Рішення № 100949712, 04.11.2021, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/1672/21

Провадження №2/173/827/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді - Петрюк Т.М.

при секретареві – Демяненко С.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного провадження , в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Солома» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

31.08.2021 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 , з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку до відповідача ТОВ «Солома».

02.09.2021 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін на 04.11.2021 року.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.

Фіксування судового розгляду справи технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст. 247 ЦПК України

Відповідно до заявлених вимог за поданою позовною заявою позивач просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку з 19.12.2020 року до ухвалення рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: у період з 27 квітня 2012 року по 19 жовтня 2020 року він перебував у трудових відносинах з ТОВ «Солома».

Під час його знаходження у трудових відносинах з ТОВ «Солома» та на момент звільнення 19.10.2020 року, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заборгованість по заробітній платі.

19 жовтня 2020 року він був звільнений на підставі п. 3 ст. 38 КЗпП України відповідно до наказу № 266-к від 19.10.2020 року.

За рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.12.2020 року з відповідача на його користь стягнено заборгованість по заробітній платі в сумі 90 900.00 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 20.10.2020 року по 18.12.2020 року в сумі 24 892.89 грн..

В зв`язку з тим, що відповідач не провів з ним повний розрахунок при звільненні та станом на час подання даного позову просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 19.12.2021 року по день винесення рішення судом.

Справа розглядалась в спрощеному провадженні без виклику сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні 27 квітня 2012 року позивач був прийнятий на роботу в ТОВ «Солома» на посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. 19 жовтня 2020 року позивача було звільнено з займаної посади за п.3 ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням, що підтверджується даними трудової книжки.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України – при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. Якщо в день звільнення працівник не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненним працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ч. 3, 6 ст, 43 Конституції України - Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом

Судом встановлено, що за період роботи позивача в ТОВ «Солома» виникла заборгованість із заробітної плати, яка на час звільнення позивача, станом на 19.10.2020 року останньому не виплачена . Загальна сума заборгованості із заробітної плати на час звільнення склала 90 900 грн. 89 коп.

За рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.12.2020 року з відповідача на користь позивача стягнено заборгованість по заробітній платі в сумі 90 900.89 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 20.10.2020 року по 18.12.2020 року в сумі 24 892.56 грн., що підтверджується копією рішення суду, яке набрало законної сили 19.01.2021 року

Доказів того що на час розгляду справи ухвалене судом рішення є виконаним, відповідачем суду не надано.

Відповідно до положень ч.1 ст. 117 КЗпП України - В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» -

Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей

день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗПП України - Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

Як вбачається з наданої суду копії рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.12.2020 року з відповідача на користь позивача стягнено середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 20.10.2020 року по 18.12.2020 року, яке відповідачем не виконане.

Таким чином позивач повинен був звернутись до суду про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в тримісячний строк, починаючи з 19.12.2021 року. Відповідно строк звернення позивача до суду з даним позовом скінчився 18.03.2021 року.

Позивач звернувся до суду 31.08.2021 року, що підтверджується датою на штампі вхідної кореспонденції, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду за вирішенням трудового спору. Причини пропуску строку звернення до суду не обгрунтував у позовній заяви, вимоги про поновлення строку звернення до суду в позові не заявив.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з того, що судом ухвалюється рішення про відмову у задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору з відповідача не стягуються і покладаються на позивача відповідно до положень ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Солома» (код ЄДРПОУ 36933660, юридична адреса: вул. Нова, 50-А м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, 51660 ) середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 19.12.2020 року по день розгляду справи у суді - відмовити

Понесені судові витрати по сплаті судового збору покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського Апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 04.11.2021 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 10.11.2021 року

Дата набрання законної сили: 07.12.2021 року