Рішення № 100957653, 22.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року Справа № 160/4926/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства "Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології" до Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології» (далі – позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-847-25-У від 06.11.2020 року, прийняту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з вимогою про сплату боргу та зазначає, що на день подання ГУ ДПС у Дніпропетровській області заяви про примусове виконання вимога №Ю-847-25 від 05.10.2020 року та вимога №Ю-847-25-У від 02.12.2020 року не набрали законної сили, відповідно, правові підстави для звернення до державної виконавчої служби щодо примусового стягнення заборгованості відсутні. За даними підприємства, виходячи з нарахованих та сплачених коштів, визначений контролюючим органом розмір недоїмки не відповідає дійсності. Вимога №Ю-847-25-У від 06.11.2020 року не відповідає принципу обґрунтованості та прийнята без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а саме: не взято до уваги сплату позивачем єдиного внеску за поточні періоди, відсутній розрахунок заборгованості, не взято до уваги прийняті вимоги за попередні періоди, направлено вимогу в період оскарження за відсутності рішення про результати розгляду скарги.

На думку позивача, оскаржувана вимога є протиправною та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк, протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

14.05.2021 року на офіційну електронну адресу суду та 19.05.2021 року до канцелярії суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що Відповідно до інтегрованих карток інформаційної системи «Податковий блок» станом на 31 жовтня 2020 року заборгованість платника податків з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивача складала 1 828 719, 17 грн. Інтегровані картки та інші внутрішні розрахунки є частиною інформаційної системи податкового органу. До суми заборгованості з внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 246 484,73 грн., які включені до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 листопада 2020 року № Ю-847-25-У, входять суми несплачених зобов`язань з внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які самостійно визначені платником податків відповідно до наданих розрахунків, а саме: № 9234790601 від 16 вересня 2020 року терміном сплати 21 вересня 2020 року в розмірі 118 107,33 грн.; № 9260259981 від 12 жовтня 2020 року терміном сплати 20 жовтня 2020 року в розмірі 128 377,40 грн. Таким чином, податковий орган на підставі пункту 4 розділу VI Інструкції №449 надіслав позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06 листопада 2020 року № Ю-847-25 в розмірі 1 828 719,17 грн. за адресою 52204, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, бульвар Свободи, буд. 37 відповідно до даних податкового обліку. Дана адреса зазначена самим позивачем в позовній заяві. Відповідно до даних ПАТ «Укрпошта» поштове відправлення за штрих кодовим ідентифікатором 5193110589230 повернуто на адресу відповідача з відміткою «повертається за закінченням терміну зберігання». Після набуття статусу узгодженої оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 листопада 2020 року № Ю-847-25-У (до органу державної виконавчої служби подається вимога тільки на суму зростання боргу (недоїмки) у розмірі 246 484,73 грн.) направлено до органів державної виконавчої служби.

19.05.2021 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду подано клопотання про заміну відповідача у даній справі - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ 44118658).

Дане клопотання підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 вирішено: ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, до якого у тому числі, включено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Абзацом 3 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 установлено, що територіальні органи ДПС України, що ліквідуються відповідно до п. 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення ДПС України територіальних органів згідно з абз. 4 п. 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається ДПС України після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи ДПС України. що будуть утворені згідно з абз. 4 п. 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, та заповненням 30 % вакансій.

В абзаці 4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 закріплено, що права та обов`язки територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до п. 1 цієї постанови, переходять ДПС України та її територіальним органам.

Наказом ДПС України від 30.09.2020 № 529 утворено як відокремлені підрозділи ДПС України територіальні органи за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, включено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

30.09.2020 проведено державну реєстрацію створення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремленого підрозділу юридичної особи - ДПС України, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за № 1000741030008085321.

Наказом ДПС України від 24.12.2020 № 755 розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи, повноважень і функцій територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до п. 1постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893.

Відповідно до п. 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011, дія якого поширюється, в тому числі, і на територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Таким чином, на теперішній час всі права та обов`язки Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) перейшли до його правонаступника - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Згідно ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво, шляхом заміни відповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на належного відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Державне підприємство «Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології» (код ЄДРПОУ 14310483) зареєстровано юридичною особою 10.07.1991 року, запис про реєстрацію юридичної особи внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23.02.2005 року.

05.10.2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовано вимогу №Ю-847-25, якою повідомлено Державне підприємство «Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології», що станом на 30.09.2020 року заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені складає 1792170,14 грн.

06.11.2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовано вимогу №Ю-847-25, якою повідомлено Державне підприємство «Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології», що станом на 31.10.2020 року заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені складає 1828719,17 грн.

02.12.2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовано вимогу №Ю-847-25, якою повідомлено Державне підприємство «Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології», що станом на 30.11.2020 року заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені складає 1951159,92 грн.

06.11.2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовано вимогу №Ю-847-25 У, якою повідомлено Державне підприємство «Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології», що станом на 26.01.2021 року заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені складає 246484,73 грн.

Вказану вимогу №Ю-847-25 У від 06.11.2020 року разом із заявою про примусове виконання направлено відповідачем до Жовтоводського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

З примусового виконання вимоги №Ю-847-25 У від 06.11.2020 року відкрито Жовтоводським міським відділом Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виконавче провадження №64461356.

Не погоджуючись з вимогою №Ю-847-25 У від 06.11.2020 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування" визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку (далі - Закон 2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Виходячи зі змісту ч. 1ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Таким чином, відповідно до зазначених норм позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частиною восьмою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною дванадцятою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція №449).

Відповідно до абзацу третього пункту 2 розділу VI Інструкції № 449 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки встановлені Законом (Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»), є недоїмкою.

Згідно з пунктами 3, 4 Інструкції № 449 у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та/або борги зі сплати фінансових санкцій орган доходів і зборів (податковий орган) протягом 20 днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій), надсилає вимогу про її сплату.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС на суму боргу, що перевищує 10 гривень за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Відповідно до частини шостої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Пунктом 13 розділу VII Інструкції № 449 зазначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Як встановлено судом, відповідно до інтегрованих карток інформаційної системи «Податковий блок» станом на 31 жовтня 2020 року заборгованість платника податків з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивача складала 1 828 719, 17 грн.

Інтегровані картки та інші внутрішні розрахунки є частиною інформаційної системи податкового органу.

До суми заборгованості з внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 246 484,73 грн., які включені до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 листопада 2020 року № Ю-847-25-У, входять суми несплачених зобов`язань з внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які самостійно визначені платником податків відповідно до наданих розрахунків, а саме:

- N 9234790601 від 16 вересня 2020 року терміном сплати 21 вересня 2020 року в розмірі 118 107,33 грн.;

- N 9260259981 від 12 жовтня 2020 року терміном сплати 20 жовтня 2020 року в розмірі 128 377,40 грн.

Податковий орган на підставі пункту 4 розділу VI Інструкції №449 надіслав позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06 листопада 2020 року № Ю-847-25 в розмірі 1 828 719,17 грн. за адресою: 52204, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, бульвар Свободи, буд. 37 відповідно до зареєстрованої адреси позивача.

Відповідно до даних ПАТ «Укрпошта» поштове відправлення за штрих кодовим ідентифікатором 5193110589230 повернуто на адресу відповідача з відміткою «повертається за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пункту 5 розділу VI Інструкції № 449 протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.

Відповідно до абзацу шостого пункту 5 розділу VI Інструкції № 449 у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера "У" (узгоджена вимога).

В третій частині літера 'У" (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання:

- платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження;

- вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності):

- виносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред`являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів);

- надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів);

- надсилає її в порядку, встановленому Законом, до органу Казначейства - відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", якщо платник єдиного внеску є бюджетною установою, державним органом, одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою або організацією, рахунки якої відкриті в Казначействі.

Відповідно до пункту 7 розділу VI Інструкції № 449 якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Згідно до вищезазначеного, у вимозі про сплату боргу (недоїмки), яка направляється платнику податків, зазначається загальна сума недоїмки, яка склалась станом на дату формування даної вимоги та відповідно не зазначається період нарахування. Тобто, в вимогах зазначається лише факт загальної суми недоїмки, а не часткової зміни загальної суми.

Пунктом 4 розділу VI Інструкції №449 передбачено, що після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис,- в органі доходів і зборів.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом один місяць з дня їх надходження, відправлення «EMS»-14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.»

Пунктом 117 Правил встановлено, що після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Тобто, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням платника податків або посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі №140/30/20 податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення Із зазначенням причини невручення.

Аналіз податкового законодавства свідчить про те, що податкова вимога повинна бути надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням. Додаткових вимог до надсилання податкової вимоги податкове законодавство не містить.

В той же час суд звертає увагу на тому, що жодна норма податкового законодавства не зобов`язує податковий орган здійснювати заходи для з`ясування причин невручення податкової вимоги, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв`язку, кур`єрська доставка і т.д.) щодо вручення податкової вимоги.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що податковим органом надіслано податкову вимогу в порядку встановленому законом, платник податків має спростовувати ці доводи.

Окрім того, суд звертає увагу на тому, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

В пункті 30 постанови Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі №420/5895/18 Верховний Суд зазначає, що позивач повинен самостійно організувати відносини з оператором поштового зв`язку, кур`єрською службою тощо, з метою забезпечення отримання надісланої йому кореспонденції уповноваженою особою. Відносини між оператором поштового зв`язку, кур`єрською службою, які забезпечують доставку відповідного відправлення та адресатом такого відправлення, перебувають поза контролем відправника, яким у даному випадку виступає відповідач. Відправник не знає і не може знати хто саме та за яких обставин отримає поштове відправлення і чи отримає взагалі. Тому, відправник не може відповідати за доставку кореспонденції.

Правова позиція аналогічного змісту висловлена і Верховним Судом у постанові від 13 червня 2018 року у справі №820/6755/16.

Отже, контролюючим органом направлено позивачу для узгодження вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06 листопада 2020 року № Ю-847-25 (загальна сума недоїмки у розмірі 1 828719,17 грн., яка склалась станом на 31 жовтня 2021) засобами поштового зв`язку 13 листопада 2020 року та дану вимогу повернуто відправнику у зв`язку із закінченням терміну зберігання 15 грудня 2020 року.

Після набуття статусу узгодженої оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 листопада 2020 року № Ю-847-25-У (до органу державної виконавчої служби подається вимога тільки на суму зростання боргу (недоїмки) у розмірі 246 484,73 грн.) направлено до органів державної виконавчої служби.

Позивачем доказів протиправності прийняття оскаржуваної вимоги по суті заборгованості суду не надано, як не надано і доказів сплати суми боргу або щомісячних платежів за ЄСВ.

З огляду на викладене, оскільки судом не встановлено порушення процедури прийняття оскаржуваної вимоги, суд робить висновок, що вона винесена правомірно, з урахуванням вимог, визначених ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не зазначив, натомість, відповідач виконав покладений на нього ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме довів правомірність свого рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що позовна заява не підлягає задоволенню.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно з положеннями ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Державного підприємства «Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології» (бульвар Свободи, 37, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, 52204, код ЄДРПОУ 14310483) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона