Ухвала суду № 100948342, 09.11.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12850/21

2/357/4819/21

У Х В А Л А

09.11.2021 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю. перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський домобудівельний комбінат» про зміну формулювання підстави звільнення, стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

27.10.2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позові позивач посилається на звільнення від сплати судового збору згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Так, п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

В позовній заяві позивач просить суд: 1) зобов`язати позивача внести зміни у трудову книжку відповідача; 2) стягнути вихідну допомогу при звільненні за ч. 3 ст. 38 КЗпП України; 3) стягнути середній заробіток за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні; 4) стягнути моральну шкоду.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Таким чином, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Позивачем заявлено до суду одну вимогу немайнового характеру і три вимоги майнового характеру, які відповідно до положень статті 5 Закону «Про судовий збір» не підлягають звільненню від сплати судового збору.

Отже, пільг щодо сплати судового збору за вказаними позовними вимогами Законом України «Про судовий збір» не передбачено.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 гривень.

Згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою або фізичною особою підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

За таких обставин, позивач має сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру (стягнення вихідної допомоги у розмірі 18 000 грн., стягнення середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги у розмірі 20 526,35 грн., стягнення моральної шкоди у розмірі 2 000 грн.) та одну вимогу немайнового характеру (зобов`язання внести зміни до трудової книжки).

На підтвердження сплати судового збору до суду позивачу необхідно надати квитанції про сплату судового збору в розмірі (2 270 х 0,4) + (2 270 х 0,4) 1 816 грн. або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Судовий збір за подання позовної заяви має бути сплачено за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *; 101;_____(код); Судовий збір, за позовом____(ПІБ), Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Окрім того, частиною першою статті 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався про порушення його суб`єктивних трудових прав 13.07.2021 року, коли отримав трудову книжку з відповідним записом про звільнення, а до суду з позовом звернувся 27.10.2021 року, тобто поза межами встановленого тримісячного строку звернення, при цьому ОСОБА_1 не зазначає про причини пропуску строку та не просить суд вирішити питання щодо поновлення такого строку.

Таким чином, позивачу слід надати додаткові пояснення щодо строку звернення до суду.

Крім того, позовну заяву подано до суду без дотримання вимог п.п. 3), 5) ч. 3 ст. 175 ЦПК України, якими встановлено, що позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позов ОСОБА_1 містить вимогу щодо стягнення середнього заробітку за час затримки вихідної допомоги при звільненні за період з 14.07.2021 року по 18.10.2021 року. Між тим, позивачем не надано відповідного розрахунку суми, що підлягає стягненню, а також не надано довідку про середній заробіток позивача, визначений відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100.

Отже, позивачу необхідно надати суду довідку про його середній заробіток на підприємстві за останні два місяці, а у разі неможливості отримання вказаного доказу, надати суду клопотання встановленої форми та змісту у відповідності до ст. 84, 183 ЦПК України.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

Керуючись ст. 84, 175, 177, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський домобудівельний комбінат» про зміну формулювання підстави звільнення, стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги та моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяА. Ю. Цуранов