверджені належними доказами.

До заявленого клопотання про зменшення розміру судового збору за подання даного позову позивачем було надано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 01.12.2020 року, згідно якої позивачу протягом 2019 – 3-й квартал 2020 року нараховувалась, але не виплачувалась заробітна плата Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК» (код ЄДРПОУ 19096149). Жодних інших документів на підтвердження скрутного матеріального становища позивачем до суду не надано.

При цьому, судом з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань встановлено, що ОСОБА_1 є не тільки найманим працівником на ТОВ «МІК», якому нараховувалась заробітна плата відповідно до Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, але і засновником вказаного товариства, що не виключає отримання ним інших доходів від діяльності вказаного підприємства.

Тобто, з наданих Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків неможливо визначити розмір річного доходу позивача за 2019 рік, як того вимагає стаття 8 Закону України «Про судовий збір».

Також, суд зазначає, що Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків не є достатнім доказом на підтвердження тяжкого майнового стану позивача, яким підтверджується факт неможливості сплати останнім судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан позивача, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема, для сплати судового збору. Доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, заявником до позовної заяви не надано. Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище позивача. Таким чином, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним позовну заяву у встановленому законом порядку.

Таким чином, клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованими та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Оскільки ухвалою суду від 03 лютого 2021 року позовну заяву позивача від 24.11.2020 року було повернуто, позивачу слід надати до суду оригінал вказаної позовної заяви разом із додатками.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяві в якій визначитись із суб`єктним складом сторін, викладенням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини у відповідності до норм п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, а також викладенням прохальної частини позову у відповідності до положень пункту 5 ч. 5 ст.160 КАС України щодо кожного із відповідачів (у кількості примірників в залежності від кількісного складу сторін);

- надання всіх наявних у позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (в т.ч. доказів щодо завдання протиправними рішеннями і діями державних виконавців та інших посадових осіб Міністерства юстиції України та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) позивачеві моральної шкоди в розмірі 150 000,00 грн.);

- доказів сплати судового збору у розмірі 15554,80 грн. за заявлені вимоги майнового та немайнового характеру;

- оригіналу позовної заяви від 24.11.2020 року та документів, що зазначені у додатку до позовної заяви.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), відповідача-2: Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Акціонерне товариство “Державний експортно – імпортний банк України” в особі філії Акціонерного товариства “Державний експортно – імпортний банк України” у місті Кривому Розі, про визнання протиправним та скасування постанов, визнання протиправними дій, стягнення збитків – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду, враховуючи особливості розгляду даної категорії справ, що встановлені приписами статей 269, 287 КАС України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева