Рішення № 100955616, 08.11.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/142/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2021 Справа № 908/2334/21

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Лайт системс”, 49033, м. Дніпро, вул. Івана Франка, буд. 37, кв. 9

до відповідача Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатоам”, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3 в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатоам”, 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133

про стягнення коштів

без виклику (повідомлення) представників учасників процесу

суть спору

12.08.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Лайт системс”, м. Дніпро до відповідача Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатоам”, в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатоам” про стягнення заборгованості за договором поставки продукції № 341(1)/20УК/53-121-01-20-09797 від 12.10.2020 в сумі 128 061,18 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 121 770,00 грн, 3% річних в розмірі 1481,26 грн, інфляційні втрати в розмірі 4809,92 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2021, справу № 908/2334/21 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 908/2334/21. Присвоєно справі номер провадження 15/142/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві б/н від 05.08.2021. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки товару № 341(1)20УК/53-121-01-20-09797 від 28.09.2020, щодо оплати отриманого товару, поставленого позивачем відповідачу, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 121 770,00 грн. Крім того, за порушення виконання відповідачем зобов`язань за договором позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 1481,26 грн за період з 11.03.2021 по 05.08.2021, інфляційні втрати в розмірі 4809,92 грн за період березень 2021 - червень 2021. В обґрунтування позову посилався на ст. ст.. 205, 509, 510, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 181 Господарського кодексу України, позивач просив позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.08.2021 у справі № 908/2334/21 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 15.09.2021 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, позивачу запропоновано у строк не пізніше 29.09.2021 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк не пізніше 15.10.2021 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.

Відповідачем на підставі ст. ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України подано суду відзив на позовну заяву за № 28-23/22783 від 14.09.2021, в якому зазначив, що на електронну адресу відповідача від позивача не надходила електронна податкова накладна з розширенням файлу) хml та з накладенням електронного цифрового підпису відповідної посадової особи постачальника. Враховуючи вищенаведене, у відповідача не виникло обов`язку щодо оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ - 20 295,00 грн, а у позивача, відповідно, не виникло право вимагати його виконання. Таким чином, на думку відповідача, позивач невірно визначив порядок та строки оплати поставленого товару, дійшло безпідставного висновку про наявність заборгованості за договором в розмірі 121 770,00 грн. Також зазначив, що позивач безпідставно включив до періоду нарахування інфляційних втрат березень 2021, а оскільки сума в розмірі 20 295,00 грн не є простроченою, позивач не повинен був здійснювати нарахування на неї 3 % річних та втрат від інфляції. Крім того, заперечив проти заявленого позивачем попереднього розміру витрат на правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи, який на думку відповідача є значно завищеним. Просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивачем на підставі ст. ст. 166, 251 Господарського процесуального кодексу України подана відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 06.10.2021, в якій позивач зазначає, що п. 3.2 договору встановлено, що розрахунок за товар, поставлений відповідно до п 1.1 договору здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 120 календарних днів з дати поставки товару. Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника електронної податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку. Крім того, в п. 4.5. договору вказано, що постачальник зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЕРПН, але не зазначено що постачальник зобов`язаний направити податкову накладну відповідачу. Податкова накладна на суму 121 770,00 грн (№ 13 від 10.112020) відповідно квитанції № 1 зареєстрована. Тобто, позивач свої зобов`язання виконав належним чином, а саме поставив товар відповідачу зі складанням передбачених договором документів, податкову накладну зареєстрував, що підтверджується наданими до суду документами. Позивач повторно направив відповідачу копію податкової накладної разом з претензією. Також зауважив, що вказана відповідачем сума в розмірі 20 295,00 грн не є сумою податку на додану вартість, а є грошовим зобов`язанням, яке повинно бути виконано відповідачем/покупцем за умовами договору, і за порушення якого передбачена встановлена законом або договором відповідальність. Враховуючи зазначене, позивач вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог.

У запереченнях відповідач зазначив, що оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН у встановлених ПК України випадках і порядку. На електронну адресу податкова накладна не надходила, надсилання її поштою в паперовому вигляді не відповідає погодженим сторонам умовам договору. Оскільки на електронну адресу відповідач податкову накладну не отримував, відповідно сума в розмірі 20 295,00 грн не є простроченою, що виключає можливість нарахування 3% та інфляційних втрат. Крім того, нарахування інфляційних втрат здійснюється починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійсненний платіж, отже нарахування інфляційних втрат за березень 2021 року є безпідставним. Також заперечив щодо розміру судових витрат, оскільки справа не є складною та розглядається судом у спрощеному позовному провадженні, ціна позову незначна, заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн є неспівмірними та непропорційними до предмета спору, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 15.09.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву, (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України)

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 08.11.2021.

Розглянувши матеріали справи, суд установив наступне.

28.09.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайт системс» (позивач, постачальник) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (відповідач, покупець) укладений договір поставки товару №341(1)20УК/53-121-01-20-09797 від 12.10.2020 (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і сплатити продукцію: ДК021:2015-3152000-7 «Світильники та освітлювальна арматура» (Світильники).

Згідно з п. 1.2 договору, строк поставки товару: жовтень 2020 - грудень 2020 року.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що розрахунок за товар, поставлений відповідно до п.1.1. Договору, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 120 (сто двадцять) календарних днів з дати поставки товару. Оплата Покупцем частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.

Відповідно до п. 4.1 договору, поставка продукції відбувається відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах DDP м. Енергодар. Вантажоодержувач - ЗВ ВП «Складське господарство» ДП НАЕК «Енергоатом» склад № 4, вул. Промислова, 133.

Згідно з п. 4.3. договору продукція, що поставляється, повинена супроводжуватись наступними докумен тами: а) видаткова накладна (3 прим.); б) рахунок – фактура, в) паспорт, г) сертифікат якості.

Відповідно до п. 11.1 договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом 12 місяців з дати укладання.

На виконання умов договору позивачем виконано та здійснено поставку продукції на суму 121 770,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № Л_002162 від 10.11.2020. на суму 121 770,00 грн. Строк оплати 10.03.2021.

Видаткова накладна підписані повноважними представниками сторін без зауважень.

Відповідно до п. 7.1. договору, у випадку неналежного виконання або невиконання сторонами зобов`язань за договором сторони несуть майнову відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Відповідач зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого товару, як то встановлено в п. 3.2 договору, не виконав, що стало підставою звернення позивача з позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Приписами ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні приписи містять ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо своєчасної оплати за фактично прийнятий природний газ, у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений позивачем.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов`язання з оплати поставленого товару з боку відповідача виконані неналежним чином.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань підтверджено матеріалами справи. Доказів повної оплати основного боргу за договором поставки товару № 341(1)/20УК/53-121-01-20-09797 від 12.10.2020 відповідачем суду не надано. З огляду на викладене, вимоги про стягнення основної суми боргу в розмірі 121 770,00 грн задовольняються.

Позицію відповідача щодо того, що несплата заборгованості по договору, у зв`язку з тим, що строк сплати ПДВ за договором не настав, суд вважає безпідставною.

На виконання умов договору Постачальник здійснив поставку товару. Претензій з боку відповідача не було, товар по кількості та якості був прийнятий у повному обсязі.

Так у п. 3.2 договору встановлено, що оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених ПК України випадках та порядку).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або частково постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Як визначено у п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Вказані вимоги податкового кодексу та умови договору, які регламентують реєстрацію податкової накладної, були виконані позивачем, що підтверджуються документами наявними в матеріалах справи та відсутністю будь-яких претензій відповідача.

На виконання умов договору та у відповідності з вимогами чинного законодавства, позивач було належним чином складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, що відповідно до договору є підставою для сплати Покупцем суми ПДВ включеної до вартості товару. Відповідач товар прийняв без заперечень та зауважень, а тому повинен був здійснити оплату за умовами Договору, а саме шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару.

У зв`язку з простроченням відповідачем грошового зобов`язання, позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 1481,26 грн за період з 11.03.2021 по 05.08.2021, інфляційні втрати в розмірі 4809,92 грн за період березень 2021 року - червень 2021 року.

Щодо заперечень відповідача з приводу врахування березня 2021 року при розрахунку інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003.

Водночас, на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць.

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Суд перевірив розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою ІПС "Законодавство" та визнав виконаними вірно, а вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 1481,26 грн та інфляційні втрати в розмірі 4809,92 грн такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача з приводу нарахування 3% річних та інфляційних втрат із врахуванням розділу в часі строк оплати вартості товару без ПДВ є безпідставним з урахуванням наведеного.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5000,00 грн судових витрат на правничу допомогу.

Згідно із ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрат складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати па професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати па професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язаних зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначаться згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьої-особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про падання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або мас сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом па підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем наведено орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи у сумі 7270,00 грн, у т.ч. витрати по сплаті судового збору 2270,00 грн, орієнтовна сума судових витрат на послуги правової допомоги становить 5000,00 грн.

На підтвердження понесення витрат надає: договір про надання правової допомоги від 01.06.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001316 від 09.02.2018, ордер серія ВЕ № 1050479 від 01.08.2021, детальний опис робіт (наданих послуг) від 06.10.2021, рахунок – фактура № СФ – 0000032 від 04.08.2021, платіжне доручення № 2547 від 17.09.2021 на суму 5000,00 грн.

До клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу представник позивача додав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 908/2334/21 Господарський суд Запорізької області на загальну суму 5000,00 грн, а саме:

- ознайомлення з документами, аналіз нормативної бази та вивчення судової практики, формування правової позиції, визначення способу захисту по справі. Збір та аналіз документів по справі (0,5 год.) - 500,00 грн;

- підготовка розрахунку заборгованості по справі (0,5 год.) – 500,00 грн;

- підготовка копій документів/доказів, складання та подання позовної заяви до суду (2 години) – 2000,00 грн;

- підготовка відповіді на відзив по справі (1 година) – 1000,00 грн, всього 4000,00 грн;

- супроводження та контроль справи в суді, отримання та подача документів по справі – 1000,00 грн, разом 5000,00 грн.

Відповідач заперечив щодо наведеного розміру витрат, який на думку відповідача є значно завищеним.

Віднесення виду роботи – «супроводження та контроль справи в суді, отримання та подача документів по справі – 1000,00 грн» до витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає безпідставним, оскільки такий вид роботи є складовою професійної правничої допомоги та не потребує їх виокремлення.

Враховуючи викладене суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є частково співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133; ідентифікаційний код юридичної особи 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт системс» (49033, м. Дніпро, вул. Івана Франка, буд. 37, кв. 9; ідентифікаційний код юридичної особи 41111817) основний борг у розмірі 121 770,00 грн (сто двадцять одна тисяча сімсот сімдесят гривень 00 коп.), 3% річних у розмірі 1481,26 грн (одна тисяча чотириста вісімдесят одна гривня 26 коп.), інфляційні втрати в розмірі 11 672, 47 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят дві гривні 47 коп.), інфляційні втрати в розмірі 4809,92 (чотири тисячі вісімсот дев`ять гривні 92 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133; ідентифікаційний код юридичної особи 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт системс» (49033, м. Дніпро, вул. Івана Франка, буд. 37, кв. 9; ідентифікаційний код юридичної особи 41111817) судовий збір у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисяч гривень 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 10 листопада 2021 року.

Суддя І. С. Горохов