Вирок № 10095661, 26.05.2010, Решетилівський районний суд Полтавської області

№ 1-47/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2010 року с-ще Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Горулько О.М.

при секретарі - Гудзенко С.В.

з участю: прокурора - Вірабяна Е.В.,

потерпілої - ОСОБА_1,

законного представника малолітньої потерпілої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Решетилівка справу про обвинувачення

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горлівка Донецької області, жителя с. М»якеньківка Решетилівського району Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, маючого чотирьох неповнолітніх дітей, не працюючого у зв»язку із доглядом за малолітньою дитиною, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

2 липня 2009 року близько 09 год. 05 хв. на вул. Шевченка в с-щі Решетилівка Полтавської області підсудний ОСОБА_3, керуючи належним йому на праві власності автомобілем УАЗ-330301 д.н. НОМЕР_1, при виникненні небезпеки для руху, яку об»єктивно спроможний був виявити, а саме: велосипедиста ОСОБА_4 з пасажиром ОСОБА_1, що виїхали на перехрестя з вул. Островського, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості руху автомобіля аж до його зупинки, продовжив рух і скоїв наїзд на зазначених велосипедиста з пасажиром. В результаті дорожньо транспортної пригоди пасажирці велосипеда - малолітній потерпілій ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у виді закритих компресійних переломів тіл четвертого - п»ятого та дванадцятого грудних хребців, закритого перелому сідничної кістки зліва зі зміщенням, саден шкіри тулуба і нижньої правої кінцівки, які кваліфікуються як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров»я.

Згідно висновку експерта № 21 від 29.03.2010 року в діях підсудного ОСОБА_3 вбачаються невідповідності з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв”язку з виникненням даної пригоди.

Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, визнав повністю і суду пояснив, що 2 липня 2009 року близько 09 години він на своєму автомобілі УАЗ-330301 д.н. НОМЕР_1 разом із своєю співмешканкою ОСОБА_5 їхав по вулиці Шевченка в с-щі Решетилівка. Керував автомобілем він. Під час руху він побачив, що попереду до перехрестя з вулиці Островського на велосипеді під»їжджають двоє дівчат. Знаючи, що він рухається по головній дорозі, він продовжував рух, не змінюючи швидкості та напрямку руху автомобіля. Коли дівчата на велосипеді виїхали на смугу руху його автомобіля, він розгубився і, не гальмуючи, намагався їх об»їхати з виїздом на ліву сторону дороги, але уникнути зіткнення не зміг. Йому спочатку здалося, що велосипед виїхав на вулицю Шевченка на відстані близько трьох метрів від його автомобіля, але він не оспорює висновку судової автотехнічної експертизи № 21 від 29.03.2010 року та обставин, встановлених в результаті її проведення. У вчиненому щиро кається.

Показання підсудного ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються.

В силу ст. 299 ч. 3 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин, які ніким із учасників судового розгляду справи не оспорювалися.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_3 за ст. 286 ч1 КК України є вірною, оскільки він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортними засобами, що спричинило потерпілій ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При визначенні міри покарання суд керується вимогами ст.65 КК України і враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, те, що злочин, вчинений підсудними є злочином, вчиненим з необережності, особу підсудного, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, має чотирьох неповнолітніх дітей, троє з яких проживають разом з ним і повністю перебувають на його утриманні, позицію законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_2, яка на суворому покаранні не наполягає.

Обставинами, які пом”якшують покарання підсудного ОСОБА_3, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги всі обставини справи, суд приходить до висновку про можливість призначення підсудному ОСОБА_3 покарання, не пов»язаного з реальним обмеженням волі, оскільки вважає, що подальше виправлення та перевиховання підсудного буде можливим без ізоляції його від суспільства. Крім того, враховуючи те, що підсудний ОСОБА_3, використовуючи належний йому автомобіль, забезпечував здійснення співмешканкою ОСОБА_5 малого бізнесу і даний вид заняття є єдиним джерелом прибутку його сім»ї, а також те, що в справі відсутні будь-які дані про вчинення підсудним інших порушень Правил дорожнього руху, сукупність обставин, які пом»якшують покарання підсудного, відсутність тяжких наслідків злочину, суд вважає за можливе не застосовувати до підсудного додаткового покарання, передбаченого санкцією ст. 286 ч.1 КК України, - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Прокурором Решетилівського району до підсудного в інтересах держави заявлено цивільний позов про відшкодування витрат, пов»язаних зі стаціонарним лікуванням потерпілої ОСОБА_1, в розмірі 3664,28 грн.

Законним представником малолітньої потерпілої ОСОБА_2 в інтересах потерпілої ОСОБА_1 до підсудного ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, у розмірі 5000 гривень.

Суд находить, що дані позови підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони визнані самим підсудним, розмір зазначених витрат на лікування потерпілої підтверджується розрахунком вартості стаціонарного лікування потерпілого, а розмір заявлених позовних вимог про відшкодування завданої злочином моральної шкоди відповідає розміру та характеру цієї шкоди.

У справі маються судові витрати, пов»язані з експертними дослідженнями обставин справи експертами НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області, у розмірі 1216,94 грн.

Суд не знаходить підстав для покладення на підсудного ОСОБА_3 вказаних вище судових витрат з таких підстав:

відповідно до вимог частини 1 статті 93 КПК України судові витрати покладаються на засуджених, крім сум, що видані і мають бути видані перекладачам, або приймаються на рахунок держави.

Згідно частини 2 статті 15 Закону України „Про судову експертизу” проведення судових експертиз у кримінальних та адміністративних справах державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 за ст. 286 ч. 1 КК України визнати винним та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

В силу ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 ( один ) рік.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов”язати засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та попереджати органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередню підписку про невиїзд.

Цивільний позов прокурора Решетилівського району задовольнити.

Стягти з засудженого ОСОБА_3 на користь держави в особі ГУДК в Полтавській області, р/р 35417001002037, МФО 831019, ЗКПО 01999684, витрати, пов»язані зі стаціонарним лікуванням потерпілої ОСОБА_1, у розмірі 3664 (три тисячі шістсот шістдесят чотири) грн. 28 коп.

Цивільний законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_2 задовольнити.

Стягти з засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану злочином, у розмірі 5000 (п»ять тисяч) грн.

Судові витрати у справі, пов”язані із експертними дослідженнями, проведеними НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області в даній справі, в розмірі 1216,94 грн. прийняти на рахунок держави.

Речові докази автомобіль УАЗ-330301 д.н. НОМЕР_1 та велосипед «KANGA» (а.с. 57), передані на зберігання на майданчик тимчасового тримання ТЗ при Решетилівському РВ ГУМВС України в Полтавській області, повернути володільцям відповідно засудженому ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Вирок може бути оскаржений протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.

Головуючий: