Ухвала суду № 100949751, 09.11.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/11393/21

Провадження № 2/201/3990/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Демидова С.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до держави Україна в особі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, Дніпровського апеляційного суду, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною бездіяльністю суду, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 08 листопада 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до держави Україна в особі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, Дніпровського апеляційного суду, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною бездіяльністю суду.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими документами, приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження з наступних підстав.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.11 ст. 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за шкоду, завдану судом, відповідає держава на підставах та в порядку, встановлених законом.

Тлумачення норми свідчить, що на законодавчому рівні встановлено імунітет суду, і він не може бути відповідачем у цивільній справі. Наявність імунітету, за своєю суттю, є засобом, який гарантує належне функціонування системи правосуддя і дозволяє судам виконувати свою судову функцію незалежно та неупереджено.

Європейський суд з прав людини зауважив, що питання імунітету суддів вже зустрічалося при розгляді однієї зі справ, і в ній Суд дійшов висновку, що такий імунітет мав законну мету, оскільки був засобом забезпечення належного здійснення правосуддя. Суд також постановив, що з огляду на обставини тієї справи таке обмеження було пропорційним (Плахтєєв та Плахтєєва проти України (Plakhteyev and Plakhteyeva v. Ukraine), N 20347/03, § 36, від 12 березня 2009 року).

Висновок про недопустимість суду бути відповідачем у цивільній справі дозволяє зробити і тлумачення ст. 1174, 1176 ЦК України.

Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду, покладається на державу, а не на суд.

Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Належним відповідачем у спорах про відшкодування шкоди, заподіяної судом, може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняється і тягне відповідальність, установлену законом.

Закони України не передбачають можливості розгляду у суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльності іншого суду після отримання останнім позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду чи про зобов`язання іншого суду до вчинення процесуальних дій, оскільки такі дії/бездіяльність є пов`язаними з розглядом судової справи навіть після його завершення. Вирішення у суді спору за такими позовними вимогами буде втручанням у здійснення правосуддя іншим судом.

Оскарження діяльності суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов`язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій.

Вчинення (не вчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.

Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.

Оскарження вчинення (не вчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

Приписи заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України) стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами відповідно цивільного чи адміністративного судочинства, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами.

ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до держави Україна в особі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, Дніпровського апеляційного суду, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною бездіяльністю суду під час розгляду цивільної справи № 199/7017/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №454/3208/16-ц викладені висновки, що позовні вимоги про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), а також вимоги про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства.

Позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду, можуть бути предметом розгляду у випадках, передбачених статтею 1176 ЦК України.

У разі надходження позовної заяви з вимогами про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій або про відшкодування завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду (судді) шкоди з підстав, не передбачених статтею 1176 ЦК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене, у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, Дніпровського апеляційного суду, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною бездіяльністю суду слід відмовити, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, Дніпровського апеляційного суду, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною бездіяльністю суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.О. Демидова