Рішення № 100952646, 04.11.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 04.11.2021 Справа № 554/6827/21

Провадження № 2/554/2641/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2021 року м.Полтава

Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Тімошенко Н.В., розглянувши в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінрезерв плюс», треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінрезерв плюс», треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню № 12713 від 15.03.2021 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінрезерв плюс» заборгованості за кредитним договором у сумі 24328.31 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, постановою від 06.07.2021 року звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису №12713 від 15.03.2021 року виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з боржника , яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінрезерв плюс» заборгованості в сумі 24328.31 грн. Приватним виконавцем розпочато примусове виконання по виконавчому провадженню №6596457. Позивач, вказав, що вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Так ним 20.03.2013 року було укладено кредитний договір з ПАТ «Дельта Банк» за №002-16112-200313. відповідно до договору про відступлення права вимоги за кредитним договором №193/К від 09.02.2018 року право вимоги перейшло до нового кредитора – ТОВ «ФК «Довіра та гарантія». 09.02.2018 року укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором №09/02/2018, за яким ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» відступила право вимоги до ТОВ «Росвен інвест Україна». В подальшому, 30.12.2020 року між ТОВ «Росвен інвест Україна» та ТОВ «ФК «Уно капітал» було укладено договір факторингу №1-30/12 на підставі якого ТОВ «ФК «Уно капітал» набуло право нового кредитора. 27.01.2021 року між ТОВ «ФК «Уно капітал» та ТОВ «Фінрезерв плюс» було укладено договір про відступлення права вимоги №1-27/01. Стягнення заборгованості проводиться за період з 04.09.2018 року по 27.01.2021 року.

Позивачеві не було відомо про вказану заборгованість, оскільки з відповідачем не мав ніяких договірних відносин. відповідач ТОВ «ФК «Фінрезерв плюс» не заявляв до позивача вимог про наявність заборгованості. Позивач не отримував претензій про погашення заборгованості..

Нотаріус в свою чергу, не перевірив надіслання такої вимоги та отримання її боржником, що унеможливили подання нотаріусові заперечень. При вчиненні виконавчого напису у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості є безспірним.

Нотаріус не врахував, що на момент вчинення виконавчого напису, діючим є Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 в редакції до Постанови Кабінету Міністрів від 26.11.2014 року №622, без розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Таким чином, нотаріусом вчинено виконавчий напис на підставі документів, які не визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Крім цього, розмір заборгованості, визначений відповідачем у заяві про вчинення виконавчого напису не є безспірний, так як ОСОБА_1 не було повідомлено про звернення з заявою про вчинення виконавчого напису.

Ухвалою суду від 20 липня 2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 20 липня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача адвокат Момот Т.Г. надав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, прохав проводити розгляд справи за його відсутності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення рекомендованого лист з повідомленням.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. у судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.

Суддя, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.

За таких обставин суддя ухвалила провести заочний розгляд справи на підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що 15.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №12713, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінрезерв» заборгованість в розмірі 24328.31 грн.

Приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. відкрито виконавче провадження № 6596457 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса.

Згідно ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 20.07.2021 року судом було задоволено клопотання позивача та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна ( АДРЕСА_1 ),належним чином засвідчену копію нотаріальної справи по вчиненню виконавчого напису від 15.03.202] під реєстровим №12713 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінрезерв плюс» заборгованості в розмірі 24 328,31грн за кредитним договором №002-16112-200313 від 20.03.2013, укладеного між ПАТ «Дельта банк» та ОСОБА_1 . Витребувано у Товариства обмеженою відповідальністю «ФК «Фінрезерв плюс» (ідентифікаційний код юридичної особи 44109676, місцезнаходження: 04060, місто Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г. офіс 7) договір про відступлення прав вимоги №1-27/01 від 27.01.2021 між ТОВ «ФК «УНО КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «ФІНРЕЗЕРВ ПЛЮС», з додатками; докази направлення вимоги до позичальника (позивача) ОСОБА_1 ; докази заборгованості в сумі 24 478,31 грн.: розрахунок заборгованості за період з 04.09.2018 року по 27.01.202] року та обгрунтування розрахунку, нарахування пені, штрафу; засвідчену Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінрезерв плюс» виписку з рахунка боржника із зазначенням сумизаборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; Договір про відступлення прав вимоги за кредитними договором№193/К від 09.02.2018 між ПАТ «Дельта Банк» і ТОВ « ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» з додатками; Договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором №09/02/2018 від 09.02.2018 між ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та TOB «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» з додатками; Договір факторингу N«1-30/12 від 30.12.2020 між ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УНО КАПІТАЛ» з додатками.

07.09.2021 року представником ТОВ «ФК «Фінрезерв плюс» надано на вимогу суду документи: копію заяви про видачу виконавчого напису, виписку з рахунку ОСОБА_1 , витяг з договору про відступлення права вимоги від 27.01.2021, копію заяви за №002-16112-2000313.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 29 червня 1999 року прийнято постанову №1172, якою затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

26 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №662, якою внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, пунктом 2 наведеної Постанови КМУ доповнено Перелік №1172 після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 65037659) визнано незаконною та нечинною вказану Постанову Кабінету Міністрів України в частині, в тому числі й п.2 про доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Вказана постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, а ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у даній справі відмовлено у перегляді цієї ухвали Вищого адміністративного суду України.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року №23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.11.2017 року №92.

Тобто, на момент вчинення приватним нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису (05.01.2021 року), кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, не входили до Переліку №1172, адже постанова КМУ про доповнення вказаного Переліку цим розділом, була визнана незаконною та нечинною судовим рішенням, яке набрало законної сили. А відтак, з врахуванням приписів ст. 87 Закону України «Про нотаріат», нотаріус не мав законних підстав для вчинення оскаржуваного виконавчого напису.

Слід також зазначити, що пункт 1 Переліку №1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів і не може застосовуватись до кредитного договору, укладеного у простій письмовій формі.

Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд і у постанові від 29.01.2019 у справі № 910/13233/17.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Крім того, документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку.

При цьому слід зазначити, що нотаріус, який дотримується вимог Закону та Порядку, у разі якщо йому необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постановах від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02.07.2019 у справі №916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18), від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557 цс 19), від 06.05.2020 у справі № 320/7932/16-ц (провадження № 61-38989св18) та від 21.09.2021 року у справі № 910/10374/17 –ц ( провадження № 12-5гс2).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (стаття 255 КАС України).

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що виконання судового рішення про присудження полягає у вчиненні певних дій або в утриманні від певних дій, передбачених судовим рішенням. Наприклад, за судовим рішення про стягнення коштів відповідач повинен сплатити позивачу відповідну суму; за рішенням про припинення дії, яка порушує право, відповідач повинен утриматись від відповідних дій тощо. Водночас інші судові рішення, зокрема рішення про визнання права, про зміну правовідношення, виконанню не підлягають, оскільки такі судові рішення безпосередньо створюють відповідний правовий ефект: призводять до усунення правової невизначеності, змінюють правовідношення.

Безпосередній правовий ефект створює і судове рішення про визнання незаконним та нечинним нормативно-правового акта: такий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням. Указане судове рішення не потребує його виконання.

Резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 в частині відображення результату вирішення позовних вимог містить висновки: 1) про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині; 2) про зобов`язання Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині. Отже, ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року, якими було передбачено зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду, стосувались лише зупинення виконання обов`язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови

З азначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів № 779 та № 780 такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, а позов підлягає до задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору за подачу позову в сумі 908 грн. та за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 454 грн. відповідно, витрати на правову допомогу у сумі 10 000 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 12713 від 15.03.2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінрезерв плюс» заборгованості за кредитним договором у сумі 24328.31 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінрезерв плюс» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 1362 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінрезерв плюс» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 10 000 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінрезерв плюс», місце знаходження м. Київ, вул. Ризька, 73-Г, оф.7, код ЄДРПОУ 44109676.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, місце знаходження: АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, місце знаходження: м.Кременчук, вул.Троїцька, 89-а.

Суддя Н.В.Тімошенко