Рішення № 100956119, 08.11.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2021 справа № 914/2140/21

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Жива Нива”, с.Стара Котельня, Бердичівський район, Житомирська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехсервіс”, м.Львів

про: стягнення боргу в розмірі 82188,08грн за договором купівлі-продажу №14/08 від 14.08.2021

Суддя У.І. Ділай

Без участі представників сторін

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Жива Нива”, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехсервіс”, про стягнення боргу в розмірі 82188,08грн за договором купівлі-продажу №14/08 від 14.08.2021.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2021, справу №914/2140/21 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 19.07.2021 позов залишено без руху.

11.08.2021 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

У період з 28.07.2021 до 01.09.2021 суддя У.І.Ділай перебувала у відпустці.

Ухвалою від 06.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін.

22.09.2021 від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 80000,00грн основного боргу, 2197,79грн 3% річних, 8079,20грн інфляційних втрат, 10012,04 грн пені.

Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши подану заяву про збільшення позовних вимог, господарський суд оцінює її, виходячи змісту такої заяви, а також - змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Згідно з частиною третьою ст. 163 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано з пред`явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов`язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Оскільки, позивач у позовній заяві не звертався із вимогою про стягнення суми пені, відтак суд приймає до розгляду подану заяву частково, без врахування нарахованої пені. При цьому суд звертає увагу, що позивач має право подати окремий позов про стягнення пені за спірним договором.

05.10.2021 від позивача до суду надійшла заява про надання письмових доказів для огляду.

Станом на 08.11.2021 від відповідача до суду відзив не надходив.

Поштовий конверт надісланий на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуті поштовим відділення із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Також суд зазначає, що участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком учасників справи.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершився 06.11.2021. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України – за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

14.08.2020 між сторонами укладено Договір купівлі-продажу №14/08, відповідно до пунктів 1.1 якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача самохідну косарку Е303 та зернобобову жатку Е327 шириною 4 метра (товар).

Загальна сума договору складає 440000,00грн (п.2.2 договору).

У розділі 3 договору сторони погодили, що оплата за техніку відбувається в 2 етапи:

На першому етапі покупець протягом 1 банківського дня з моменту отримання оригіналу договору перераховує на поточний рахунок продавця договірну вартість зернобобової жатки Е327 шириною 4 метра в розмірі 140 000 грн без ПДВ.

На другому етапі покупець оплачує договірну вартість самохідної косарки Е303, після капітального ремонту в розмірі 300000 грн без ПДВ. Оплата здійснюється в день поставки, налагодження та запуску техніки після підписання Акту приймання- передачі. У випадку якщо техніка не справна покупець має право відмовить від товару, в цьому разі продавець має протягом 2 днів повернути покупцю отриману від нього оплату згідно п.3.1.1. договору в повному обсязі.

На виконання умов договору позивач здійснив платіж на суму 140000,00 грн відповідно до платіжного доручення №453 від 19.08.2020 (судом оригінал оглянуто).

Як зазначено в позові відповідач своє зобов`язання щодо поставки товару за договором не виконав.

У порядку досудового врегулювання спору позивач неодноразово направляв відповідачу претензії про повернення сплачених коштів. Відповідач частково повернув позивачу розмір отриманої попередньої оплати на загальну суму 60000,00 грн. Залишок заборгованості складає 80000,00 грн.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не повернув позивачу попередню оплату. Відтак, ТзОВ “Жива Нива” подало позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 80000,00 грн основного боргу.

Крім того, позивач нарахував відповідно до ст. 625 ЦК України 2197,79грн 3% річних та 8079,20грн інфляційних втрат.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали Договір купівлі-продажу №14/08 від 14.08.2020, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

За договором купівлі-продажу, відповідно до вимог п. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Позивач свої зобов`язання за спірним договором виконав повністю. При цьому, відповідач не передав товар, передбачений договором.

Як встановлено судом, відповідач частково повернув суму попередньої оплати, залишок заборгованості становить 80000,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Оскільки попередню оплату позивачем за товар здійснено, а товар у визначені строки відповідачем не передано, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Відповідач обставин справи не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення суми попередньої оплати є правомірною та такою, що підлягає задоволенню в розмірі 80000,00 грн.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, підстави та правильність нарахування суми 3% річних (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позивачем допущені помилки у нарахуванні суми інфляційних втрат, які не зменшують суму, що підлягає до стягнення, оскільки за розрахунками суду загальна сума таких проведених нарахувань є більшою, ніж просить стягнути позивач. Враховуючи, що суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, а позивач не подавав такої заяви, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 2197,79грн 3% річних за період з 05.09.2020 до 31.07.2021 слід задоволити.

Стосовно вимоги про стягнення 8079,20грн інфляційних втрат за період з 05.09.2020 до 30.06.2021 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) суд зазначає, що позивачем допущені арифметичні помилки в нарахуванні. За розрахунком суду з відповідача підлягає до стягнення 7835,56грн інфляційних втрат. В задоволенні решти вимог в цій частині слід відмовити.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехсервіс” (79026, м. Львів, вул. В.Великого, 4, офіс 313, ідентифікаційний код 42925170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Жива Нива” (14413, Житомирська область, Бердичівський район, с. Стара Котельня, вул.Андрушівська, 9, ідентифікаційний код 36104813) 80000,00грн основного боргу, 2197,79грн 3% річних, 7835,56грн інфляційних втрат та 2037,87 грн судового збору.

3.У стягненні 10012,04грн пені та 243,64грн інфляційних втрат відмовити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 09.11.2021.

Суддя Ділай У.І.