Рішення № 100955741, 09.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2021Справа № 910/12569/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ"

до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

про стягнення 85 774, 43 грн.

без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення 85 774, 43 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.08.2021 зазначену позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

27.08.2021 через канцелярію суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду позову.

Господарським судом міста Києва ухвалою від 31.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12569/21, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 31.08.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0105478537634.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (Постанова НКРЕКП №429 від 14.06.2018) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" є постачальником електричної енергії споживачам.

З метою виконання покладених на ТОВ "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до ст. 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» TОB "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" виконує функцію постачальника універсальної послуги на території Чернігівської області.

Постачальник надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що формуються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включають, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про падання відповідних послуг. .

01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівінвест" (надалі - споживач) укладено договір №310110053 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (надалі - договір постачання).

Відповідно до п. 1.1 договору постачання, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії споживачам постачальником та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком №1 до цього договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівінвест" підписав заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, яка є додатком №1 до Договору №310110053 від 01.01.2019.

У заяві-приєднанні у розділі "Персоніфіковані дані Споживача" вказано оператора системи, з яким споживач уклав договір розподілу електричної енергії - АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", ЕІС-код як суб`єкта ринку електричної енергії, присвоєний відповідним оператором системи - 62Х3529284365580, зазначено адресу об`єкту - м. Чернігів, вул. Попова, 31, ЕІС-код точок комерційного обліку за об`єктом споживання: 62Z3970371325182, 62Z7584198104431.

Згідно п. 2.1 договору постачання постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до комерційної пропозиції, що є Додатком №2 до договору постачання, передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється за регульованими цінами (тарифами) на електроенергію, затвердженими Регулятором, які включають, в тому числі витрати на розподіл електричної енергії. Спосіб оплати здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку. Попередня оплата здійснюється за 5 днів до початку розрахункового періоду у розмірі повної вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період. Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, зазначений у договорі або розрахункових документах; спосіб оплати послуг з розподілу електричної енергії через постачальника з наступним переведенням цієї оплати оператору системи розподілу; термін дії договору до 31.12.2019. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодної із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

27.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" (надалі - позивач, постачальник) та Акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі філії «Енергозбут» Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ (надалі - відповідач, ОСР) укладено договір №31 електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - договір про надання послуг).

Відповідно до п. 1.1 договору, цей договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам постачальника як послуги ОСР. Укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання постачальника до умов цього договору.

За умовами п. 2.1 договору про надання послуг на підставі цього договору ОСР забезпечує недискримінаційний доступ постачальника до мереж ОСР з метою реалізації постачальником як суб`єктом роздрібного ринку своїх прав та виконання обов`язків та функцій постачальника електричної енергії по відношенню до споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території здійснення ліцензованої діяльності ОСР.

ОСР надає послуги з розподілу електричної енергії споживача постачальника, які входять в балансуючу групу постачальника згідно з реєстром за ЕІС кодами споживачів та їх точок вимірювання. Реєстр ведеться ОСР в електронному вигляді.

ОСР забезпечує інформаційний обмін та контроль за режимами розподілу в обсязі, необхідному та достатньому для виконання постачальником функцій відповідного суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 2.2 договору про надання послуг постачальник здійснює оплату послуг з розподілу згідно з умовами глави 3 цього договору та плату за надання послуг комерційного обліку електричної енергії (інформаційних послуг), послуг з відключення та підключення об`єктів споживачів постачальника згідно з додатком 2 "Порядок розрахунків", який є невід`ємною частиною цього договору.

Ціна договору складає вартість послуг з розподілу за сукупністю споживачів балансуючої групи постачальника. Постачальником здійснюється оплата послуг з розподілу за сукупністю споживачів, яким згідно з договорами про постачання електричної енергії, розподіл забезпечує постачальник. Розрахунковим періодом для цілей цього договору є календарний місяць (з першого по останнє число місяця включно). Оплата послуг з розподілу здійснюється постачальником у формі 100% попередньої оплати за 5 днів до початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (п.п. 3.1. - 3.4. договору про надання послуг).

Пунктом 4.1 договору про надання послуг ОСР зобов`язується, зокрема, надавати постачальнику інформацію про послуги, пов`язані з розподілом електричної енергії, та про терміни обмежень і відключень, повідомляти постачальника про зміну споживачем електропостачальника електричної енергії; обмежувати розподіл за об`єктами споживачів постачальника на час і дату, визначену у вимозі постачальника про обмеження (відключення) відповідного об`єкта споживача (додаток до цього договору).

ОСР має право на отримання від постачальника своєчасної оплати за надання послуги з розподілу електричної енергії споживачу, оплати послуг з відключення та підключення об`єктів споживачів постачальника та інших послуг передбачених порядком розрахунків, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 5.1 договору про надання послуг).

Водночас, постачальник має право на отримання інформації щодо обсягу та якості електричної енергії, умов та фактичних режимів її розподілу, тарифів (цін), порядку оплати за переліком споживачів балансуючої групи постачальника (п. 5.2. договору про надання послуг).

За змістом пунктів 8.1. та 8.2. договору про надання послуг розподіл електричної енергії споживачу постачальника може бути обмежено або припинено ОСР згідно з умовами договору споживача про розподіл електричної енергії. Про заплановане та/або фактично застосоване обмеження постачальник повідомляється у порядку визначеному ПРРЕЕ. 3а вимогою постачальника ОСР забезпечує обмеження та відновлення розподілу електричної енергії Споживачу на зазначену у вимозі дату (додаток 6 до цього договору).

У п. 6.5 договору про надання послуг сторони погодили, що обсяги електричної енергії, використані споживачем постачальника після дати, зазначеної постачальником у вимозі про відключення, покладаються на ОСР.

Відповідно до п. 9.1. договору про надання послуг цей договір набирає чинності з наступного робочого дня від дня, отримання ОСР заяви-приєднання електропостачальника до цього договору і діє протягом 1 року, починаючи з 01.01.2019 року.

Звертаючись до суду із вказаним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 28.07.2020 ТОВ "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" направило ВП «Київське регіональне відділення «Енергозбут» філії «Енергозбут» АТ «Українська залізниця» вимогу щодо припинення електроживлення споживачів №04.2/3962, в якій просило припинити з 14.08.2020 року розподіл електричної енергії ТОВ "Чернігівінвест".

Однак, відповідач вимогу позивача не виконав, не відключив споживача від електроживлення.

18.08.2020 відповідач листом № ЕЕЦ - 17/2975 повідомив позивача про не виконання припинення розподілу електричної енергії ТОВ "Чернігівінвест" у зв`язку з відсутністю інших можливостей.

19.08.2020 позивач повторно направив ВП «Київське регіональне відділення «Енергозбут» філії «Енергозбут» АТ «Українська залізниця» вимогу щодо припинення електроживлення споживачів №04.2/4248, в якій просило припинити розподіл електричної енергії ТОВ "Чернігівінвест" з 08.09.2020.

На підставі відомостей, наданих відповідачем листом від 26 січня 2021 року № ЕЕЦ-17/270, позивачем складено акти прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії та відповідні рахунки на оплату спожитої ТОВ "Чернігівінвест" електричної енергії на загальну суму 81051,16 грн, а саме: акт № 310110053УЗ-6691/161985/1 від 30.09.2020, рахунок - фактура від 30.09.2020 № 310110053УЗ-6691/161985/1 на загальну суму 6 043,54 грн; акт № 310110053УЗ-6691/174408/1 від 31.10.2020, рахунок - фактура від 31.10.2020 у №310110053УЗ-6691/174408/1 на загальну суму 17825,52 грн; акт № 310110053УЗ-6691/195115/1 від 30.11.2020, рахунок - фактура від 30.11.2020 на загальну суму 31336,79 грн; акт №310110053УЗ-6691/211515/1 від 31.12.2020, рахунок - фактура від 31.12.2020 №310110053УЗ-6691/211515/1 на загальну суму 25845,31 грн.

За доводами позивача, у зв`язку з невиконанням відповідачем п. 6.5 договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 27.03.2019 та відмови відповідача припинити електроживлення споживача ТОВ "Чернігівінвест" після вимоги постачальника (позивача) щодо припинення електроживлення споживачів, відповідачем завдано матеріальних збитків TOB "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" у розмірі 81051,16 грн. (вартість спожитої споживачем електричної енергії за період з вересня 2020 року по грудень 2020 року).

24.03.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією №07.1/1247 від 24.03.2021, в якій просив відповідача відшкодувати понесені позивачем збитки у сумі 81051,16 грн, що становлять обсяги спожитої ТОВ "Чернігівінвест" електричної енергії за період вересень-грудень 2020.

У відповіді на претензію позивача №07.1/1247 від 24.03.2021 відповідач листом №ЕЕЦ-17/1328 від 07.0.2021 повідомив про часткове виконання вимоги позивача №04.2/3962 від 28.07.2020 в частині часткового відключення споживача у зв`язку з відсутністю технічної можливості, а тому відповідач вважає вимогу позивача про відшкодування понесених збитків безпідставною.

Також, на виконання п. 6.8 договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 27.03.2019, позивачем 13.04.2021 направлено на адресу АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» Акт порушень №1 від 13.04.2021 з пропозицією підписати його та один примірник Акту повернути на адресу позивача до 21.04.2021.

Проте, Акт порушень №1 від 13.04.2021 відповідачем не підписано, зауваження відповідача щодо Акту порушень №1 від 13.04.2021 на адресу ТОВ "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" не надходило.

У зв`язку із наведеним, позивач стверджує, що Акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" завдано збитки в розмірі 81051,16 грн (вартість спожитої ТОВ "Чернігівінвест" електричної енергії за період з вересня 2020 року по грудень 2020 року), які згідно із приписів ст. 1166 ЦК України, ст. 224 ГК України, мають бути відшкодовані відповідачем на підставі п. 6.5. договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 27.03.2019.

Оскільки відповідач не сплатив кошти у розмірі 81051,16 грн, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача коштів у сумі 81051,16 грн, а також 1793, 76 грн - інфляційних втрат, 659,51 грн - 3% річних.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Частинами 1, 2 ст. 633 ЦК України встановлено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України «Про ринок електричної енергії».

За змістом п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про надання послуг з розподілу.

Відповідно до ч. 4 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Як встановлено судом, між сторонами був укладений договір №31 електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 27.03.2019, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Приписами п.п. 30, 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу; оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

З огляду на зазначені вище положення, судом встановлено, що позивач є електропостачальником, а відповідач оператором системи розподілу у розумінні зазначеного Закону України «Про ринок електричної енергії».

Водночас, предметом договору №31 електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 27.03.2019 є надання Акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі філії «Енергозбут» Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ послуг споживачам ТОВ "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" з розподілу електричної енергії.

Поряд з тим, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Пунктом 84 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 затверджено "Правила роздрібного ринку електричної енергії" (надалі - Правила), які регулюють взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є, зокрема, електропостачальники, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1. ПРРЕЕ).

Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником (п. 3.1.7 Правил).

Згідно п. 3.2.6 та п. 3.1.9. Правил, укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Судом встановлено, що 01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівінвест" як споживачем укладено договір №310110053 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, за змістом якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Із матеріалів справи вбачається, що Акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі філії «Енергозбут» Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" здійснював постачання електричної енергії ТОВ "Чернігівінвест" за період з вересня 2020 року по грудень 2020 року), а отже, останній є споживачем у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії».

Пунктом 4.3 Правил встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Відповідно до п. 4.12, 4.13, 4.14 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 5.2.1 Правил встановлено, що електропостачальник має право звертатися до оператора системи передачі або оператора системи розподілу щодо відключення електроживлення споживача у випадках, визначених правилами роздрібного ринку, крім випадків постачання вразливим споживачам.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач у відповідності до вищевказаних положень Закону має право звертатись до відповідача щодо відключення від електроживлення споживача - ТОВ "Чернігівінвест".

У свою чергу, п. 14 ч. 3 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п.п. 8 п. 5.1.2 Правил на оператора системи покладений обов`язок припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника згідно з умовами договору з електропостачальником. Наведений обов`язок закріплений також у пункті 4.1 договору про надання послуг.

Для виконання наведеного обов`язку оператору системи згідно з п.п. 4 п. 5.1.1 Правил надано право на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача, зокрема, для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого Правилами порядку та умов договору.

Підпунктом 6 пункту 5.1.1 Правил передбачено, що оператор системи має право тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими Правилами та Кодексом систем розподілу, зокрема у зв`язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Як встановлено судом, позивач направляв ВП «Київське регіональне відділення «Енергозбут» філії «Енергозбут» АТ «Українська залізниця» вимогу №04.2/3962 від 28.07.2020 та №04.2/4248 від 19.08.2020 щодо припинення розподілу електричної енергії ТОВ "Чернігівінвест".

Отже, позивачем вчинено відповідні дії, які передбачені вищевказаними положеннями нормативно правових актів, а отже Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі філії «Енергозбут» Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" було зобов`язане здійснити відключення ТОВ "Чернігівінвест" від електропостачання.

Однак, відповідачем було частково обмежено електропостачання ТОВ "Чернігівінвест" та вимогу позивача не виконано у повному обсязі.

18.08.2020 відповідач листом № ЕЕЦ - 17/2975 повідомив позивача про не виконання припинення розподілу електричної енергії ТОВ "Чернігівінвест" у зв`язку з відсутністю інших можливостей.

Суд відзначає, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин, що спричили не виконання вимоги позивача щодо відключення споживача від електропостачання.

У відповідності до п. 7.5 Правил та п. 11.5.2 Кодексу систем розподілу припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється у тому числі, у разі недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.

Згідно з п. 11.5.2 КСР недопущення до електроустановок користувача, пристроїв релейного захисту, автоматики та зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або ОСР, на яких покладено відповідні обов`язки згідно із законодавством України та/або договором, - здійснюється припинення розподілу за ініціативою ОСР.

Відповідно до п. 2.1 КСР відключення електроустановки - одноразова дія (технологічна операція), яка виконується автоматичним або ручним способом штатними пристроями (вимикач, роз`єднувач) електричної мережі або електроустановки шляхом роз`єднання сусідніх елементів цієї мережі (установки) без порушення її технологічної цілісності, спрямована на знеструмлення електроустановки.

З огляду на викладене, у разі недопуску до електроустановок споживача, ОСР здійснює відключення з центрів живлення на тій частині електромережі, до якої ОСР має доступ.

Пунктом 5.1.5 Правил визначено, що оператор системи несе відповідальність за дотримання умов договору та цих Правил щодо припинення або часткового обмеження електропостачання.

У п. 6.5 договору про надання послуг сторони погодили, щообсяги електричної енергії, використані споживачем постачальника після дати, зазначеної постачальником у вимозі про відключення, покладаються на ОСР.

Тобто, ризик продовження використання споживачем електричної енергії, попри вимогу постачальника про відключення, покладений саме на оператора системи як особу, зобов`язану здійснити відповідне відключення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №916/2205/20.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (ст. 224 ГК України).

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України, передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем обставин наведених у позові належними доказами не спростовано, доказів сплати позивачу коштів суду не надано.

Враховуючи вище викладене суд прийшов до висновку про наявність правих підстав для покладення обов`язку згідно з п. 6.5. договору з оплати послуг розподілу електричної енергії, яка фактично була надана споживачу у результаті несвоєчасного його відключення, на відповідача. Недотримання відповідачем обов`язку щодо припинення електроживлення споживача за зверненням позивача є винною в силу положень ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, оскільки відповідачем не доведено, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Заявлена до стягнення сума збитків у розмірі 81051,16 грн. є обґрунтованою та підтвердженою належними та доказами.

У зв`язку із простроченням сплати коштів позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1793, 76 грн - інфляційних втрат, 659,51 грн - 3% річних.

Так, за розрахунком позивача нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснюється за період з 13.04.2021 по 20.07.2021 на заборгованість у сумі 81051,16 грн.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Як підтверджено наявними у матеріалах справи доказами позивач звернувся до відповідача з претензією №07.1/1247 від 24.03.2021, в якій просив відповідача відшкодувати понесені позивачем збитки у сумі 81051,16 грн, що становлять обсяги спожитої ТОВ "Чернігівінвест" електричної енергії за період вересень-грудень 2020. Повідомленням про вручення поштового відправлення №0600004830153, відповідач отримав 30.03.2021, а тому нарахування 3% річних слід здійснювати з 07.04.2021.

Здійснивши перерахунок 3% річних, враховуючи положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, суд встановлено, що сума 3% річних у межах заявленого позивачем періоду становить 659,51 грн, у зв`язку із чим суд задовольняє вимоги у цій частині.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат судом встановлено, що сума інфляційних втрат становить 1217,87 грн, а тому в цій частині вимоги підлягають частковому задоволенню.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд частково задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03150, місто Київ, вулиця ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" (14013, місто Чернігів, проспект ПЕРЕМОГИ, будинок 126Б, ідентифікаційний код 41823846) кошти у сумі 81051,16 грн, 3% річних у сумі 659,51 грн, інфляційні втрати у сумі 1217,87 грн та судовий збір у розмірі 2194, 68 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 09.11.2021.

Суддя О.В. Гулевець