Ухвала суду № 100955954, 10.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.11.2021Справа № 910/16297/21

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Груп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-промислова компанія «Альтеко»

про стягнення 20 435, 00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трак Груп» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-промислова компанія «Альтеко» (далі - відповідач) про стягнення 20 435, 00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач вказує на те, що між ним та відповідачем було укладено договір поставки у спрощений спосіб. Оскільки, відповідач належним чином взяті на себе за договором зобов`язання не виконав, поставлений позивачем товар у повному обсязі не оплатив, за ним утворилась заборгованість у вищевказаному розмірі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.10.2021 відкрито провадження у справі № 910/16297/21, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано у Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної податкової інспекції у м. Києві докази.

29.10.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява позивача, у якій останній повідомив, що відповідач сплатив суму заборгованості, у зв`язку з чим позивач позовних вимог не підтримує. Крім того, позивач просив суд присудити стягнення понесених ним витрат по сплаті судового збору з відповідача, відповідно до положень частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

02.11.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Головного управління ДПС у місті Києві надійшла витребувана судом інформація.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Трак Груп» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-Промислова компанія «Альтеко» про стягнення 20 435, 00 грн.

З наданого позивачем платіжного доручення № 655 вбачається, що відповідачем 22.10.2021 року, тобто після відкриття провадження у справі, перераховано позивачу 20 435, 00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, у зв`язку із сплатою позивачу заявленої до стягнення суми заборгованості у розмірі 20 544, 00 грн., провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно із частиною четвертою статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

З поданої заяви вбачається, що позивач з посиланням на положення частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору з відповідача.

За змістом частини третьої статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Суд зазначає, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

У постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі № 199/9188/16-ц зазначено, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України не є відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.

У той же час, у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року в справі № 922/418/20 зроблено висновок, що у разі закриття провадження у справі внаслідок відмови позивача від позову (на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України) через задоволення відповідачем заявлених до нього вимог після відкриття провадження у справі, суд, вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, має виходити з положень ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України , оскільки вказана норма є спеціальною.

Отже, ураховуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду, положення ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України передбачають розподіл судових витрат внаслідок закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом), а не на підставі п. 2 ч. 1 цієї ж статті (відсутній предмет спору).

Разом з тим, у поданій заяві Товариством з обмеженою відповідальністю «Трак Груп» не зазначено про відмову останнього від позову, як і не містить така заява посилань на статтю 191 Господарського процесуального кодексу України, а лише вказано про сплату відповідачем заборгованості позивачу, у зв`язку з чим позовні вимоги позивачем не підтримуються.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення судового збору з відповідача на підставі положень частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, зі змісту пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", вбачається, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Положеннями частини 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу судового збору у розмірі 2 270, 00 грн., сплаченого на підставі платіжного доручення № 9227 від 06.08.2021.

Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону Україна «Про судовий збір» суд, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/16297/21 на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Трак Груп» (51907, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, станція Запоріжжя-Кам`янське, будинок 9; код ЄДРПОУ 43212602) з Державного бюджету України судовий збір у розмір 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп., сплачений на підставі платіжного доручення № 9227 від 06.08.2021, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи № 910/16297/21.

3. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та відповідно до підпункту 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Суддя В.С. Ломака