Ухвала суду № 100955946, 10.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

10.11.2021Справа № 910/12183/21Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1

до: 1. Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації,

2. Державної податкової служби України

про скасування реєстраційної дії та визнання відсутнім статусу фізичної особи,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/12183/21 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Державної податкової служби України з такими вимогами:

1) скасувати реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 05 серпня 2016 року № 20670000000162319 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ;

2) визнати, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не мала статусу фізичної особи-підприємця в період чинності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису від 05 серпня 2016 року № 20670000000162319 та не має будь-яких зобов`язань як фізична особа-підприємець перед податковими органами.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконною реєстрацією позивача як фізичної особи-підприємця на підставі підробленої заяви про здійснення державної реєстрації.

03.11.2021 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 24.11.2021.

08.11.2021 до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій він просить зупинити стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як із ФОП недоїмки зі сплати ЄСВ у сумі 2754,28 грн. на підставі вимоги ГУ ДПС України у м. Києві № Ф-131911-17 У від 08.05.2019 р. у виконавчому провадженні № 67374334, яке відкрите постановою від 03 листопада 2021 року Головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Єзерської А.М.

В обґрунтування вказаної вимоги заявник зазначає, що перевіркою даних в Автоматизованій системі виконавчого провадження представником позивача встановлено, що 03 листопада 2021 року Головний державний виконавець Дніпровського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Єзеська А.М. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 67374334 про стягнення з ОСОБА_1 як із ФОП недоїмки зі сплати ЄСВ у сумі 2754,28 грн. на підставі вимоги ГУ ДПС України у м. Києві № Ф-131911-17 У від 08.05.2019 р.

Отже, цілком очевидно, що ГУ ДПС України у м. Києві (територіальний підрозділ відповідача-2) не сприяє виконанню Господарським судом м. Києва завдань господарського судочинства в справі № 910/12183/21, а навпаки - свідомо та цілеспрямовано здійснює завідомо недобросовісні та нерозумні дії виключно на порушення прав ОСОБА_1 .

Станом на час відкриття виконавчого провадження судом по суті справа за позовом ОСОБА_1 не розглянута не була.

При цьому, в разі задоволення цього позову судом відпаде будь-яка правова підстава виконання вимоги ГУ ДПС у м. Києві, адже буде встановлено, що ОСОБА_1 ніколи не мала статусу ФОП, з якого випливають претензії до неї з боку податкового органу.

Однак, у тому разі, якщо на час ухвалення судом рішення державний виконавець уже здійснить стягнення грошових коштів із ОСОБА_1 , то повернути їх буде неможливо за відсутності нормативно-врегульованого порядку дій державного виконавця в таких випадках. Тому ОСОБА_1 буде змушена ініціювати новий (уже третій) позов про повернення стягнутих із неї грошових коштів на виконання нікчемної вимоги № Ф-131911-17 У від 08.05.2019 р.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд дзазначає таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 N 5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Оскільки у цьому випадку позивач звернувся до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, при розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.

Вивчивши наведені позивачем доводи, суд вважає, що у даному випадку позивачем належним чином підтверджено наявність умов для застосування заходів до забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення грошових коштів.

Оскільки у даній справі позивачем фактично оскаржується його реєстрація фізичною особою-підприємцем як така, що проведена незаконно, суд вважає, що застосування заходу забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення податкової заборгованості з позивача як з фізичної особи-підприємця є адекватним, розумним та таким, що не порушить баланс інтересів сторін.

Отже, суд доходить висновку про обґрунтованість доводів позивача та вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136-137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 910/12183/21 задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме: зупинити стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) як із фізичної особи-підприємця недоїмки зі сплати ЄСВ у сумі 2754,28 грн. на підставі вимоги ГУ ДПС України у м. Києві № Ф-131911-17 У від 08.05.2019 р. у виконавчому провадженні № 67374334, яке відкрите постановою від 03 листопада 2021 року Головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Єзерської А.М.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 10.11.2021 та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути пред`явлення до виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили, тобто до 10.11.2024.

Стягувачем за цією ухвалою є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Боржниками за цією ухвалою є Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Є.Сверстюка, 15, м. Київ, 02002, ідентифікаційний код 35011660) та Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 43141267).

Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, визначені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Трофименко Тамара Юріївна