Рішення № 100955416, 09.11.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.11.2021 Справа № 905/1436/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор`євій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Григор`ївський рудник", с.Григорівка, Бахмутський район, Донецька область

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Проценко Олега Євгеновича, м.Костянтинівка, Донецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , м.Дружківка, Донецька область

про визнання договору недійсним

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

відповідач: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Григор`ївський рудник", с.Григорівка, Бахмутський район, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Проценко Олега Євгеновича, м.Костянтинівка, Донецька область про визнання договору недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Григор`ївський рудник" договір підряду №1 від 01.01.2019 було підписано посадовою особою з перевищенням наданих їй повноважень, за відсутності згоди загальних зборів учасників Товариства.

Ухвалою від 02.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 31.08.2021.

26.08.2021 через канцелярію суду від представника відповідача та на електронну адресу суду від представника позивача надійшли клопотання про відкладання розгляду справи.

28.08.2021 через канцелярію суду від відповідача, за підписом його представника надійшли:

- відзив на позовну заяву (з додатками за переліком), у якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог;

- клопотання про витребування доказів №2/25/08 від 25.08.2021.

Ухвалою від 31.08.2021 підготовче засідання відкладено на 15.09.2021.

15.09.2021 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява вих.№4 від 14.09.2021 про зміну підстав позову.

Також, 15.09.2021 через канцелярію суду від відповідача за підписом його представника надійшло клопотання про поновлення процесуального строку для приєднання доказів. Суд задовольнив клопотання представника відповідача про приєднання доказів.

Ухвалою від 15.09.2021 підготовче засідання відкладено на 29.09.2021 та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , м.Дружківка, Донецька область.

27.09.2021 до канцелярії суду представником позивача надана заява №11 від 23.09.2021 про залучення документів до матеріалів справи.

29.09.2021 через канцелярію суду надійшли:

від третьої особи - письмові пояснення по суті позовних вимог;

від представника відповідача - заперечення на заяву про зміну підстав позову.

Ухвалою від 29.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів з наступного дня після закінчення шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі; підготовче засідання відкладено на 18.10.2021.

12.10.2021 на електронну адресу суду з накладанням кваліфікованого електронного підпису від представника позивача надійшли доповнення та уточнення до заяви про зміну підстав позову.

13.10.2021 та 18.10.2021 до канцелярії суду від представника відповідача надійшли клопотання про поновлення процесуального строку для приєднання доказів та клопотання про витребування доказів №1/18/10 від 18.10.2021. Суд задовольнив клопотання представника відповідача про приєднання доказів.

Ухвалою за результатами підготовчого засідання 18.10.2021 клопотання представника відповідача про витребування доказів №2/25/08 від 25.08.2021 залишено без розгляду; відмовлено у задоволенні усного клопотання представників відповідача про вжиття заходів для запобігання зловживанню позивачем процесуальними правами; відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів №1/18/10 від 18.10.2021; закрито підготовче провадження у даній справі та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні 09.11.2021.

01.11.2021 на адресу суду надійшли клопотання від представників відповідача адвоката Климова О.Ю. та адвоката Рогожук С.Л. про відкладання судового засідання на іншу дату. Вказані клопотання обґрунтовані тим, що представники відповідача не можуть взяти участь в судовому засіданні призначеному на 09.11.2021 через зайнятість в іншому судовому процесі з розгляду справи №908/2008/20.

04.11.2021 від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

05.11.2021 від представника відповідача адвоката Климова О.Ю. надійшли письмові пояснення по справі.

У судове засідання 09.11.2021 представники сторін та третя особа ОСОБА_1 не з`явилися.

У зв`язку з тим, що суд зупинив відправку вихідної поштової кореспонденції через відсутність фінансування, ухвалу від 18.10.2021 направлено учасникам судового процесу на відомі суду адреси електронної пошти. Також розміщено оголошення в мережі Інтернет в розділі "Повідомлення учасникам судового процесу" на сторінці Господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі "Судова влада України".

Розглянувши клопотання представників відповідача про відкладення судового засідання, суд відмовляє в його задоволенні з наступних підстав.

Згідно з частинами 1, 3 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Також суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази неможливості здійснювати адвокатом Рогожук С.Л. та адвокатом Климовим О.Ю. представництво як у даній справі так і в іншій справі №908/2008/20 одноособово.

Крім того, відповідач не позбавлений права прийняти участь у судовому засіданні безпосередньо так і надавати повноваження на представництво своїх інтересів будь-якому іншому представникові.

Таким чином, враховуючи те, що явка представників як позивача так і відповідача у судове засідання не була визнана обов`язковою, наявність у матеріалах справи відзиву на позовну заяву та письмових пояснень і заперечень, в яких викладено позицію відповідача щодо позовних вимог, клопотання представників відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами за відсутності представників сторін.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

встановив:

01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Григор`ївський рудник» (замовник, позивач у справі) в особі генерального директора ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту та фізичною особо-підприємцем Проценко Олегом Євгеновичем (виконавець, відповідач у справі) укладений договір підряду №1 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого виконавець зобов`язується за дорученням замовника виконати своїми силами і засобами наступні роботи в кар`єрі Григорівського родовища бентонітових глин: - розкривні роботи, - видобувні роботи, - навантаження глини з кар`єра та промсклада замовника, - інші роботи в кар`єрі.

Згідно з пунктом 1.2. договору виконавець зобов`язаний виконати вищевказані роботи в обсягах та в терміни, зазначені в Технічному завданні до даного договору (Додаток №1), а замовник зобов`язаний оплатити їх вартість.

Орієнтовна вартість робіт за цим договором становить 21 000 000,00грн., в т.ч. ПДВ - 3 500 000,00грн. (пункт 2.1. договору).

Ціни на роботи узгоджуються в Додатку 2 до цього договору при фіксованій ціні на ДП. Перегляд цін відбувається за ініціативою однієї із сторін, при умові зміни ціни на ДП не менше, ніж на 5%, з підписанням протоколу узгодження договірної ціни (Додаток 2) кожною із сторін (пункт 2.2. договору).

За умовами пункту 2.3. договору щомісяця, не пізніше останнього числа звітного місяця, виконавець представляє замовнику акти виконаних робіт. Замовник протягом 3-х днів з моменту надання підрядником актів виконаних робіт зобов`язаний підписати їх або надати мотивовану відмову. У разі мотивованої відмови замовника від підписання актів виконаних робіт сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання.

Відповідно до пунктів 2.4., 2.5. договору вартість робіт визначається на підставі договірної ціни, узгодженої сторонами. Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 року включно (пункт 4.1. договору в редакції додаткової угоди 1 від 13.12.2019).

Всі доповнення, зміни та додатки до цього договору складаються тільки в письмовій формі, узгоджуються і підписуються сторонами і є його невід`ємною частиною (пункт 4.12. договору).

Договір підписаний керівником замовника - генеральним директором ОСОБА_1 та відповідачем, підписи скріплені печатками.

Сторонами договору підписано Технічне завдання (Додаток 1 до договору), згідно з яким ТОВ «Григор`ївський рудник» (замовник) в особі генерального директора ОСОБА_1 доручає, а виконавець ФОП Проценко О.Є. зобов`язується на умовах даного договору виконати наступні роботи: розкривні роботи - 90000 м3, видобувні роботи - 180000 т, навантаження глини з п/с - 180000 т; інші роботи в кар`єрі: а) планування доріг, б) розробка канав, в) водовідлив, г) планування проміжного складу (п/с), д) перевезення шлаку із складу заводу на кар`єр. Термін виконання: з 01 січня по 31 грудня 2019 року.

Згідно з Додатком №2 до договору «Протокол узгодження договірної ціни» замовник оплачує виконавцю надані послуги з розрахунку: розкривні роботи - 31,80грн. (з ПДВ за 1 м3), видобувні роботи - 25,05грн. (з ПДВ за 1т), навантаження глини з п/с - 18,00грн. (з ПДВ за 1т); інші роботи в кар`єрі (всього на суму не більше 900000,00грн. без ПДВ) виконуються з розрахунку): робота екскаватора - 1200,00грн. за 1 м/час з ПДВ, роботи грейдера - 568,14грн. за 1 м/час з ПДВ, робота бульдозера - 557,88грн. за 1 м/час з ПДВ. Розрахунок вартості послуг виконаний при ціні на ДП - 28,50грн./л з ПДВ.

13.12.2019 сторонами договору підряду №1 від 01.01.2019 укладено додаткову угоду №1 до договору якою визначили: розмір заборгованості замовника в сумі 3 361 188,14грн.; строк її оплати - до 10.03.2020; строк дії договору - до 31.12.2020.

10.03.2020 сторонами договору підряду №1 від 01.01.2019 укладено додаткову угоду №2 до договору, згідно з якою сторони, зокрема, визнають простроченим з 13.12.2019 року грошове зобов`язання у розмірі 3 361 188,14грн. за договором підряду №1 від 01.01.2019; грошове зобов`язання замовника за договором підряду №1 від 01.01.2019, за відрахуванням сплачених у 2020 році сум, складає 2 931 188,14грн. та має еквівалент в іноземній валюті - долар США, та по курсу НБУ (23,5632) станом на дату виникнення боргу (13.12.2019 року) сторони визнають еквівалент в сумі 124 396,86 долара США.

Також даною додатковою угодою доповнено договір пунктом 4.14., який передбачає штрафні санкції за невиконання замовником умов договору, та який в подальшому було викладено у новій редакції згідно додаткової угоди №2 від 10.03.2020.

Додаткові угоди підписані керівником замовника - генеральним директором ОСОБА_1 та ФОП Проценко О.Є., підписи скріплені печатками.

За твердженнями позивача актами надання послуг №6 від 29.01.2019, №50 від 31.05.2019, №64 від 16.07.2019, №74 від 16.08.2019, №84 від 16.09.2019, №92 від 10.10.2019, №99 від 31.10.2019, №107 від 29.11.2019 оформлені виконані виконавцем та відповідно прийняті замовником роботи по договору підряду №1 від 01.01.2019.

При цьому згідно з матеріалами справи сторонами договору також були оформлені акти надання послуг №45 від 16.05.2019, №27 від 25.03.2019, №58 від 30.06.2019, №70 від 31.07.2019, №80 від 31.08.2019, №90 від 30.09.2019.

Акти підписані керівником замовника - генеральним директором ОСОБА_1 та ФОП Проценко О.Є. без зауважень, підписи скріплені печатками.

За твердженнями позивача при підписанні (укладанні) договору підряду №1 від 01.01.2019 генеральним директором ОСОБА_1 було вчинено правочин з порушенням визначених Статутом обмежень. Жодних дій щодо схвалення правочину, який був вчинений генеральним директором ОСОБА_1 від імені позивача, загальними зборами не вчинялося.

Позивач вказує, що загальним зборам учасників ТОВ «Григор`ївський рудник» не було відомо про будь-які правочини, укладені між Товариством та ФОП Проценко О.Є. Оспорюваний правочин не було надано на погодження загальних зборів учасників Товариства, у зв`язку з чим останнє не мало змоги мати інформацію щодо дії такого договору, виконання обов`язків по договору, надати правове обґрунтування та доцільності такого договору. Додаткову угоду №2 від 10.03.2020 Товариство отримало лише у серпні 2020 року після звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора.

Також позивач посилаючись на висновок №26/05-2020 від 02.07.2020 складений за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, зазначає, що генеральний директор ОСОБА_1 та ФОП Проценко О.Є. діючи за попередньою змовою з корисливих мотивів внесли до актів надання послуг недостовірні відомості значно завищивши обсяг фактично виконаних розкривних робіт, з метою подальшого розкрадання коштів Товариства на суму більшу ніж 2,783млн.грн.

Пунктом 3.1. Статуту ТОВ «Григор`ївський рудник» передбачено, що Товариство має право від свого імені укладати будь-які угоди як в Україні, так і за її межами, не заборонені законодавством України.

Пунктом 5.2. Статуту ТОВ «Григор`ївський рудник» передбачено, що вищим органом управління товариства є загальні збору учасників, виконавчим органом - Дирекція, контролюючим органом - Ревізійна комісія.

Згідно з підпунктами 5.3.1., 5.3.3. пункту 5.3. Статуту ТОВ «Григор`ївський рудник» вищим органом Товариством є загальні збори учасників. До компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, надання попередньої згоди на укладання Товариством договорів (угод), в тому числі на покупку чи продаж, відчуження в інший спосіб, передачі в оренду, іпотеку, заставу або інше розпорядження матеріальними активами Товариства, включаючи об`єкти нерухомості, на суму, що перевищує 250 000 грн.

Відповідно до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. Статуту ТОВ «Григор`ївський рудник» керівництво поточною діяльністю Товариства здійснює його виконавчий орган - Дирекція, яку очолює Генеральний директор, який є вищою посадовою виконавчою особою Товариства.

Підпункт 5.4.8. пункту 5.4. Статуту передбачає, що Генеральний директор має наступні повноваження, зокрема: самостійно укладати від імені Товариства будь-які угоди на суму, що не перевищує 250 000 грн.

Вказуючи про те, що договір підряду з боку ТОВ «Григор`ївський рудник» укладений генеральним директором з перевищенням наданих йому Статутом повноважень, за відсутності подальшого його схвалення, а також внаслідок зловмисної домовленості між директором ТОВ «Григор`ївський рудник» та ФОП Проценко О.Є., ТОВ «Григор`ївський рудник» звернулось до суду з відповідним позовом про визнання договору недійсним.

В подальшому у письмових поясненнях позивач зазначив, що з метою встановлення факту наявності умислу в діях генерального директора ОСОБА_1 та ФОП Проценко Є.Є., позивач звернувся до Бахмутського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області із заявою від 12.07.2021 про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, що вчинили правочин у вигляді договору підряду №1 від 01.01.2019 внаслідок зловмисної домовленості сторін, на підставі якої зареєстровано кримінальне провадження за №12021052150000666 та на даний час тримає розслідування.

Отже, предметом позову у даній справі, є вимога ТОВ «Григор`ївський рудник», заявлена до ФОП Проценко О.Є. про визнання недійсним договору підряду, який на думку позивача, укладений та підписаний з боку ТОВ «Григор`ївський рудник» директором з перевищенням наданих йому Статутом повноважень, за відсутності подальшого його схвалення Товариством. Також, на думку позивача, договір підряду укладений внаслідок зловмисної домовленості між генеральним директором ТОВ «Григор`ївський рудник» та ФОП Проценко О.Є.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог із посиланням на виконання ним, як виконавцем робіт, своїх зобов`язань за договором, які прийняті замовником ТОВ «Григор`ївський рудник» без зауважень, у зв`язку з чим сторонами були підписані акти надання послуг. ТОВ «Григор`ївський рудник» було сплачено за договором 4 178 973,99грн., заборгованість склала 2 931 188,14грн. Зазначаючи, що на розгляді Господарського суду Донецької області знаходиться справа за позовом ФОП Проценко О.Є. до ТОВ ТОВ «Григор`ївський рудник» про стягнення заборгованості за оспорюваним договором, відповідач вважає, що дії ТОВ «Григор`ївський рудник» з оскарження договору підряду слід вважати зловживанням правом, оскільки позов поданий не на захист свого порушеного права, а з метою уникнення цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов`язань за договором.

Відповідач стверджує, що повноваження підписувати договір, у підписанта були. При цьому подальші дії ТОВ «Григор`ївський рудник» з часткової оплати вартості робіт, включення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість, свідчать про подальше схвалення договору. Разом з тим відповідач посилається на те, що йому не було відомо про наявні обмеження повноважень представника його контрагента - генерального директора ОСОБА_1 оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань такі відомості були відсутні. Наданий позивачем висновок судової будівельно-технічної експертизи обсягів вскривних робіт є сумнівним та не відповідає об`єктивній реальності, не узгоджується з іншими доказами у справі, в тому числі з актами надання послуг; такий висновок не є судовою експертизою в розумінні Закону України «Про судовому експертизу».

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 у письмових поясненнях заперечуючи проти позовних вимог, з підстав їх необґрунтованості, зокрема, вказує про те, що загальним зборам учасників Товариства було відомо про укладання договору підряду №1 від 01.01.2019, виконання робіт по договору було передбачено планами, які затверджувались зборами без будь-яких зауважень; акти наданих послуг відповідають дійсності; на виконання рішення зборів від 25.03.2020 вся документація Товариства передана новому керівнику - виконуючому обов`язки директора Тішкову О.О.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з такого.

За змістом положень статей 11, 509, 526, 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язальні правовідносини виникають, у тому числі, з договорів, які мають виконуватися належним чином відповідно до їх умов та вимог законодавства, припинення яких обумовлюється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Звертаючись з позовом про визнання недійсним правочину, позивач згідно з вимогами статей 13, 74 ГПК України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є обов`язковим для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частиною першою статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, виходячи з наведених приписів, позивач, звертаючись із позовом до суду з вимогою про визнання недійсним договору, зобов`язаний довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання договорів недійсними на момент його вчинення.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження генерального директора юридичної особи стосовно вчинення правочинів від імені цієї особи, визначаються її установчими документами, які затверджуються юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку, трудовим договором.

Згідно із частиною першою статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" установчим документом товариства є статут. У статуті товариства зазначаються відомості, зокрема, про органи управління товариством, їх компетенцію.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

Судом встановлено, що спірний договір підряду №1 від 01.01.2019 укладений від імені ТОВ «Григор`ївський рудник» генеральним директором ОСОБА_1, містить посилання на те, що вказана особа, діє на підставі Статуту Товариства.

Відповідно до підпункту 5.4.8. пункту 5.4. Статуту ТОВ «Григор`ївський рудник» генеральний директор має наступні повноваження, зокрема, самостійно укладає від імені Товариства будь-які угоди на суму, що не перевищує 250 000,00грн. (пункт «г», підпункту 5.4.8., пункту 5.4. Статуту).

Таким чином, наведеними положеннями статуту ТОВ «Григор`ївський рудник» підтверджується обмеження повноважень генерального директора Товариства щодо вчинення правочинів (сума на момент укладення договору не повинна перевищувати 250 000,00грн).

При цьому, як встановлено судом та зазначено вище, згідно з пунктом 2.1. договору підряду, орієнтовна вартість робіт за цим договором становить 21 000 000,00грн., в т.ч. ПДВ - 3 500 000,00грн. Згідно матеріалів справи, загальна сума, виконаних виконавцем робіт та прийнятих замовником відповідно до актів надання послуг складає 6 855 326,28грн.

Як встановлено судом, повноваження загальних зборів наведені у підпункті 5.3.3. пункту 5.3. Статуту, який в тому числі закріплює перелік питань, що входять до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, зокрема надання попередньої згоди на укладання Товариством договорів (угод), в тому числі на покупку чи продаж, відчуження в інший спосіб, передачі в оренду, іпотеку, заставу або інше розпорядження матеріальними активами Товариства, включаючи об`єкти нерухомості, на суму, що перевищує 250 000,00 грн. (пункт «ї», підпункту 5.3.3., пункту 5.3. Статуту).

Докази прийняття загальними зборами ТОВ «Григор`ївський рудник» рішення про надання попередньої згоди на укладення оспорюваного договору в матеріалах справи відсутні.

Докази на підтвердження отримання генеральним директором ОСОБА_1 погодження загальних зборів учасників Товариства на укладення з ФОП Проценко О.Є. договору підряду №1 від 01.01.2019 в матеріалах справи також відсутні.

Отже, ОСОБА_1, який від імені ТОВ «Григор`ївський рудник» підписав договір підряду №1 від 01.01.2019, не мав права на його укладення від імені ТОВ «Григор`ївський рудник» без відповідного рішення уповноваженого органу, оскільки повноваження генерального директора ОСОБА_1, згідно зі Статутом Товариства обмежуються укладенням договорів від імені Товариства на суму, що є нижчою або дорівнює 250 000,00грн.

Таким чином, договір укладений директором позивача з перевищенням наданих йому повноважень, адже зазначений договір може підписуватися лише за умови його попереднього погодження із загальними зборами учасників.

З огляду на положення статей 92, 241 ЦК України вчинення правочину органом (посадовою особою) юридичної особи з перевищенням наданих йому повноважень може бути підставою для недійсності такого правочину лише за умови обізнаності контрагента про наявність відповідного обмеження повноважень (коли він знав чи за всіма обставинами не міг не знати про такі обмеження), а також відсутності подальшого схвалення правочину.

Відтак, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це.

З огляду на вказане, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

Відповідно до частини третьої статті 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно з пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

При цьому, відсутність станом на момент укладення договору у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації щодо наявності обмежень у підписанта відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» може бути врахована у спорі з третіми особами лише у випадку, коли особа не знала і не могла знати ці відомості.

Разом з тим, якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Така правова позиція є сталою та викладена в низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постановах від 09.04.2019 у справі №924/491/17, від 02.10.2019 у справі №910/22198/17, від 30.04.2020 у справі № 925/1147/18, від 11.08.2021 у справі №910/9108/20, від 13.05.2021 у справі №910/4028/20.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.01.2019 керівник ТОВ «Григор`ївський рудник» (копія витягу міститься матеріалах справи) обмежується у діях від імені юридичної особи, обмеження передбачені Статутом.

Вказаним спростовуються твердження відповідача про відсутність станом на час укладання оспорюваного правочину в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей щодо наявності обмежень у підписанта - генерального директора ОСОБА_1

Преамбула договору підряду містить посилання на те, що договір підряду №1 від 01.01.2019 укладено ТОВ «Григор`ївський рудник» в особі генерального директора ОСОБА_1, який діє на підставі Статуту. За таких обставин ФОП Проценко О.Є. був обізнаний про обмеження повноважень на вчинення відповідного правочину зі сторони ТОВ «Григор`ївський рудник».

З огляду на наявність посилання в договорі на здійснення повноважень представником однієї зі сторін на підставі статуту, ознайомлення її контрагентів з обсягом повноважень такої особи відповідно до змісту статуту входить у межі звичайної обачності при укладенні договору. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.04.2019 у справі №924/491/17 та 31.07.2019 у справі №910/2030/18.

Отже, враховуючи обізнаність іншої сторони договору підряду №1 від 01.01.2019, а саме ФОП Проценко О.Є., з таким статутом у частині, яка стосується відповідних повноважень генерального директора ТОВ «Григор`ївський рудник» ОСОБА_1, суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

При цьому Суд враховує, що Статут позивача містить конкретні обмеження щодо суми правочинів, які не вимагають дослідження іншої документації позивача тощо.

Відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже, дії представника в інтересах особи, яку він представляє з перевищенням повноважень не ґрунтуються на волі особи, в інтересах якої він діяв.

Правовий аналіз наведеної норми вказує на те, що представництво з перевищенням повноважень не породжує властиві представництву наслідки, тобто не створює діями представника права й обов`язки в іншої особи, від імені якої вчинено правочин. У наведеній статті зазначається лише про один варіант поведінки особи, представник якої вийшов за межі наданих йому повноважень, а саме, схвалення нею цих його дій. Підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 904/887/18, від 20.03.2019 у справі № 910/2822/16).

Виходячи з положень статті 241 Цивільного кодексу України для встановлення обставин щодо наступного схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №910/8794/16, від 01.10.2019 у справі №910/8287/18, від 11.08.2021 у справі №910/9108/20.

Відповідач стверджує, що після укладення спірного договору позивачем вчинялись дії, які підтверджують схвалення юридичною особою договору.

Так на переконання відповідача, подальше схвалення оспорюваного позивачем правочину відбулося шляхом підписання актів наданих по договору послуг та шляхом часткового виконання позивачем обов`язків за ним внаслідок перерахування грошових коштів на рахунок відповідача, на підтвердження чого в якості доказів подальшого схвалення ТОВ «Григор`ївський рудник» договору до матеріалів справ надані копії платіжних доручень (т.2, а.с. 117- 128).

Про схвалення позивачем оспорюваного договору за твердженнями відповідача також свідчить включення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість за накладними, які були зареєстровані ФОП Проценко О.Є.

Вказаної оплати позивач не заперечує, проте зазначає, що вищим органом управління Товариством рішення щодо схвалення договору не приймалося.

Суд зазначає, що положеннями Статуту ТОВ «Григор`ївський рудник» підтверджується, що генеральний директор зобов`язаний діяти на підставі рішень, прийнятих вищим органом управління Товариством - загальними зборами учасників Товариства. Вчинення генеральним директором товариства юридичних дій, правочинів без рішення загальних зборів учасників є виходом за межі його повноважень.

Самостійно, без рішення загальних зборів учасників Товариства генеральний директор ТОВ «Григор`ївський рудник» ОСОБА_1 не мав повноважень виконувати оспорюваний договір, оскільки згідно з пунктом 5.4.8. Статуту ТОВ «Григор`ївський рудник» генеральний директор забезпечує виконання угод (договорів), укладених від імені Товариства в межах своїх повноважень, які в свою чергу обмежуються тим, що генеральним директор самостійно розпоряджається грошовими коштами і майном Товариства на суму, що не перевищує 250 000,00грн.

Суд звертає увагу, що звільнення керівника ТОВ «Григор`ївський рудник» відбулося 30.03.2020, підписання актів наданих послуг за період січень 2019 - листопад 2019 та перерахування ТОВ «Григор`ївський рудник» грошових коштів відповідачу в період березень 2019 року - лютий 2020 року, відбулося під час керівництва генерального директора ОСОБА_1

Отже вчинення після укладення спірного договору таких дій зі сторони позивача з виконання договору в тому числі і шляхом перерахування відповідачу грошових коштів протягом березня 2019 року - лютого 2020 року (до звільнення 30.03.2020 ОСОБА_1 з посади генерального директора ТОВ «Григор`ївський рудник») також відбулося з перевищенням повноважень, наданих генеральному директору ОСОБА_1 .

З огляду на вказане перерахування позивачем часткової плати за договором, не можна вважати схваленням договору за відсутності відповідного рішення загальних зборів позивача, прийняття якого є обов`язковим в силу положень пункту Статуту. Адже наведені вище дії (перерахування коштів) були вчинені саме тієї особою, яка діяла з перевищенням своїх повноважень без надання йому відповідного права уповноваженим органом. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №910/2030/18.

З цих же підстав судом відхиляються доводи відповідача про включення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість за накладними, які були зареєстровані ФОП Проценко О.Є. оскільки схвалення правочину не може бути вчинено представником, який вчинив правочин з перевищенням повноважень.

Доказів вчинення ТОВ «Григор`ївський рудник» в особі іншого генерального директора або іншого визначеного Статутом органу управління Товариства юридично значимих дій, які свідчать про схвалення оспорюваного договору у розумінні положень статті 241 Цивільного кодексу України, відповідачем не надано.

Щодо тверджень як відповідача так і третьої особи про звітування останнього перед загальними зборами учасників ТОВ «Григор`ївський рудник» та передачу документації новому керівнику Товариства, суд зазначає, що такі обставини не підтверджується жодними належними та допустимими доказами. При цьому, суд звертає увагу, що сам факт звітування ОСОБА_1 перед загальними зборами учасників ТОВ «Григор`ївський рудник» не підтверджує факт схвалення загальними зборами Товариства спірного договору.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача та третьої особи на факт укладання і виконання сторонами інших договорів та факт затвердження загальними зборами учасників планів діяльності Товариства, оскільки вказані обставини не підтверджують факт наявності у ОСОБА_1 на момент укладання спірного договору повноважень на вчинення таких дій та факт подальшого схвалення Товариством спірного правочину.

Відтак доводи відповідача про належне схвалення ТОВ «Григор`ївський рудник» оспорюваного правочину та відповідно відсутність підстав для визнання такого правочину недійсним, є недоведеними та безпідставними.

Таким чином, враховуючи те, що представник позивача, який вчинив оспорюваний правочин, діяв з перевищенням повноважень та в подальшому такий договір не був схвалений у належному порядку, а саме органом, уповноваженим відповідно до установчих документів Товариства, суд дійшов висновку, що схвалення спірного договору з боку позивача не відбулось.

Відсутність відповідного рішення загальних зборів, за наявності укладення такого правочину виконавчим органом товариства та відсутність доказів подальшого схвалення Товариством такого правочину, може бути підставою для визнання цього договору недійсним згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд встановивши наявність обставин, доведених належними та допустимими доказами, недобросовісності та нерозумності у поведінці контрагента, та наявність перевищення повноважень поза волею особи, в інтересах якої особа діяла, дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору підряду №1 від 01.01.2019.

Щодо доводів позивача про визнання правочину недійсним внаслідок зловмисної домовленості сторін на підставі статті 232 ЦК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову з цих підстав через недоведеність позивачем наявності усіх ознак, передбачених статтею 232 ЦК України, для визнання правочину недійсним внаслідок зловмисної домовленості виходячи з такого.

У статті 232 ЦК України (на яку як на підставу недійсності оспорюваного договору послався позивач) унормовані правові наслідки правочину, який вчинено у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною. Так, за змістом зазначеної норми правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17).

Отже, розглядаючи позов про визнання недійсним договору на підставі статті 232 ЦК України, суд має врахувати, що необхідними ознаками правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою є: 1) наявність умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і іншої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди; 2) виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками; 3) вчинення представником дій в межах наданих йому повноважень.

Таким чином, позивач, стверджуючи про існування певної обставини подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 зі справи №917/1307/18).

За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, який полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 ГПК України).

Зазначений принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи; передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Дослідив обставини і наявні у справі матеріали, суд вважає недоведеною позивачем наявність зловмисної домовленості сторін представника однієї сторони з другою стороною під час укладення спірного договору, як то передбачено положеннями статті 232 ЦК України.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом третім частини третьої статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, наведені положення законодавства, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановивши, що оспорюваний договір укладено генеральним директором ТОВ «Григор`ївський рудник» ОСОБА_1 з перевищенням повноважень, а також те, що подальше схвалення такого договору Товариством не відбулося, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Григор`ївський рудник", с.Григорівка, Бахмутський район, Донецька область, до відповідача Фізичної особи-підприємця Проценко Олега Євгеновича, м.Костянтинівка, Донецька область про визнання договору недійсним, задовольнити.

Визнати недійсним договір підряду №1 від 01.01.2019 укладений між Фізичною особою-підприємцем Проценко Олегом Євгеновичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Григор`ївський рудник» із змінами та доповненнями до нього, внесеними додатковими угодами №1 від 13.12.2019 та №2 від 10.03.2020.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Проценко Олега Євгеновича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Григор`ївський рудник" (84550, Донецька обл., Бахмутський р-н, село Григорівка (Калінінська с/р) (пн), вулиця Перемоги, будинок 1; код ЄДРПОУ 313999134) судовий збір в сумі 2270,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Рішення складено та підписано 09.11.2021.

Суддя М.О. Лейба