Рішення № 100957516, 08.11.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року ЛуцькСправа № 140/9446/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо призначення пенсії за віком без урахування періодів упродовж 1978-1979 та 1983-1992 років; зобов`язання призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 з 10.03.2021, зарахувавши до страхового стажу навчання в Малоритському училищі з 01.09.1978 по 30.01.1979 відповідно до сві доцтва №002619 від 27.01.1979; періоди роботи з 06.09.1983 по 31.01.1986 згідно із записами №5-6, з 01.02.1986 по 05.01.1989 згі дно із записами №7-8, з 01.07.1989 по 01.06.1992 згідно із записами №9-10 трудової книжки НОМЕР_1 від 12.03.1979.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач 12.03.2021 звернув ся до територіального відділу Пенсійного фонду України за місцем проживання з письмовою заявою про призначення пенсії за віком, досягнувши необхідного пен сійного віку та надавши необхідний пакет документів для призначення пенсії за віком.

Рішенням від 05.05.2021 №032650002588 позивачу з 10.03.2021 ГУ ПФУ у Волинській області призначено пенсію за віком на підставі Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, однак до страхового стажу відповідачем не враховано певні періоди роботи, про що позивача повідомлено листом від 16.03.2021, а саме: навчання в Малоритському училищі з 01.09.1978 по 30.01.1979; періоди роботи з 06.09.1983 по 31.01.1986 в Старовижівському РСУ, з 01.02.1986 по 05.01.1989 в Ковельському РСУ, з 01.07.1989 по 01.06.1992 в Старовижівському РСУ.

Позивач вважає, що відмова у зарахуванні вказаних періодів його роботи до страхового стажу при призначенні пенсії за віком є протиправною та такою, що грубо порушує його законні права та інтереси та призвела до зменшення розміру пенсії.

Вказує, що у трудовій книжці НОМЕР_1 від 12.03.1979 зроблені всі відповідні записи, які підтверджують його трудовий стаж у спірні періоди.

Позивач зазначає, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ча стина 2 статті 24 Закону України ”Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування "). Відповідно до ви мог статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про трудові книжки працівників” від 27.04.1993 №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. Тому, порушення роботодавцем порядку заповнення трудової книжки не може бути підставою для позбавлення особи права на належну пенсію.

Що стосується неврахування до страхового стажу відповідачем вищезазначе них період впродовж 1983-1992 року, то підтвердити спірні періоди довідками, на казами чи іншою документацією не має можливості, оскільки підприємства на яких працював позивач ліквідовані без правонаступництва, документи в архів Ковельського, Старовижівського та обласного архіву не надходили, що стверджується відповідними довідками.

Щодо незарахування періоду навчання в Малоритському училищі, вказує на те, що згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за від сутності трудової книжки відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ за №637 від 12.08.1993 час навчання у вищих навчальних, професій них навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами та іншими документами. Відповідно відсутні підстави щодо незарахування до страхового стажу періоду навчання на підставі свідоцтва виданого учбовим закладом із зазначенням періоду навчання.

Позивач, зазначає, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Таким чином, недотримання правил веден ня трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допус тила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на йо го права.

З наведених підстав просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач - ГУ ПФУ у Волинській області у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

12.03.2021 позивач звернув ся до Пенсійного органу з письмовою заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, досягнувши необхідного пен сійного віку та надавши необхідний пакет документів для призначення пенсії за віком.

Листом ГУ ПФУ у Волинській області від 16.03.2021 №0300-0302-8/12460 позивачу повідомлено, що до його страхового стажу не буде враховано періоди трудової діяльності до донесення уточнюючих довідок з 01.02.1986 по 05.01.1989, оскільки в трудовій книжці в записі про звільнення з роботи виправлено рік звільнення, та з 01.06.1992 по 01.10.1994 в зв`язку з тим, що відсутній наказ на прийняття на роботу в Старовижівське ВУЖКГ, чим порушено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58. Відповідно до п.1.7 Порядку подання та підтвердження документів для призначення(перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі-Закон), затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк (три місяці) розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про / необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону (а.с.12).

Страховий стаж позивача на момент призначення пенсії складав 32 роки 11 місяців 25 днів.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи (а.с.11) до страхового стажу позивача також не було включено й інші періоди, а саме: навчання в Малоритському училищі з 01.09.1978 по 30.01.1979; періоди роботи з 06.09.1983 по 31.01.1986 в Старовижівському РСУ, з 01.07.1989 по 01.06.1992 в Старовижівському РСУ.

Не погоджуючись з діями ГУ ПФУ у Волинській області щодо незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії за віком навчання в Малоритському училищі з 01.09.1978 по 30.01.1979; періоди роботи з 06.09.1983 по 31.01.1986 в Старовижівському РСУ, з 01.02.1986 по 05.01.1989 в Ковельському РСУ, з 01.07.1989 по 01.06.1992 в Старовижівському РСУ, позивач звернулася за захистом своїх прав з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваних у даній адміністративній справі дій з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII (далі – Закон №1788-XII), Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон №1058-IV).

Як передбачено статтею 10 Закону №1788-ХІІ пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно зі статтею 12 Закону №1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Аналогічне визначення поняття "страховий стаж" міститься у статті 1 вказаного Закону, а саме: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше.

З вищезазначеного слідує, що для зарахування періоду роботи до страхового стажу необхідною та обов`язковою умовою є сплата страхових внесків за вказаний період.

Наведене кореспондується з положеннями частини 2 статті 24 Закону №1058-ІУ, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004).

Статтею 44 Закону №1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; далі – Порядок №22-1).

Згідно із підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За приписами пунктів 4.1, 4.7, 4.8 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі на кожного пенсіонера. Пенсійні справи зберігаються в органах, що призначають пенсії, за місцем проживання (реєстрації) або за місцем перебування пенсіонерів.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок №637).

Згідно із пунктами 1 та 2 Порядку №637 (з наступними змінами та доповненнями) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно із пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Як вбачається з матеріалів справи, до страхового стажу позивача не було зараховано: навчання в Малоритському училищі з 01.09.1978 по 30.01.1979; періоди роботи з 06.09.1983 по 31.01.1986 в Старовижівському РСУ, з 01.02.1986 по 05.01.1989 в Ковельському РСУ, з 01.07.1989 по 01.06.1992 в Старовижівському РСУ.

Разом з тим, як вбачається з додатково доданих позивачем до позовної заяви документів, а саме витягу з пенсійної справи позивача, ГУ ПФУ у Волинській області в подальшому до страхового стажу позивача зарахувало навчання в Малоритському училищі з 01.09.1978 по 30.01.1979 (5 місяців).

Період роботи з 06.09.1983 по 31.01.1986 в Старовижівському РСУ не зараховано до страхового стажу позивача без зазначення причини. При цьому, згідно із записами №5-6 трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 12.03.1979, позивач 06.09.1983 був прийнятий шофером дільниці у Старовижівське РСУ (наказ №60 від 05.09.1983) та 31.01.1986 у зв`язку з ліквідацією Старовижівського РСУ переведений у Ковельське РСУ (наказ №20 від 27.01.1986). Виправлення та помарки у записах №5-6 трудової книжки відсутні.

Період роботи з 01.02.1986 по 05.01.1989 у Ковельському РСУ не зараховано до страхового стажу позивача з тих підстав, що в записі про звільнення з роботи виправлено рік звіль нення. При цьому, згідно із записами №7-8 трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 12.03.1979, позивач 01.02.1986 зарахований шофером 1 кл. у Ковельське РСУ (наказ №13 від 03.02.1986) та 05.01.1989 переведений у Ратнівське РСУ (наказ №4 від 05.01.1989). Разом з тим, суд зазначає, що записи про прийняття та звільнення з роботи завірені печаткою підприємства на якому працював позивач. Всі відомості, що зазначені в даних записах читабельні та зрозумілі, засвідчені підписом керівника підприємства або уповноваженої ним особи. З наказу про звільнення вбачається, що позивача звільнено у 1989 році, а зроблені виправлення у трудовій книжці не впливають на суть інформації, яка є чіткою та дає можливість встановити необхідні відомості.

Період роботи з 01.07.1989 по 01.06.1992 в Старовижівському РСУ не зараховано до страхового стажу позивача з тих підстав, що відсутній запис про прийняття на роботу. При цьому, згідно із записами №9-10 трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 12.03.1979, позивач 01.07.1989 був переведений з Ратнівського РСУ у Старовижівське РСУ (наказ №56 від 30.06.1989) та 01.06.1992 у зв`язку з ліквідацією Старовижівського РСУ переведений у Старовижівське ВУЖКГ (наказ №92-н від 01.06.1992). Виправлення та помарки у записах №5-6 трудової книжки відсутні. Разом з тим, суд зазначає, що записи про прийняття та звільнення з роботи завірені печаткою підприємства на якому працював позивач. Всі відомості, що зазначені в даних записах читабельні та зрозумілі, засвідчені підписом керівника підприємства або уповноваженої ним особи.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про трудові книжки працівників” від 27.04.1993 №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. Тому, порушення роботодавцем порядку заповнення трудової книжки не може бути підставою для позбавлення особи права на належну пенсію.

Для підтвердження періодів роботи позивач звертався до Державного архіву Волинської області та трудового архіву Виконавчого комітету Ковельської міської ради, однак документи з особового складу Старовижівського РСУ, Ковельського РСУ на зберігання до вказаних установ не передавались, що підтверджується листами від 11.05.2021 №0812 та від 07.06.2021 №676/01-20 (а.с.19-20).

Таким чином, з досліджених доказів слідує, що спірні періоди роботи з 06.09.1983 по 31.01.1986 в Старовижівському РСУ, з 01.02.1986 по 05.01.1989 в Ковельському РСУ, з 01.07.1989 по 01.06.1992 в Старовижівському РСУ протиправно не зараховані до страхового стажу позивача. А тому, з урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи роботи з 06.09.1983 по 31.01.1986 в Старовижівському РСУ, з 01.02.1986 по 05.01.1989 в Ковельському РСУ, з 01.07.1989 по 01.06.1992 в Старовижівському РСУ.

Так, Верховний суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а та від 04.09.2018 у справі №423/1881/17 сформував правовий висновок, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Наявність сумнівів у відповідача, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого стажу. Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховно го Суду від 06.03.2018, справа №127/9055/17.

Разом з тим, позовні вимоги в частині зарахування до страхового стажу позивача навчання в Малоритському училищі з 01.09.1978 по 30.01.1979 (5 місяців) до задоволення не підлягають, оскільки вказаний період був добровільно зарахований ГУ ПФУ у Волинській області до страхового стажу позивача, що підтверджується наданим позивачем 08.11.2021 витягом з пенсійної справи, у зв`язку з чим після зарахування вказаного періоду страховий стаж позивача згідно з матеріалами пенсійної справи останнього становить 33 роки 4 місяці 25 днів.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства і обставини справи, встановлені судом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково. Виходячи із наданих пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України повноважень достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 06.09.1983 по 31.01.1986 в Старовижівському РСУ, з 01.02.1986 по 05.01.1989 в Ковельському РСУ, з 01.07.1989 по 01.06.1992 в Старовижівському РСУ та зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 06.09.1983 по 31.01.1986 в Старовижівському РСУ, з 01.02.1986 по 05.01.1989 в Ковельському РСУ, з 01.07.1989 по 01.06.1992 в Старовижівському РСУ та відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з урахуванням зазначеного, на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області слід стягнути судові витрати, пропорційно до задоволеної частини вимог, у сумі 605,30 грн, сплачені квитанцією від 29.08.2021 №0.0.2246601800.2.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 06.09.1983 по 31.01.1986 в Старовижівському РСУ, з 01.02.1986 по 05.01.1989 в Ковельському РСУ, з 01.07.1989 по 01.06.1992 в Старовижівському РСУ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 з дати призначення пенсії за віком, а саме з 10.03.2021 періоди його роботи з 06.09.1983 по 31.01.1986 в Старовижівському РСУ, з 01.02.1986 по 05.01.1989 в Ковельському РСУ, з 01.07.1989 по 01.06.1992 в Старовижівському РСУ.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у розмірі 605,30 грн (шістсот п`ять гривень 30 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя Т.М. Димарчук