Ухвала суду № 100948824, 05.11.2021, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1975/21 Провадження №2-з/694/27/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

05.11.2021 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Сакун Д.І.,

з участю секретаря Матвієнко А.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (до відкриття провадження у справі)до відповідача Тарасівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Шевченківської сільської ради (20216, Черкаська обл., Звенигородський район, с. Тарасівка, вул. Ювілейна, 1, код ЄДРПОУ 21371717), Звенигородської районної ради (20202, Черкаська обл. м. Звенигородка, вул. Шевченка, 68, код ЄДРПОУ 25583623), Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області (20214,Черкаська обл., Звенигородський район, с. Шевченкове, пров. Пирогова, 2, код ЄДРПОУ 26490929) ,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Заява мотивована тим, що позивачем спрямовано до суду позовну заяву про стягнення з відповідачів заробітної плати за січень (з 04.01-22.01 2021р.) а за період з 25.01.2021 по 26.08.2021 заробітної плати, як оплати вимушеного простою, який мав місце не з його вини. Тарасівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Шевченківської сільської ради є комунальною організацією засновником якої є Шевченківська сільська рада. На даний час вказана юридична особа перебуває у стані ліквідації.

Оскільки, на думку заявника, у разі ліквідації Тарасівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, з якою на даний час він перебуває у трудових відносинах, у разі ліквідації останньої виконати рішення суду буде неможливо, то останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони комісії з припинення Тарасівської ЗОШ І-ІІІ ступенів складати ліквідаційний баланс та передавати його на затвердження Шевченківській сільській раді; заборонити учаснику (засновнику) Тарасівської ЗОШ І-ІІІ ступенів затвердити ліквідаційний баланс Тарасівської ЗОШ І-ІІІ ступенів; заборонити державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії відносно Тарасівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, пов`язані з припиненням юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи.

Суд дослідивши матеріали справи за поданою заявою, приходить до наступного.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п.4 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому, відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування, обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Заявник по суті не оспорює законність ліквідації Тарасівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Суд зазначає, що процедура ліквідації юридичної особи передбачає звільнення всіх працівників, повний розрахунок з ними.

Отже, вважаю, що законом передбачено захист прав працівників у разі ліквідації роботодавця.

Статтею 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів, насамперед, позивача в інтересах забезпечення належного виконання в майбутньому рішення суду щодо суті спору.

Згідно з роз`яснення Пленуму Верховного Суду від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.

У випадку задоволення вимог заяви про вжиття заходів забезпечення позову у запропонованому вигляді, суд втрутиться у процедуру ліквідації юридичної особи, фактично зупинить таку процедуру, що не є адекватним заходом та призведе до порушення охоронюваних законом інтересів юридичної особи, відносно якої розпочато процедуру ліквідації.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та доказів, наданих в обґрунтування таких доводів, суд надходить до висновку про те, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-153, 260, 353 ЦПК України,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (до відкриття провадження у справі) до відповідача Тарасівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Шевченківської сільської ради (20216, Черкаська обл., Звенигородський район, с. Тарасівка, вул. Ювілейна, 1, код ЄДРПОУ 21371717), Звенигородської районної ради (20202, Черкаська обл. м. Звенигородка, вул. Шевченка, 68, код ЄДРПОУ 25583623), Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області (20214, Черкаська обл., Звенигородський район, с. Шевченкове, пров. Пирогова, 2, код ЄДРПОУ 26490929) - відмовити.

На ухвалу протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її повного складення може бути подано апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її поданняпісля розгляду апеляційної скарги апеляційним судом у разі, якщо ухвалу не буде скасовано.

Суддя Д.І.Сакун