Рішення № 100948934, 02.11.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14240/21

Провадження № 2/752/7434/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02.11.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва

головуючого судді - Мазур Ю.Ю.,

за участі секретаря - Луценко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Друга київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Друга київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.06.2021 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Друга київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини та призначено підготовче судове засідання.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який є батьком ОСОБА_1 . Спадкоємцем майна став ОСОБА_1 . 01.06.2021 позивач звернувся до Другої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Але постановою державного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу було відмовлено у зв`язку із пропущеним шестимісячним строком. Позивач зазначає, що йому 63 роки і він перебуває в групі підвищеного ризику зараження корона вірусом у зв`язку із віком. У березні 2021 звернувшись до ТОВ «ДНК-Лабораторія» дізнався, що захворів на корона вірус. Впродовж місяця до 17.04.2021 позивач був вимушений перебувати на самоізоляції за місцем своєї реєстрації у зв`язку із важким перебігом хвороби та небезпечністю її розповсюдження на оточуючих. ІНФОРМАЦІЯ_2 у Республіці Білорусь померла мати дружини позивача, відповідно позивач поїхав за кордон на похорон.

Враховуючи викладене, позивач просить визначити йому додатковий строк в три місяці для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.06.2021, відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.

В судове засідання позивач не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Надав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання позивач не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, свого представника до суду не направили.

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог: Друга київська державна нотаріальна контора в судове засідання позивач не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Надали до суду заяву, в якій просили провести розгляд справи без участі їх представника.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.11.2020, про що зроблено відповідний актовий запис № 20724.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Московським бюро РАЦС ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_1 . В зазначеному свідоцтві про народження батьками зазначені: ОСОБА_2 - батько, ОСОБА_3 - мати.

Таким чином ОСОБА_2 являється батьком ОСОБА_1 .

Як вбачається зі свідоцтва про право власності на квартиру від 30.05.2002, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення, посвідчено, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 46/100 частин квартири, що складається з однієї житлової кімнати площею 12,9 кв.м.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 37853536 від 11.07.2014, виданого Другою київською державною нотаріальною конторою спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємець ОСОБА_2 успадкував нерухоме майно, а саме 54/100 квартири АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Другої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але постановою державного нотаріуса № 3718/02-31 від 03.06.2021 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу було відмовлено у зв`язку із пропущеним шестимісячним строком.

Згідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За умовами ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Вимогами статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Враховуючи встановлені судом обставини судом прийшов до висновку, що у позивача виникли цивільно-правові відносини щодо спадкування за законом на майно після смерті ОСОБА_4 .

Згідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно до статті 1271 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив про поважність причин пропуску строку на звернення із заявою про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що захворів SARS-COV-2, що підтверджується довідкою ТОВ «ДНК-Лабораторія» від 16.03.2021.

Згідно листків непрацездатності серії АЛГ № 857974 та серії АЛД № 461588 дружина позивача ОСОБА_5 хворіла з 25.03.2021 по 16.04.2021.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_2 у Республіці Білорусь померла мати дружини позивача ОСОБА_6 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 .

Згідно частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип «належного урядування». Цей принцип, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland), п. 73).

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд прийшов до висновку про можливість поновлення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлої.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Друга київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трьох місяців з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю.Ю. Мазур