Рішення № 100951569, 08.11.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11.2021 Справа №607/17976/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Вийванка О. М.

за участю секретаря судового засідання Хримко У. А.

учасників справи

представника позивача ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, –

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Посилаючись на те, що 15.10.2015 між нею та відповідачем зареєстровано шлюб, який рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.08.2021 було розірвано. Від даного шлюбу у них є неповнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач за час окремого проживання матеріально дитину не забезпечує, однак зобов`язаний забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини.

У зв`язку із недосягненням згоди, щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 в її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 5 000,00 грн, щомісячно, але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову, і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач подав відзив на позов, в якому зазначив, що із даним позовом погоджується частково, оскільки він як батько зобов`язаний підтримувати дитину та надавати кошти на її утримання, що ним і робиться протягом кількох місяців. Однак, позивач не дає змоги зустрічатися з дитиною, що негативно впливає на виховання та гармонійний розвиток їх сина. З розміром аліментів, визначеним позивачем в позові, не погоджується, оскільки він має мінливий дохід, часто буває без роботи, а заробітна плата проводиться не регулярно, а тому, просить суд визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку.

У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали з підстав викладених у ньому та просили його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково з підстав, наведених у відзиві на позов.

Відповідь на відзив позивач не подала.

При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії, зокрема.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд приходить до висновку, що слід задовольнити частково позов, виходячи з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 15.10.2015, який рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.08.2021 було розірвано.

Від даного шлюбу у сторін є неповнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 12.05.2016 Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис № 1016.

Судом з`ясовано, що неповнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із своєю матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ТДПІ ГУ ДПС у Тернопільській області від 28.10.2021 № 227, вбачається, що ОСОБА_3 за період з 1 кварталу 2021 року по 2 квартал 2021 року отримував доходи (соціальні виплати з відповідних бюджетів) з таких джерел як Тернопільський міськрайонний центр зайнятості на загальну суму 11 525,35 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Статтею 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач є молодим працездатним чоловіком, протягом вересня – листопада 2021 року передавав грошові кошти на утримання спільної з позивачем дитини в розмірі 1 500,00 грн, про що свідчать відповідні фіскальні чеки, які містяться в матеріалах справи, враховуючи те, що ОСОБА_3 не довів наявність істотних обставин, через які у нього змінився фінансовий стан, а тому, суд вважає, що відповідач за своїм станом здоров`я та матеріальним становищем, може виконувати свої обов`язки по утриманню неповнолітнього сина.

У зв`язку із тим, що дитина потребує матеріальної допомоги і відповідач зобов`язаний надати їй матеріальну допомогу, а тому, позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають до часткового задоволення.

Згідно ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Зі змісту ст. 27 Конвенції про права дитини та ч. 2 ст. 182 СК України вбачається, що при визначенні розміру аліментів суд має враховувати ряд обставин, як стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів. Разом з тим, визначальним при вирішенні питання про розмір аліментів є інтереси дитини. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

За вказаних обставин, оскільки відповідач є працездатного віку та ним не представлено суду жодних доказів про наявність в нього на утриманні інших дітей, чи непрацездатних дружини, батьків, а також те, що за своїм станом здоров`я він не може виконувати своїх обов`язків по утриманню неповнолітнього сина, визначаючи розмір аліментів, який на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд, з урахуванням вимог статті 182 СК України, враховує, стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, а тому, вважає, що слід задовольнити частково позов, та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2 500,00 грн, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 жовтня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин, суд вважає, що рішення суду підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Згідно статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача на користь держави судовий збір.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 258-268, 273, 352-355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, статями 180-184, 191 Сімейного кодексу України, суд, –

У Х В А Л И В :

Задовольнити частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2 500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок), щомісячно, але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 жовтня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволені інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Позивач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 09 листопада 2021 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко