Рішення № 100951231, 02.07.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/1496/21

Провадження № 2/333/1929/21

рішення

Іменем України

02 липня 2021 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого – судді Кулик В.Б., за участю секретаря судового засідання Даниленко В.С., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача – адвоката Дерев`янко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу № 333/1496/21 за позовом КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за оплату комунальних послуг (послуг з централізованого опалення і гарячого водопостачання), -

В С Т А Н О В И В:

15.03.2021 року КОНЦЕРН «МТМ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 52 408 грн. 66 коп., посилаючись на те, що у період з 01.06.2013 року по 31.01.2021 року позивач надав відповідачам послуги з централізованого опалення і гарячого водопостачання за адресою їх проживання: АДРЕСА_1 . На теперішній час ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не здійснили повну оплату за надані послуги, тому позивач просить суд стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 52 408 грн. 66 коп., а також понесені ним при пред`явленні позову судові витрати у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

Ухвалою від 16.03.2021 року суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, а також відповідно до ст. 274 ЦПК України вирішив розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

21.05.2021 року від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Дерев`янко І.О. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив суд застосувати позовну давність і відмовити у задоволені позовних вимоги КОНЦЕРНУ «МТМ» в частині відносно стягнення заборгованості за комунальні послуги за період, який вийшов за межі загальної позовної давність тривіальністю у три роки.

02.06.2021 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що як вбачається з розрахунку заборгованості з липня 2014 року по жовтень 2020 року відповідачами були здійснені періодичні оплати за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, що свідчить про визнання ними свого боргу та переривання позовної давності. Відповідачем ОСОБА_2 не надано копій квитанцій з відображеними даними про призначення платежу, не обґрунтовано, що внесені відповідачем кошти в частковому розмірі за отримані послуги свідчать про визнання відповідачем лише певної частини заборгованості. Таким чином перебіг позовної давності було перервано вчиненням відповідачами дій, що свідчать про визнання ними свого боргу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена судом своєчасно та належним чином. Свої інтереси довірила представляти адвокату Дерев`янко І.О., яка в судовому засіданні підтримала доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена судом своєчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомила. Заяв, клопотань про відкладення судового засідання від останньої не надходило.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

КОНЦЕРН «МТМ» включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та є юридичною особою. Основним видом його економічної діяльності є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (а.с. 10).

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані і проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12, 13), є споживачами послуг з централізованого опалення і гарячого водопостачання, що постачається КОНЦЕРНОМ «МТМ» (особовий рахунок НОМЕР_1 ).

03.03.2010 року між КОНЦЕРНОМ МТМ та ОСОБА_2 було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води за вищевказаною адресою, відповідно до якого відповідач зобов`язалася оплачувати надані послуги до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Згідно з п. 31 договору, договір укладається на п`ять років і набрав чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (а.с. 7-8).

Отже, між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються Законами України «Про теплопостачання» і «Про житлово-комунальні послуги», а також Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року.

Згідно з розрахунком суми заборгованості ОСОБА_2 , ОСОБА_3 мають заборгованість за послуги з централізованого опалення і гарячого водопостачання за період з 01.06.2013 року по 31.01.2021 року в сумі 52 408 грн. 66 коп., яку добровільно ними не сплачено (а.с. 4, 5-6).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За правилами ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. На підставі п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за № 630, плата за надані послуги вноситься щомісячно.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідач ОСОБА_2 заявила клопотання про застосування позовної давності до вимоги про стягнення заборгованості по сплаті послуг за опалення, оскільки позивач звернувся до суду 15.03.2021 року, у зв`язку з чим строк звернення до суду щодо стягнення заборгованості до березня 2018 року позивачем пропущено.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частинами першою та п`ятою ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав – учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (рішення Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2011 року у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» («Yukos shareholders v. Russia»), п. 570).

Як вбачається з наданого до суду розрахунку заборгованість відповідачів зазначена з 01.06.2013 року. Позивач звернувся до суду із позовом 15.03.2021 року.

Однак, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).

Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2018 року у справі № 663/2070/15-ц).

Згідно з розрахунком, відповідачами частково було здійснено оплати за опалення і гаряче водопостачання протягом спірного періоду. При цьому відповідачами не надано копій квитанцій з відображеними даними про призначення платежу, не обґрунтовано, що внесені ними кошти в частковому розмірі за отримані послуги свідчать про визнання відповідачем лише певної частини заборгованості.

Оскільки відповідачами періодично вносилась плата за надані послуги, суд дійшов висновку про те, що зазначеними діями відповідачі переривали строк позовної давності, у зв`язку з чим, позивачем при зверненні до суду не пропущено строк позовної давності, виходячи з чого, у задоволенні заяви ОСОБА_2 про застосування строку позовної давності слід відмовити. Заборгованість за надані послуги повинна бути стягнута за весь пред`явлений період, а саме з 01.06.2013 року по 31.01.2021 року. Сума боргу за вказаний період з урахуванням частково сплачених коштів становить 52 408 грн. 66 коп.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідачів.

Керуючись ст. ст. 257, 261, 267, 526, 610, 611, 625, 901 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, ч. 4 ст. 223, ст. ст. 10-13, 77-80, 141, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за оплату комунальних послуг (послуг з централізованого опалення і гарячого водопостачання) – задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 32121458, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137) заборгованість за надані послуги з централізованого опалення і гарячого водопостачання за період з 01.06.2013 року по 31.01.2021 року у розмірі 52 408 (п`ятдесят дві тисячі чотириста вісім) грн. 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 32121458, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137) витрати на оплату судового збору по 1 135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн. 00 коп. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне судове рішення складене 07.07.2021 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя В.Б. Кулик