Рішення № 100948855, 09.11.2021, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1913/21

провадження № 2-а/697/20/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Скирди Б.К.,

за участю секретаря судових засідань – Васянович Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Канів, Черкаської області, у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Гончарук Андрій Володимирович до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) в інтересах якого діє адвокат Гончарук Андрій Володимирович (далі також – адвокат Гончарук А.В.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі також – ГУ НП в Черкаській області, відповідач) про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування поданого позову зазначив, що 09.07.2021 інспектором СРПП ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області, капітаном поліції Саркісяном А.В. відносно ОСОБА_1 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 060877, за що позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та на нього накладено штраф у розмірі 425 грн. Відповідно до винесеної постанови, позивач 09.07.2021 о 19:50 год. в с. Полствин по вул. Центральній, 5, керував автомобілем ВАЗ 21011, д.н.з. НОМЕР_1 та не мав при собі посвідчення водія категорії «В» та реєстраційного талону на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим на думку відповідача, порушив п.п. 2.1 а Правил дорожнього руху. З постановою позивач не згідний та зазначив, що в зазначений день та час будь-якими транспортними засобами не керував. Пред`явити вимогу до позивача за таких обставин про перевірку документів будь-який працівник поліції не мав можливості. За відсутності доказів наявне тільки необґрунтоване припущення відповідача. Також винесена постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серії БАА № 060877 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі як незаконну, судові витрати стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Канівського районного суду Черкаської області від 28.09.2021 позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Гончарука А.В. залишено без руху, оскільки позивачем за подання до суду адміністративного позову не було сплачено судовий збір (а.с.18-19).

05.10.2021 представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Гончаруком А.В. до суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору в сумі 454 грн. (а.с.21-22).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11.10.2021 справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.23-24).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.10.2021 відкладено судове засідання у вказаній справі до 09.11.2021 у зв`язку з неявкою сторін в судове засідання (а.с.33).

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Черкаській області в судове засідання не з`явився, надіслав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити. Свої заперечення обґрунтував тим, що при винесенні оскаржуваної постанови про вчинення позивачем адміністративного правопорушення серії БАА № 060877 досліджено всі обставини справи, враховано значність вчиненого правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться тим, що позивач керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме: не мав при собі посвідчення водія категорії «В» та реєстраційного талону, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.1. Правил дорожнього руху. Отже, наявність складу правопорушення доводиться тим, що позивач керував транспортним засобом без документів, які підтверджують право керування транспортним засобом. Крім цього, зазначив про те, що позивачем не доведено понесення витрат на професійну правову допомогу належними та допустимими доказами у справі. Просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити (а.с.36-40).

Від представника позивача – адвоката Гончарука А.В. надійшла відповідь на відзив, в якому просив повернути відзив з додатками на позовну заяву відповідачу.

В судове засідання, призначене на 09.11.2021, сторони не з`явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.07.2021 інспектором СРПП ВП № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітаном поліції Саркісяном А.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 060877, згідно з якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Відповідно до вказаної постанови, 09.07.2021 о 19 год. 30 хв. в с. Полствин по вул. Центральна, б. 5, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21011, д.н.з. НОМЕР_1 , який не мав при собі посвідчення водія категорії «В», реєстраційного талона та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.1. а Правил дорожнього руху.

Надаючи правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених ст. 268 КУпАП.

За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтями 31, 40 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 N 580-VIII визначено, що поліція може застосовувати як превентивний захід застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису для забезпечення публічної безпеки і порядку з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто положення Закону N 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Позивач в адміністративному позові зазначає, що в зазначений у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, час, будь-якими транспортними засобами не керував. Пред`явити вимогу до позивача за таких обставин про перевірку документів будь-який працівник поліції не мав можливості. Будь-хто з ідентифікаційними даними капітан поліції ОСОБА_2 позивача під час можливого керування транспортним засобом в с. Полствин, невідомо якої територіальної громади по вул. Центральній, б. 5 не зупиняв, вимоги перевірки документів, згідно з ч. 2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», визначених п.п. 2.1, 2.4 ПДР не пред`являв, а відповідно позивач не міг надати відповідачу для перевірки документи визначені п.п.2.1 та виконати вимоги п.2.4 ПДР.

Разом з тим, будь-яких доказів щодо того, що позивач порушив вимоги Правил дорожнього руху та 09.07.2021 о 19 год. 30 хв. в с. Полствин по вул. Центральна, б. 5, керував автомобілем ВАЗ 21011, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи при собі посвідчення водія категорії «В», реєстраційного талона та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п. 2.1. а Правил дорожнього руху, та які б спростовували твердження позивача, що він порушень не допускав, зокрема, пояснень свідків, речових доказів, показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- кінозйомки, відеозапису, тощо – відповідачем не надано. До постанови не додано жодного доказу на підтвердження події правопорушення, про що свідчить відповідна графа оскаржуваної постанови. Відповідачем також не було долучено будь-яких доказів на спростування доводів позивача і при поданні відзиву.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі – поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395.

Відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 а Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 2.1. а Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Такий же правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 р. по справі №338/1/17.

Зважаючи на той факт, що відповідачем при винесені постанови не дотримано вимог КУпАП, не надано суду належних та допустимих доказів, які б у встановленому законом порядку підтверджували, що позивач порушив Правила дорожнього руху, та відповідно, в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена нормами ч. 1 ст. 126 КУпАП України, що є його обов`язком відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, враховуючи, що позивач заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі серії БАА № 060877 від 09.07.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, винесена без додержання законності, а відтак підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач в своєму позові заявляв клопотання про стягнення судових витрат з відповідача.

Відповідно до приписів частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп. за подання адміністративного позову. Оскільки, суд дійшов висновку про задоволення позову, то вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Крім цього, згідно з пунктом 1 частини 3 статті 132 цього Кодексу, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень частини 5 статті 134 цього Кодексу, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приписами частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості, як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу (документів), витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При цьому, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, висловлену у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 821/440/17, відповідно до якої на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Також судом враховано висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 по справі № 280/2635/20, відповідно до яких, однією з особливостей процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді представником позивача надано:

- копію договору № 21/09/21-1 про надання правової допомоги від 21.09.2021 та копію додаткової угоди до нього від 20.10.2021.

- ордер серії ЧК № 193010;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 000647;

- детальний опис робіт виконаних адвокатом та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 23.09.2021 та від 02.11.2021, з яких вбачається, що сторони домовились, що година роботи адвоката складає 500 грн.;

- квитанцію до прибуткового касового ордера б/н від 21.09.2021, з якої вбачається, що ОСОБА_1 за надання правничої допомоги адвокатом Гончаруком А.В. сплачено 1500 грн., а також квитанцію до прибуткового касового ордера б/н від 02.11.2021, з якої вбачається, що ОСОБА_1 за надання правничої допомоги адвокатом Гончаруком А.В. сплачено 1165 грн., а всього на загальну суму 2665 грн.

Суд вважає неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг кількість витрачених годин, а відтак, вважає за необхідне зменшити їх кількість за надані послуги до 2 годин, що дорівнює 1000 грн.

При цьому, суд звертає увагу на те, що як вбачається з наданих представником позивача доказів, правова допомога позивачу надавалася у цивільному процесі, натомість вказана справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.

Крім цього, наданий представником позивача детальний опис виконаних адвокатом та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 02.11.2021, суд не може прийняти до уваги, оскільки він стосується надання адвокатом правової допомоги в межах справи за № 697/1759/21, а не в межах справи 697/1913/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ НП в Черкаській області про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, жодним чином не доведено правомірності свого рішення, не надано суду достатньо доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, а позивач вказує на протиправність притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому право останнього є порушеним, у зв`язку з чим таке підлягає захисту судом шляхом задоволення вказаного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 139, 241-246, 255, 286, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Гончарук Андрій Володимирович до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 060877 від 09.07.2021 винесену інспектором СРПП ВП №1 Черкаського РУП капітаном поліції Саркісян А.В. про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі – Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 (одна тисяча) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Черкаській області, код ЄДРПОУ 40108667, місцезнаходження: вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036.

Головуючий Б . К . Скирда