Постанова № 100954499, 05.11.2021, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/6221/21

УХВАЛА

05 листопада 2021 року смт. Овідіополь

Слідчий суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Є.М., при секретарі судового засідання Степановї Н.С., за участю слідчого Кісілюка М.В., прокурора Прушинського В.Б.., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника Савенкова О.С., розглянувши в приміщенні суду клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції Кісілюка М.В., по матеріалах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12021162380000636 від 04.11.2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Кірово Іванківського району Київської області, громадянки України, українки за національністю, з середньою освітою, не одружена, офіційно не працевлаштована, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИИВ:

Слідчий СВ відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області лейтенант поліції Кісілюк М.В. 05.11.2021 року звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Із змісту даного клопотання вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що 04.11.2021 року приблизно о 16 годині 00 хвилин підозрювана ОСОБА_1 з метою спричинення своєму співмешканцю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тілесних ушкоджень, прийшла до будинку своїх знайомих за адресою: АДРЕСА_3 , де, із ревнощів, в ході конфлікту на фоні раптово виниклих неприязних стосунків, нанесла йому один штиковий удар лезом кухонного ножа в ліву частину грудної клітини, чим завдала тілесні ушкодження у вигляді: проникаючої колото-різаної рани грудної клітини, що є тяжким тілесним ушкодженням за критерієм небезпеки для життя. Після чого ОСОБА_1 з місця злочину зникла.

Згідно повідомлення про підозру від 05.11.2021 року ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Прокурор Чорноморської окружної прокуратури в Одеській області Прушинський В.Б. в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що викладені в клопотанні та неможливість їх запобігання, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Слідчий Кісілюк М.В. в судовому засіданні підтримав позицію прокурора, просив клопотання задовольнит и.

Захисник Савенков О.С. в судовому засіданні заперечував стосовно задоволення клопотання слідчого, посилаючись на недоведеність існування оголошених ризиків, однак просив застосувати відносно підозрюваної більш м`який запобіжний захід – домашній арешт.

Підозрювана ОСОБА_1 підтримала позицію свого захисника.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши пояснення прокурора, слідчого, підозрюваної та її захисника, слідчий суддя, вважає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтоване та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Суд враховує положення ст. 5 Конвенції, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У справі «Ілійков проти Болгарії» (заява N 33977/96) від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до п. 28 рішення «Плешков проти України» (заява N 37789/05) від 10.02.2011 р. ЄСПЛ погоджується, що обґрунтована підозра у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, може на початку слугувати підставою для взяття її під варту. Крім того, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків є належною підставою для первинного взяття під варту.

Така позиція ЄСПЛ узгоджується з положеннями національного законодавства, зокрема ст.ст. 177, 183 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Встановлено, що 05.11.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Оскільки термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява N 42310/04) від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» (заява N 9627/81) від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- протоколами допиту свідків ОСОБА_3 від 05.11.2021 року, ОСОБА_4 від 05.11.2021 року та ОСОБА_5 від 05.11.2021 року; протоклом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 05.11.2021 року; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_6 від 05.11.2021 року; довідкою дікаря ОСОБА_7 від 05.11.2021 року.

Наявні докази про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, на думку слідчого судді, є вагомими та можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_1 могла вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є кримінальним тяжким злочином. Санкцією ч.1 ст.121 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Підозрювана ОСОБА_1 має повних 39 років від народження, освіта середня, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , не заміжня, офіційно не працює, на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, раніше не судима, однак, слідчим суддею встановлено, що на розгляді в Подільському районному суді міста Києва знаходяться обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , обвинуваченої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, на стадії судового розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років .

Зазначаючи про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовано послався на ризики, які передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі матиме можливість:

- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання до восьми років позбавлення волі. Підозрювана ніде не працює, не заміжня, утриманців не має, що свідчить про відсутність в останньої міцних соціальних зв`язків. Таким чином, обґрунтовано можна стверджувати, що підозрювана може ухилятися від кримінальної відповідальності;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки хоча й підозрювана раніше не судима, однак обвинувачується в іншому кримінальному правопорушенні за вчинення аналогічного тяжкого злочину, що свідчить про навність певної небезпеки з боку підозрюваною для суспільства, в тому числі і для окремих осіб.

При цьому, слідчий суддя не погоджується із твердженнями прокурора та слідчого про наявність ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки вони висловлені у формі припущення, так як належних та допустимих доказів, які б свідчили, що підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином матеріали клопотання не містять та в судовому засіданні не представлено.

Враховуючи зазначені вище ризики, наявність обґрунтованої підозри, особу підозрюваної, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового розслідування є найбільш прийнятним, а інші більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з наступних причин:

- особисте зобов`язання – не доцільно застосувати у зв`язку з тим, що на переконання слідчого судді, обрання такого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, передбачених статтею 194 КПК України;

- особиста порука – на адресу суду не надходили для розгляду письмові зобов`язання осіб, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною ОСОБА_1 покладених на неї обов`язків відповідно до статті 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу;

- застава – до суду не надходили заяви або клопотання від підозрюваної ОСОБА_1 , рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків;

- домашній арешт – не доцільно застосувати у зв`язку з відсутністю міцних соціальних зв`язків підозрюваної за місцем проживання, родини та утриманців не має, ніде не працює та не навчається. Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ще одного аналогічного кримінального правопорушення, яке перебуває на розгляді в іншому суді на стадії судового розгляду, а тому підозрювана підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання спробам здійснити дії, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Жодних доказів про те, що підозрювана не може утримуватися під вартою, стороною захисту не представлено.

У зв`язку з вищенаведеним, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та доцільність застосування запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою у межах строків досудового розслідування строком на 60 днів, який слід рахувати з моменту затримання, тобто з 10 години 45 хвилин 05 листопада 2021 року до 10 години 45 хвилин 04 січня 2022 року.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, – від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, інших даних про її особу та встановлених ризиків, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави щодо підозрюваної ОСОБА_1 не максимальний розмір, як просить слідчий та прокурор, а дещо зменшений, а саме - 170000 (сто сімдесят тисяч) гривень, а також визначити обов`язки, з передбачених статтею 194 КПК України, які будуть покладені на підозрювану у разі внесення застави.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 години 45 хвилин 04 січня 2022 року.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 днів і обчислюється з моменту затримання з 10 години 45 хвилин 05.11.2021 року до 10 години 45 хвилин 04.01.2022 року.

Визначити розмір застави щодо підозрюваної ОСОБА_1 – 170000 (сто сімдесят тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок – код отримувача 26302945, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435.

Підозрювана ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживала, а саме Одеська область, Одеський район, с/т «Восход», без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_2 .

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, вона зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, строк дії яких встановити до 04.01.2022 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_1 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню та закінчує свою дію 04.01.2022 року о 10.45 год.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 10.11.2021 року.

Слідчий суддя Є.М. Панасенко