Ухвала суду № 100953729, 09.11.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/5554/21

Провадження №1-кп/242/897/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року суддя Селидівського міського суду Донецької області Владимирська І.М., отримавши кримінальне провадження № 12021000000000843 від 06.07.2021 року у відношенні ОСОБА_1 ,обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.260, ч.1 ст.438 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2021 року головуючим суддею по кримінальному провадженню № 12021000000000843 від 06.07.2021 року у відношенні ОСОБА_1 ,обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.260, ч.1 ст.438 КК України, визначено суддю Владимирську І.М.

Діяльність суддів регламентується Конституцією України,Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Принцип безсторонності суду відтворено в практиці Європейського Суду з прав людини.

Так,згідно п.30 Рішення у справі «П`єрсак проти Бельгії» від 01.10.1982 року,заява №8692/79, зазначено: «Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості чи схильності, її відсутність чи,навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає,чи були достатні гарантії,щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу…тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений."

У п. 53. Рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України" заява N 33949/02, зазначається: «З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (DeCubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "КастіллоАльгар проти Іспанії" (CastilloAlgar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується в участі у діяльності не передбачених законом збройних формувань так званої «ДНР» в м.Донецьку за ч.2 ст.260 КК України та вчиненні умисних дій в м.Донецьку за ч.1 ст.438 КК України.

На території непідконтрольній Україні (в м.Донецьку) залишилися мої близькі рідні, які виїхати за межі вказаної території на постійне місце мешкання не мають можливості за віком, станом здоров`я та за сімейними обставинами, тому це ставить під загрозу життя та особисту безпеку членів моєї сім`ї, які вимушено перебувають на вищевказаній території, збереження їхнього майна, що знаходиться в м. Донецьк; а також не виключена можливість під час подальшого розгляду даного кримінального провадження погроз на адресу мої близьких родичів з метою впливу на мене як на суддю.

Розгляд суддею Владимирською І.М. даного кримінального провадження загрожує життю та особистій безпеці близьких рідних судді, які перебувають на території непідконтрольній Україні (в м.Донецьку), держава позбавлена можливості виконати обов`язок захисту близьких родичів судді, що безумовно впливає на упередженість судді при розгляді вищевказаного кримінального провадження. З огляду на вищевикладене у судді є реальні підстави побоюватися за життя та здоров`я близьких родичів, які проживають на вищевказаній території, що може викликати сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді при розгляді вказаного кримінального провадження.

Крім того, 07.07.2017 р. під будівлею Селидівського міського суду Донецької області група невідомих осіб висловлювала погрози на адресу суддів, які розглядають кримінальні справи, пов`язані з тероризмом, дослівно: «…дання акція является предупредительной и в следующий раз, если не будут сделаны выводы, прибегнут к более радикальным методам». З даного приводу керівництво суду звернулося до Селидівського відділення поліції, а судді – до Генерального прокурора та Вищої Ради Правосуддя. На засіданні 15 серпня 2017 року Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за результатами розгляду повідомлень суддів Селидівського міського суду Донецької області ухвалила рішення внести до Генеральної прокуратури України подання про притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими допущено бездіяльність щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою керівника апарату Селидівського міського суду Донецької області Сац О.О. від 7 липня 2017 року з приводу подій, які мали місце того самого дня біля будівлі зазначеного суду.

Крім того, прокуратура Донецької області зверталась до Вищої Ради Правосуддя зі скаргою на дії суддів під час розгляду низки кримінальних проваджень з питань заявлення самовідводів. Ухвалою Другої дисциплінарної палати Вищої Ради Правосуддя від 08 жовтня 2018 року №3091/2дп/15-18 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи за вищевказаною скаргою та зазначено, що очевидною метою подання скарги є спонукання судді до ухвалення певного судового рішення та вчинення певних процесуальних дій.

Крім того, 23.11.2021 року було повідомлення про замінування Селидівського міського суду Донецької області з приводу вимог з розгляду даної категорії справ, в зв`язку з чим судді звернулися до ВРП щодо можливого тиску на них цими діями невідомих осіб.

Також, в інформаційному просторі з`являється інформація у відношенні до суддів Селидівського міського суду, які розглядають дану категорію кримінальних правопорушень, з погрозами фізичної розправи, зокрема із зазначенням особистих даних, адрес проживання суддів, що також ставить під загрозу життя суддів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, що викликають сумнів у його неупередженості. Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя зобов`язані заявити самовідвід.

З огляду на наведене, враховуючи практику ЄСПЛ, положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддя вважає, що у неї існують реальні підстави побоюватись за життя і здоров`я рідних, за своє життя і здоров`я при розгляді даної справи, що може викликати сумнів у об`єктивності та неупередженості судді у стороннього спостерігача, що виключає участь судді у кримінальному провадженні, тому зобов`язана заявити самовідвід в даному кримінальному провадженні.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 75, 81,82 КПК України , -

УХВАЛИВ:

Заявити самовідвід від участі у розгляді кримінального провадження № 12021000000000843 від 06.07.2021 року у відношенні ОСОБА_1 ,обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.260, ч.1 ст.438 КК України.

Кримінальне провадження № 12021000000000843 від 06.07.2021 року у відношенні ОСОБА_1 ,обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.260, ч.1 ст.438 КК України, передати до канцелярії суду на автоматичний перерозподіл.

Суддя І.М.Владимирська