Ухвала суду № 100947021, 08.11.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/13473/21 н/п 2-о/766/759/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2021р. Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді - Зуб І.Ю.,

при секретарі - Щербань А.А.,

розглянувши в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), Херсонська міська рада (місцезнаходження: м. Херсон, просп. Ушакова, б.37), Реєстраційна служба Суворовського районного управління юстиції (місцезнаходження: м. Херсон, вул. Декабристів, б.32) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

встановив:

Заявник звернулася до суду із даною заявою, в якій просить встановити факт належності правовстановлюючого документу – Свідоцтва про право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0459 га. Заява мотивована наступним. 17.03.2015 року видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку. У вказаному свідоцтві в графі власник було неправильно записано по-батькові заявника, зазначено – « ОСОБА_3 », замість – « ОСОБА_4 ».

Заявник надала заяву про проведення розгляду без її участі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 надала заяву про проведення розгляду без її участі.

Представник заінтересованої особи Херсонської міської ради надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник заінтересованої особи реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції не з`явився в судове засідання, причини неявки суду не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

З свідоцтва про право власності від 17.03.2015 року, індексний № 35041157, вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками земельної ділянки, яка розташована: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення до актового запису змін, доповнень № 00022866434, 25.04.2018 року заявник змінила по-батькові з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », відомості про батька: « ОСОБА_3 » змінено на « ОСОБА_4 ».

Таким чином, встановлено, що заявник змінила по-батькові на « ОСОБА_4 » ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто після отримання свідоцтва про право власності від 17.03.2015 року.

За таких обставин у свідоцтві про право власності від 17.03.2015 року, індексний номер: 35041157, відсутня помилка у зазначенні по-батькові заявника, оскільки на час видачі даного правовстановлюючого документу її по-батькові було – « ОСОБА_3 ».

Так, з долучених до заяви копій документів прослідковується зміна по-батькові заявника, яка підтверджена документально, отримано нове свідоцтво про народження й не тягне за собою встановлювати належність правовстановлюючих документів, які видані до такої зміни.

Тобто факт, який просить встановити заявник не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки його наявність вбачається з поданих документів. Помилка при зазначенні по-батькові заявника відсутня у свідоцтві про право власності від 17.03.2015 року. Документи про зміну по-батькові заявника не втрачено.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Тлумачення частини першої статті 293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в спорах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети - ні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: -факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; -встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішення спору про право.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

По-перше, відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості цих справ встановлені цим розділом.

Особливістю правового регулювання справ окремого провадження є наявність норм бланкетного та відсильного характеру, так як вказує на дотримання загальних положень, встановлених ЦПК (ч. 3 ст. 294), а також відсилає до інших нормативно-правових актів, якими можуть визначатися порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення (ч. 2 ст. 315).

З наведеної норми вбачається, що за наявності підстав, зазначених у ст. ст. 255, 257 ЦПК, суд закриває провадження у справі окремого провадження або залишає заяву без розгляду незалежно від того, що у вказаних нормах законодавець в більшості випадків оперує категоріями, притаманними позовному, а не окремому провадженню («позовна заява», «позов», «позивач» тощо), оскільки ці норми процесуального права є загальними й підлягають застосуванню на всіх стадіях цивільного судочинства та під час розгляду справ за правилами всіх провадженнях.

Враховуючи висновок суду, що даний факт не підлягає встановленню в порядку окремого провадження, провадження у справі підлягає закриттю.

Роз`яснити заявнику її право на подання клопотання про повернення судового збору на підставі п. 5 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 1-22, 255 Цивільного процесуального кодексу України суд,-

постановив:

Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), Херсонська міська рада (місцезнаходження: м. Херсон, просп. Ушакова, б.37), Реєстраційна служба Суворовського районного управління юстиції (місцезнаходження: м. Херсон, вул. Декабристів, б.32) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу – закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

СуддяІ. Ю. Зуб