Рішення № 100953056, 29.10.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24802/18

Провадження № 2/752/685/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

29.10.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.

за участю секретаря - Луценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації та Голосіївський районний у м. Києві відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання батьківства та про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 в особі представника звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації та Голосіївський районний у м. Києві відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання батьківства та про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у 2011 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 познайомилися і згодом почали зустрічатися. У 2015 році позивачем в іпотеку придбана квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач і відповідач почали проживати разом і проживали до травня 2018 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача і відповідача народилась дитина: син - ОСОБА_3 . Відповідач працює у Національній академії внутрішніх справ у відділі кадрів і має звання лейтенант. Після народження дитини ОСОБА_2 повідомила позивачу, що на зазначеній роботі стоїть у черзі на отримання житла, оскільки місце проживання її зареєстроване у гуртожитку. І якщо позивач з відповідачем не будуть реєструвати дитину відповідно о ст.ст. 125, 126 СКУ, а зареєструють її відповідно до ч.1 ст. 135 СКУ, то відповідач буде мати статус одинокої матері, що пришвидшить отримання відповідачем житла. З 2018 року стосунки між позивачем і відповідачем погіршилися, що призвело до того, що у травні 2018 відповідач з дитиною переїхала до своїх батьків, які проживають за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач зазначає, що весь час від народження дитини приймав і приймає безпосередню участь у піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток, належне її виховання, а також матеріально забезпечує для досягнення переліченого в повній мірі. Крім того, після розірвання фактичних сімейних стосунків між позивачем і відповідачем зі сторони відповідача чиняться перешкоди у здійсненні виховання, відвідування та спілкування позивача з дитиною.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04.02.2019 відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13.08.2019, клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи задоволено; призначено у справі № 752/24802/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та Голосіївський районний у м. Києві відділ реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання батьківства та про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї, судово-біологічну (судово-генетичну) експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

23.10.2019 до Голосіївського районного суду м. Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали цивільної справи разом з супровідним листом, в якому повідомлено, що проведення судово-генетичної експертизи належить виключно до компетенції експертних установ Міністерства охорони здоров`я України та ДНДЕКЦ МВС України. З огляду на зазначене, Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України не проводяться такого роду експертизи.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.12.2019, відновлено провадження по вказаній цивільній справі.

18.12.2019 до Голосіївського районного суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи, в якому представник просить доручити проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи (місцезнаходження: м. Київ, вул. Докучаєвська, 4).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 18.12.2019 призначено судово-біологічну (судово-генетичну) експертизу та зупинено провадження у справі № 752/24802/18.

17.07.2020, на адресу суду з Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи надійшов супровідний лист про повернення ухвали суду про призначення експертизи без виконання.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.07.2020, відновлено провадження по вказаній цивільній справі.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку. Будь-яких заяв та клопотань до суду не надала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, свого представника до суду не направили. Надали до суду заяву, в якій просили провести розгляд справи без присутності їх представника.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Голосіївський районний у м. Києві відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, свого представника до суду не направили.

Враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву не подав та відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , від 09.03.2017 за № 00135010827 зареєстровано Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1193.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, у 2011 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 познайомилися і згодом почали зустрічатися.

Позивач і відповідач почали проживати разом і проживали до травня 2018 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача і відповідача народилась дитина: син - ОСОБА_3 .

Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.10.2020, призначено у справі № 752/24802/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та Голосіївський районний у м. Києві відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання батьківства та про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї, судово-біологічну (судово-генетичну) експертизу.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.01.2021, зобов`язано ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), разом з дитиною, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , одночасно з`явитися до відділення судово-медичної генетичної ідентифікації Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи (місцезнаходження: м. Київ, вул. Докучаєвська, 4) з метою відбору зразків крові у визначений експертом час, а саме 05 лютого 2021 року о 13 год. 00 хв.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.02.2021, зобов`язано ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), разом з дитиною, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , одночасно з`явитися до відділення судово-медичної генетичної ідентифікації Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи (місцезнаходження: м. Київ, вул. Докучаєвська, 4) з метою відбору зразків крові у визначений експертом час, а саме 19 березня 2021 року о 12 год. 00 хв.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.04.2021 року відновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та Голосіївський районний у м. Києві відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання батьківства та про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.09.2021 застосовано відносно ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_5 ; місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) заходи процесуального примусу у виді штрафу у розмірі 681,00 (шістсот вісімдесят однієї) гривні 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_5 ; місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) штраф в розмірі 681,00 (шістсот вісімдесят однієї) гривні 00 копійок в дохід державного бюджету.

Позивач зазначає, що весь час від народження дитини приймав і приймає безпосередню участь у піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток, належне її виховання, а також матеріально забезпечує для досягнення переліченого в повній мірі. Крім того, після розірвання фактичних сімейних стосунків між позивачем і відповідачем зі сторони відповідача чиняться перешкоди у здійсненні виховання, відвідування та спілкування позивача з дитиною. Зазначені твердження позивача не спростовані відповідачем.

Оскільки ОСОБА_2 на відбір зразків крові не з`явилась, то суд вважає, що відповідач навмисно ухилилась від проходження судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи, свідомо не являючись на неї.

Також відповідач систематично не з`являється на судові засідання, чим затягує розгляд справи.

Результати експертизи та рішення по даній справі має суттєве значення та безпосередньо впливає на подальшу долю, виховання та психічний стан дитини, а також на взаємовідносини дитини і батька.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

За приписами ст. 7 СК України, яка встановлює загальні засади регулювання сімейних відносин, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386(ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, передбачено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

У відповідності до вимог ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Конвенція про права дитини в пункті 3 статті 9 закріпила принцип, за яким держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У відповідності до ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Як визначено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 141 СК України на батьків покладені рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Право батька, матері та дитини на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежено законом, закріплено положеннями ст. 153 СК України.

При цьому, у відповідності до положень ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, в той час як батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні, та мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Як визначено частинами 1-3 статті 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 СК України передбачено порядок вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Так, за її змістом орган опіки та піклування за заявою матері, батька дитини визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод (ч. 1 ст. 159 СК України).

В такому випадку, як визначено приписами ч. 2 ст. 159 СК України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Відтак, правовий аналіз вказаних вище положень законодавства дає підстави для висновку, що участь суду при вирішенні питання щодо способу участі батька у вихованні дітей є необхідною у випадку наявності перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, яка створюється одним з батьків іншому, зокрема, у випадку ухилення від виконання рішення органу опіки та піклування.

Згідно з ч. 2 ст. 159 СК України, під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

За правилами ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, а суд, вирішуючи спір, зобов`язаний надати суб`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Разом з тим, стаття 129 Конституції України як одну із основних засад судочинства визначає змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відтак, обравши відповідний спосіб захисту права, позивач в силу ст.12 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Тому при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини, які полягають зокрема в забезпеченні її розвитку у стійкому середовищі.

А встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Відповідач, будучи батьком дитини прагне спілкування із нею, оскільки участь у вихованні та розвитку дитини є його правом та обов`язком.

Окрім наведеного, суд вважає, що реалізація одним із батьків свого права на спілкування з дитиною у будь-якому разі не повинна перешкоджати нормальному розвиткові дитини.

Більш того, позивач, який є батьком дитини, піклується про сина та любить його, активно і стабільно проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дитиною.

Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із сином у спосіб, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з сином, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, не встановлено, а тому враховуючи інтереси дитини, вік дитини, стан дитини, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації та Голосіївський районний у м. Києві відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання батьківства та про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 ) батьком ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 ).

Зобов`язати Голосіївський районний у м. Києві відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві (ідентифікаційний код: 26088630, місцезнаходження: 03022, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 92) внести зміни до актового запису № 00135010827 від 09.03.2017 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, зазначивши у графі «батько» - « ОСОБА_1 », та видати нове свідоцтво про народження дитини з відповідними змінами.

Усунути перешкоди у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом визначення способів участі батька у спілкуванні та вихованні сина шляхом систематичних побачень:

-особисте спілкування з понеділка по п`ятницю з 15 год. 30 хв до 20 год. 00 хв за місцем проживання дитини, перебування, якщо таке буде визначене,

-у суботу з 10 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв син проводить з батьком,

-спільний відпочинок: другу половину літа та першу половину зимових канікул дитина проводить з батьком,

-у день народження дитини з 11 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. дитина проводить з батьком,

-вільне спілкування з дитиною особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком і дитиною,

-в день побачення з дитиною надати можливість забирати дитину з дому/садочку/школи або приводити до дому/садочку/школи особисто.

Зобов`язати ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Голосіївським ГУДМС України в м. Києві, місце реєстрації: АДРЕСА_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) надавати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 ) точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання та перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі настання таких змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Голосіївським ГУДМС України в м. Києві, місце реєстрації: АДРЕСА_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 ) судовий збір у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев`ять) грн 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ю.Ю.Мазур