Рішення № 100955920, 10.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.11.2021Справа № 910/12033/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державної установи «ДЕРЖГІДРОГРАФІЯ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Г.С. МОНТАЖ-СЕРВІС»

про стягнення 387 486, 00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників судового процесу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна установа «ДЕРЖГІДРОГРАФІЯ» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Г.С. МОНТАЖ-СЕРВІС» про стягнення 387 486, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю послуг № 202/2019 від 20.12.2019 щодо забезпечення якості послуг з ремонту металевих буїв, у зв`язку з чим, через тривале зволікання відповідача щодо усунення недоліків наданих послуг, позивач просить стягнути з відповідача 154 440, 00 грн попередньої оплати, 102 960, 00 грн штрафу за неякісно надані послуги, 94 050, 00 грн пені та 36 036, 00 грн штрафу за прострочення строку надання послуг понад 30 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 позовну заяву було залишено без руху через недодержання заявником вимог ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

16.08.2021 до суду надійшла заява позивача в порядку усунення недоліків, зі змісту якої вбачається, що виявлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 недоліки усунуто.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105478307663 ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 вручено уповноваженому представнику відповідача - 07.10.2021.

Приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

20.12.2019 між Державною установою «ДЕРЖГІДРОГРАФІЯ» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Г.С. МОНТАЖ-СЕРВІС» (виконавець) було укладено договір про закупівлю послуг № 202/2019 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов`язався надати замовнику послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги (послуги з ремонту металевих буїв) (код за ДК 021:2015 - 50240000-9), а замовник - прийняти та оплатити такі послуги (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, обсяг та кількість закупівлі послуг визначено в технічних вимогах (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.4, 2.5 Договору визначено, що якість послуг та витратних матеріалів, які необхідні для надання цих послуг, повинна відповідати умовам цього Договору. Виконавець гарантує якісне надання послуг та несе за це відповідальність. Якщо при прийманні послуг або протягом гарантійного терміну виявляться дефекти через неякісно надані послуги або неякісні матеріали, використані виконавцем під час надання послуг, виконавець зобов`язаний усунути такі дефекти власними силами та за власний рахунок протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмового повідомлення замовника. Усі претензії оформлюються у вигляді акта з докладним описом дефекту, причини, часу його виявлення, за можливості - з наданням фотографій.

Згідно п. 3.1 Договору та Специфікації, яка є Додатком № 2 до Договору, ціна Договору становить 514 800, 00 грн.

Пункт 4.3 Договору визначає порядок розрахунків.

Так, протягом 15 банківських днів на підставі виставленого виконавцем рахунку замовник здійснює попередню оплату в розмірі 30 відсотків від вартості послуг (пп. 4.3.1). Остаточний розрахунок за надані послуги здійснюється за мінусом раніше зробленого платежу протягом 15 банківських днів після підписання сторонами акту проведенням випробування (технічного діагностування) металевих буїв після ремонту, акту приймання-передачі металевих буїв з ремонту та акту приймання-передачі наданих послуг на підставі виставленого виконавцем рахунку за умови виконання пп. 6.3.3 - 6.3.6 Договору (пп. 4.3.2).

У пункті 5.1 Договору визначено строк надання послуг, а саме до 29.02.2020.

Згідно пунктів 5.8 - 5.10 Договору, після надання послуг виконавець зобов`язаний надати замовнику підписаний зі свого боку акт проведенням випробування (технічного діагностування) металевих буїв після ремонту, акт приймання-передачі металевих буїв з ремонту та акт приймання-передачі наданих послуг. Уповноважений представник замовника зобов`язаний в п`ятиденний термін підписати акт проведенням випробування (технічного діагностування) металевих буїв після ремонту, акт приймання-передачі металевих буїв з ремонту та акт приймання-передачі наданих послуг або надати мотивовану відмову, вказавши причини такої відмови.

У випадку надходження мотивованої відмови від підписання акта проведенням випробування (технічного діагностування) металевих буїв після ремонту, акта приймання-передачі металевих буїв з ремонту та акта приймання-передачі наданих послуг, сторонами складається акт з переліком претензій замовника, в якому вказуються терміни усунення недоліків.

Датою прийняття послуг за Договором є дата затвердження замовником акту приймання-передачі наданих послуг.

Розділ 7 Договору визначає відповідальні сторін.

Відповідно до п. 7.3 Договору, передбачені такі санкції за порушення його умов.

У випадку прострочення надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг, з надання яких допущено прострочення, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної суми (пп. 7.3.1 Договору).

За порушення умов Договору щодо якості послуг виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості неякісно наданих послуг з наступним усуненням недоліків власними силами та за власний рахунок (пп. 7.3.2 Договору).

У підпункті 7.3.7.1 Договору сторонами узгоджено, що строк дії санкції визначає замовник, але він не перевищуватиме 3 років з моменту початку її застосування.

Згідно п. 11.1 Договору, він набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.03.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

На виконання підпункту 4.3.1 Договору позивачем 24.12.2019 було здійснено попередню оплату в розмірі 30% від загальної вартості послуг, що становить 154 440, 00 грн, в підтвердження чого надано копію платіжного доручення № 2020 від 24.12.2019.

Користуючись наданими пп. 6.2.2, 6.2.5 Договору правами щодо контролю та нагляду за ходом та якістю надання відповідачем послуг, позивач, за власною ініціативою, провів випробування (технічне діагностування) відремонтованих металевих буїв, про що було складено Акт проведення випробування (технічного діагностування) металевих буїв після ремонту від 26.02.2020.

Відповідно до вказаного акта випробування позивачем було встановлено, що якість та обсяг наданих послуг не відповідає п. 8 Технічних вимог, що полягає в неналежному виконанні робіт з ліквідації дрібних дефектів на зовнішній поверхні буя (каверн на листах, зварних швах) методом наплавки з наступним зачищенням зварного шва, стосовно трьох буїв-сигар типу Н-1 (№ 10900979, 10900980, 10900983), буя зимового неосвітлювального типу Н-1 (№ 10900182) та буя льодового типу Н-1 (№ 10900902).

У зв`язку із встановленням наведених вище недоліків позивач надіслав відповідачеві лист від 02.03.2020 № 168/03/20 з актом-претензією до Договору, в якому вказав на недоліки з вимогою усунути їх протягом 10 робочих днів відповідно до п. 2.4 Договору.

20.05.2020 на адресу позивача надійшов лист відповідача від 19.04.2020 № 001/04, в якому зазначено про те, що відповідач не відмовляється від взятих на себе зобов`язань у рамках Договору, проте зазначені в акті-претензії зауваження фактично не впливають на технічні характеристики й експлуатацію буїв, у зв`язку з чим надав акти проведення випробування (технічного діагностування) металевих буїв після ремонту, акт приймання-передачі металевих буїв з ремонту, акт приймання-передачі наданих послуг та копію товарно-транспортної накладної перевізника.

Керуючись положеннями п. 5.8 Договору, у відповідь на наведений лист відповідача та долучені до нього акти випробувань, позивачем було складено та надіслано на адресу відповідача відмову від прийняття послуг від 22.05.2020 № 404/327/01-5/20, яка вмотивована:

- недодержанням відповідачем вимог пп. 6.3.7 Договору щодо зобов`язання письмового запрошення представників позивача за 2 робочі дні до дати запланованого проведення випробування (технічного діагностування) металевих буїв після ремонту;

- сумнівністю наданих відповідачем актів проведення випробувань (технічного діагностування) металевих буїв після ремонту з огляду на те, що вони були складені без запрошення та участі представників позивача відповідно до пп. 6.3.7 Договору, а також те, що вказані акти були затверджені відповідачем 26.02.2020, тоді як фактичне їх вручення позивачу відбулось 20.05.2020;

- неусуненням раніше встановлених позивачем недоліків наданих відповідачем послуг за Договором відповідно до вказаного вище акта-претензії до Договору;

Окрім того, вказаною відмовою було запропоновано відповідачу узгодити дату і час проведення випробувань (технічного діагностування) та скласти акт з переліком претензій до наданих послуг відповідно до п. 5.9 Договору. Орієнтовною датою було запропоновано визначити 27.05.2020.

У зв`язку з тривалою бездіяльністю Відповідача щодо врегулювання спірної ситуації та після детального дослідження поточного стану буїв, відносно яких було укладено Договір, листом від 15.06.2020 № 473/03/20 позивач надіслав на адресу відповідача акти-претензії від 15.06.2020 до Договору, в яких ретельно виклав усі фактично наявні недоліки та зауваження щодо наданих відповідачем послуг.

Зважаючи на тривале зволікання Відповідача щодо усунення недоліків відповідно до наведених вище актів-претензій позивача, так само як і відсутності будь-яких інших дій щодо врегулювання спірної ситуації іншим шляхом, позивач надіслав відповідачеві претензію від 02.09.2020 № 705/01-3/20 з вимогою повернення раніше сплаченої попередньої оплати в розмірі 154 440, 00 грн.

Листом від 28.09.2020 № 001 відповідач відмовився повертати попередню оплату за Договором, запропонувавши провести повторне приймання наданих послуг за Договором за участю представників позивача та відповідача.

Листом від 20.11.2020 № 001/11 відповідач повідомив, що в присутності комісії замовника було здійснено випробування (технічне діагностування) буїв, за результатами якого жодних зауважень стосовно якості надання послуг з боку комісії не надходило та акт-претензія в присутності виконавця на місці не складався. Також до вказаного листа відповідачем долучено акти проведення випробувань (технічного діагностування) металевих буїв після ремонту, акт приймання-передачі металевих буїв з ремонту та акт приймання-передачі наданих послуг.

В подальшому, у листі від 28.12.2020 № 28/12 відповідач повідомив, що всі взяті на себе зобов`язання в рамках Договору ним будуть виконані в повному обсязі, а недоліки, зазначені в актах-претензіях позивача, надісланих листом від 15.06.2020 № 473/03/20 усунуті. Одночасно, наведеним листом відповідач пояснив тривале невиконання своїх обов`язків за Договором карантинними обмеженнями, які були встановлені в Україні з метою боротьби з коронавірусом COVID-19, та у зв`язку з цим призупиненням своєї роботи. Виходячи з описаних обставин, відповідач просив надати йому строк до 14.02.2021 на усунення недоліків, зазначених в актах-претензіях позивача.

Отже, на думку позивача, відповідач визнав обґрунтованість пред`явлених позивачем претензій та те, що виконав ремонтні роботи з недоліками, які зобов`язався усунути в повному обсязі. Однак, у строк до 14.02.2021 відповідач зобов`язання не виконав та не усунув недоліків. Станом на день подання позовної заяви, акти приймання виконаних робіт не підписані позивачем, оскільки відповідач згідно з п. 2.4 Договору не усунув визначені в актах-претензіях позивача недоліків і не повернув отриманого авансу, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до норм статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

За приписами статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно частин 1-3 статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

За встановленими обставинами справи, керуючись положеннями пунктів 6.2.2, 6.2.5 Договору, позивач, провів випробування (технічне діагностування) відремонтованих металевих буїв, про що було складено акт проведення випробування (технічного діагностування) металевих буїв після ремонту від 26.02.2020.

Відповідно до вказаного акта випробування позивачем було встановлено, що якість та обсяг наданих послуг не відповідає п. 8 Технічних вимог, що полягає в неналежному виконанні робіт з ліквідації дрібних дефектів на зовнішній поверхні буя (каверн на листах, зварних швах) методом наплавки з наступним зачищенням зварного шва, стосовно трьох буїв-сигар типу Н-1 (№ 10900979, 10900980, 10900983), буя зимового неосвітлювального типу Н-1 (№ 10900182) та буя льодового типу Н-1 (№ 10900902).

У зв`язку із встановленням наведених вище недоліків позивач надіслав відповідачеві лист від 02.03.2020 № 168/03/20 з актом-претензією до Договору, в якому вказав на недоліки з вимогою усунути їх протягом 10 робочих днів відповідно до п. 2.4 Договору.

20.05.2020 на адресу позивача надійшов лист відповідача від 19.04.2020 № 001/04 в якому зазначено про те, що відповідач не відмовляється від взятих на себе зобов`язань у рамках Договору, проте зазначені в акті-претензії зауваження фактично не впливають на технічні характеристики й експлуатацію буїв, у зв`язку з чим надав акти проведення випробовування (технічного діагностування) металевих буїв після ремонту, акт приймання-передачі металевих буїв з ремонту, акт приймання-передачі наданих послуг та копію товарно-транспортної накладної перевізника.

Керуючись положеннями п. 5.8 Договору, у відповідь на наведений лист відповідача та долучені до нього акти випробувань, позивачем було складено та надіслано на адресу відповідача відмову від прийняття послуг від 22.05.2020 № 404/327/01-5/20.

За приписами частин 1-3 статті 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Як визначено у пункті 5.8 Договору, уповноважений представник замовника зобов`язаний в п`ятиденний термін підписати акт проведенням випробування (технічного діагностування) металевих буїв після ремонту, акт приймання-передачі металевих буїв з ремонту та акт приймання-передачі наданих послуг або надати мотивовану відмову, вказавши причини такої відмови, що й було зроблено позивачем.

При цьому, твердження відповідача про те, що випробування (технічне діагностування) буїв було здійснено в присутності комісії замовника, за результатами якого жодних зауважень стосовно якості надання послуг з боку комісії не надходило та акт-претензія в присутності виконавця на місці не складався, суд відхиляє, оскільки умовами Договору, а саме його пунктом 5.8, передбачено п`ятиденний термін, у який замовник має оглянути й прийняти виконувані підрядником роботи.

Отже, в контексті обставин цієї справи замовником цілком правомірно заявлено про виявлені у виконуваних роботах недоліки, у відповідності до умов пунктів 2.4, 5.8 Договору.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частин 1, 2 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

03.09.2020 позивач направив відповідачеві претензію, у якій вимагав повернути сплачені за Договором кошти у розмірі 154 440, 00 грн у зв`язку з порушенням умов Договору.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

При цьому, за приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правовий аналіз положень статті 849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідні правові наслідки такої відмови. При цьому, положення частин другої та четвертої статті 849 ЦК України містять дві самостійні підстави відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки таких дій.

Так, у випадку відмови замовника від договору на підставі частини другої вказаної статті, у зв`язку з порушенням підрядником строків виконання робіт, замовник має право на відшкодування збитків. Тоді як, частина третя цієї статті надає можливість замовнику відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, у зв`язку з неналежними виконанням робіт за договором.

Разом з цим, частина 4 вказаної статті передбачає окрему (самостійну) підставу для відмови замовника від договору, з можливістю виплати замовником підряднику плати за виконану роботу з відшкодуванням збитків підряднику, у зв`язку з розірванням договору.

З урахуванням наведеного та зважаючи на те, що спір у справі стосується саме повернення грошових коштів (попередньої оплати за договором підряду), у зв`язку з відмовою замовника від договору підряду, для правильного вирішення спору у справі пов`язаного з односторонньою відмовою замовника від договору підряду, необхідно достовірно з`ясовувати обставини, щодо підстав такої відмови, та з урахуванням положень статті 849 ЦК України, застосувати певні правові наслідки.

При цьому, при застосуванні положень вказаної статті слід також враховувати, що законність відмови замовника від договору підряду на підставі частин другої, третьої цієї статті у випадку недоведеності порушень умов договору підряду зі сторони підрядника не може «виправдовуватись» безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі частини четвертої цієї статті.

Позаяк главою 61 вказаного кодексу не врегульовано особливостей повернення виконавцем замовнику попередньої оплати в разі невиконання виконавцем своїх зобов`язань за договором про надання послуг та правового механізму її повернення, суд дійшов висновку про можливість застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України за аналогією закону до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26 березня 2018 року в справі № 910/1030/17.

Згідно положень статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За встановленими обставинами справи, між сторонами існували договірні правовідносини щодо надання послуг з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги на суму 514 800, 00 грн.

На виконання своїх зобов`язань, 24.12.2019 позивач здійснив попередню оплату послуг, в підтвердження чого матеріали справи містять копію платіжного доручення № 2020 від 24.12.2019 на суму 154 440, 00 грн.

Таким чином, позивачем виконано прийняті на себе зобов`язання з оплати послуг.

Докази ж належного виконання відповідачем попередньо оплачених послуг в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи, що відповідачем послуги умов Договору та відповідно до здійсненої позивачем передоплати, не були надані, останній звернувся до контрагента із претензією, в якій просив повернути кошти в сумі 154 440, 00 грн.

Відтак, з огляду на те, що зобов`язання з надання послуг не було виконано та вимога кредитора не була задоволена у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі вартості фактично передплачених ненаданих послуг на суму 154 440, 00 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем не виконано обов`язок щодо надання оплачених позивачем послуг на суму 154 440, 00 грн, у зв`язку з чим у позивача виникло право вимагати надання таких послуг або повернення суми попередньої оплати.

Відповідачем, в свою чергу, не спростовано факт отримання попередньої оплати та не надано доказів повного та своєчасного надання послуг, як і не надано доказів повернення передплати, а відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача попередньої оплати у розмірі 154 440, 00 грн.

Керуючись пунктом 7.3.1 Договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 94 050, 00 грн.

Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

Так, згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов`язань можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Натомість, у підпункті 7.3.7.1 Договору сторонами продовжено строк для нарахування штрафних санкцій до трьох років.

За приписами ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», статтею 3 якого передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, судом встановлено наявність порушення відповідачем термінів надання послуг, передбачених Договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими.

Поряд із цим, позивачем здійснено розрахунок пені, виходячи з розміру 0,1% від вартості послуг, з надання яких допущено прострочення.

Проте, вищенаведеними положеннями визначено, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

У зв`язку з чим, судом зроблено власний розрахунок пені, не виходячи за заявлений позивачем період нарахування, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, який склав 40 368, 20 грн.

Крім цього, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 102 960, 00 грн штрафу, нарахованого на підставі п. 7.3.2 Договору, а також 36 036, 00 грн штрафу, нарахованого на підставі 7.3.1 Договору.

Суд зазначає, що згідно зі статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тобто сторони, керуючись принципом свободи договору, за взаємною згодою мають право визначати штрафні санкції, їх кількість, вид, розмір та види порушення зобов`язання, за якими застосовується неустойка тощо.

Таким чином, уклавши Договір, сторони погодились із запропонованими умовами.

Згідно з частиною 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до частини 2 статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 ГК України).

Так, керуючись пунктом 7.3.1 Договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 7% від вартості послуг, з надання яких допущено прострочення, за прострочення надання послуг понад 30 календарних днів, який складає 36 036, 00 грн.

Також, керуючись пунктом 7.3.2 Договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 20% від вартості неякісно наданих послуг, який складає 102 960, 00 грн.

Як вже наголошувалось, доказів вик онання відповідачем послуг за Договору, матеріали справи не містять, що є підставою для застосування штрафу на підставі зазначених пунктів Договору.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з чим наявні підстави для часткового задоволення позову, та стягнення з відповідача 333 804, 20 грн, з яких 154 440, 00 грн попередньої оплати, 40 368, 20 грн пені, 36 036, 00 грн штрафу за прострочення надання послуг понад 30 днів та 102 960, 00 грн штрафу за неякісно надані послуги.

Судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до положень статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 5 007, 06 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Г.С. МОНТАЖ-СЕРВІС» (03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3, оф. 42; ідентифікаційний код 24211826) на користь Державної установи «ДЕРЖГІДРОГРАФІЯ» (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26; ідентифікаційний код 21720000) 154 440, 00 грн (сто п`ятдесят чотири тисячі чотириста сорок гривень 00 коп) попередньої оплати, 40 368, 20 грн (сорок тисяч триста шістдесят вісім гривень 20 коп) пені, 36 036, 00 грн (тридцять шість тисяч тридцять шість гривень 00 коп) штрафу за прострочення надання послуг понад 30 днів, 102 960, 00 грн (сто дві тисячі дев`ятсот шістдесят гривень 00 коп) штрафу за неякісно надані послуги та 5 007, 06 грн (п`ять тисяч сім гривень 06 коп) судового збору.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Рішення в повному обсязі складено 10.11.2021.

Суддя О.С. Комарова