Рішення № 100950896, 10.11.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/8134/21

Провадження №2-о/265/1213/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді – Козлова Д. О.,

присяжних – Сташевської І. А., Христенко А. П.,

при секретарі – Дрьомовій О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 265/8134/21 за заявою Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради про визнання особи безвісно відсутньою, зацікавлена особа: Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради,

за участі представника заявника – Матвієнко Т. А.,

представника зацікавленої особи – Алфєр`євої К. М., -

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя із вказаною заявою, посилаючись на те, що у Маріупольській загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради на повному державному забезпеченні перебувають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які мають статус дітей, позбавлених батьківського піклування, та були влаштовані до державного дитячого закладу за рішеннями Єнакіївської міської ради № 739, 740 від 20 жовтня 2011 р. При цьому мати дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 5 червня 2011 р. була позбавлена батьківських прав відносно обох дітей. Натомість, батько дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець міста Єнакієве, був засуджений Єнакіївським міським судом вироком від 22 червня 2011 р. до 13 років позбавлення волі, а за постановою Донецького апеляційного суду від 30 вересня 2011 р. йому було зменшено покарання до 11 років позбавлення волі. Згідно із довідкою № 53 за 2012 р. Кіровської ВК Управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 33 початок строку покарання ОСОБА_5 є 5 серпня 2010 p., а кінець строку - 5 серпня 2021 р. При цьому ОСОБА_6 спочатку утримувався в Артемівському слідчому ізоляторі Донецької області до 10 листопада 2011 p., після чого відбував покарання в Кіровській виправній колонії № 33, куди прибув 16 листопада 2011 р. До червня 2014 р. ОСОБА_4 зрідка писав листи на адресу школи-інтернату та з нього стягувались аліменти на користь дітей. Однак, з червня 2014 р. будь-який зв`язок з ОСОБА_4 перервався та на даний час адміністрація школи-інтернату не має відомостей щодо його місцезнаходження. Після свого звільнення до школи-інтернату він не приїздив, жодної інформації про себе не надавав, долею своїх рідних синів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не цікавився. Зараз жодних заяв щодо долі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адміністрація школи-інтернату від відповідача не отримувала. У зв`язку з тим, що територія м. Єнакієве та м. Кіровська відноситься до непідконтрольної Україні території, в адміністрації школи-інтернату немає можливості розшукати відповідача, батька дітей, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім необхідне для захисту прав та інтересів вихованців школи-інтернату, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для забезпечення їх повного державного утримання та надання передбачених законодавством пільг. На підставі переліченого просив визнати безвісно відсутнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Єнакієве Донецької області.

Представник заявника, ОСОБА_7 , у судовому засіданні, підтримуючи заявлені вимоги, надала пояснення аналогічні тим, що викладені у заяві до суду, яку просила суд задовольнити з метою захисту інтересів дітей, вихованців школи-інтернату, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Представник зацікавленої особи, ОСОБА_8 , у судовому засіданні, погоджувалась із доводами заяви про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що потрібне для підтвердження статусу дітей позбавлених батьківського піклування, які є вихованцями школи-інтернату.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає заяву Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного вмотивування.

Суд встановив, що відповідно до свідоцтва про народження, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Єнакіївського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 464 від 7 серпня 2006 року, вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками якого вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

На підставі свідоцтва про народження, виданого виконкомом Ольховатської селищної ради м. Єнакієве Донецької області, актовий запис № 26 від 13 жовтня 2008 року, вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками якого вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Згідно із рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 5 серпня 2011 року, яке набуло чинності 16 серпня 2011 року, ОСОБА_3 була позбавлена батьківських прав відносно малолітніх дітей, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до вироку Єнакіївського міського суду Донецької області від 22 червня 2011 року, зміненого ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 30 вересня 2011 року, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Єнакієве, був засуджений за ст. 152 ч. 4, 153 ч. 3, 70 ч. 1 КК України до 11 (одинадцяти) років позбавлення волі, строк відбування якого обраховувався з 5 серпня 2010 року.

За довідкою від 15 листопада 2011 року Артемівського слідчого ізолятора Донецької області № 1053 ОСОБА_4 утримувався під вартою з 9 серпня 2010 року по 10 листопада 2011 року, після чого вибув для відбування покарання до Кіровської ВК № 33.

На підставі довідки № 53 за 2012 р. Кіровської ВК № 33 Управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області закінчення строку відбування покарання ОСОБА_4 було заплановано на 5 серпня 2021 р.

Відповідно до рішень виконкому Єнакіївської міської ради № 660, 662 від 21 вересня 2011 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування.

За рішеннями виконкому Єнакіївської міської ради № 739, 740 від 20 жовтня 2011 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були влаштовані до державного закладу на повне державне забезпечення.

Згідно із інформацією Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради від 30 серпня 2013 року вбачається, що з 30 серпня 2013 року до такого закладу на підставі наказу № 136 було зараховано ОСОБА_2 , який до теперішнього часу перебуває в школі-інтернаті.

На підставі наказу № 151 від 31 серпня 2016 року Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради вбачається, що з 31 серпня 2016 року до такого закладу також було зараховано ОСОБА_1 , який до теперішнього часу перебуває в школі-інтернаті.

Отримання листа від 10 червня 2014 року від засудженого ОСОБА_4 , адресованого сину, ОСОБА_2 , представниками заявника підтверджується копією такого листа з конвертом із Кіровської ВК № 33.

Допитані у якості свідків вихованців школи-інтернату, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вказували, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вони не знають, бо ніколи не бачили, як не знають жодних своїх рідних, оскільки ніхто із них з ними не виходив на зв`язок за час їх перебування у м. Маріуполі в школі-інтернаті. Отже, від будь-яких рідних вони не мають звісток до теперішнього часу, тому не знають де може знаходитись їх батько, оскільки він із ними ніколи не виходив на зв`язок.

Відповідно ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України; наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.

На підставі наведених норм та встановлених обставин справи вбачається, що починаючи з червня 2014 року від ОСОБА_4 немає жодних відомостей про місце його перебування, тобто з часу коли від нього надійшов лист до школи-інтернату, адресований сину, ОСОБА_11 , більше семи років потому з місця відбування покарання, після чого про його долю не було жодної звістки.

Враховуючи, що зареєстроване та фактичне місце проживання, а так само й місце відбування покарання ОСОБА_4 знаходиться на тимчасово непідконтрольній Україні території, то встановити, де він може наразі перебувати та про його долю, не вбачається можливим.

Таким чином для забезпечення інтересів дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Враховуючи, що остання інформація від ОСОБА_4 надійшла з Кіровської ВК № 33 в червні 2014 року, то суд вважає, що ОСОБА_4 безвісно відсутній фактично з липня 2014 року.

Керуючись ст. 293-294, 315-316, 318-319 ЦПК, –

В И Р І Ш И В:

Заяву Маріупольської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 2 Донецької обласної ради про визнання особи безвісно відсутньою, зацікавлена особа: Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, – задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Єнакієве Донецької області, – безвісно відсутнім.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 10 листопада 2021 року.

Суддя

Присяжні