Рішення № 100944161, 28.10.2021, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/19/2021

130/1510/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2021 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницько ї області в складі:

головуючого судді Порощука П.П.,

при секретарі Маліщук Н.А.,

за участі представника позивача адвоката Лавренової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс Біликівці», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Грудецького Ярослава В`ячеславовича про визнання правочину недійсним,

В С Т А Н О В И В

09.12.2019 року до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з Касаційного цивільного суду Верховного суду на новий розгляд надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ТОВ «Агросервіс Біликівці», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - державний реєстратора відділу надання адміністративних послуг Могилів - Подільської міської ради Вінницької області Грудецький Я.В. про визнання правочину недійсним. Позивач просив визнати недійсним договір оренди землі від 24.07.2017 року №112, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Агросервіс Біликівці», зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 36346796 від 27.07.2017 року державним реєстратором відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Грудецьким Я.В., на оренду земельної ділянки площею 2,1363 га, кадастровий номер 0521080300060010025. Позовні вимоги обґрунтував тим, що ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку є власником земельної ділянки площею 2,1363 га, кадастровий номер 0521080300060010025, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Біликовецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області. На початку липня 2017 року під час проведення зборів власників земельних ділянок (паїв) позивачу ОСОБА_2 стало відомо про те, що належна йому земельна ділянка перебуває в користуванні відповідача у справі ТОВ «Агросервіс Біликівці». З інформаційної довідки від 15.05.2018 року він дізнався, що між ним та відповідачем ТОВ «Агросервіс Біликівці», існує договір оренди №112 від 24.07.2017 року вказаної земельної ділянки строком на сім років з правом передачі в суборенду (піднайм), розмір орендної плати становить 6% від нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки. Однак, зазначений договір позивачем ОСОБА_2 не укладався та не підписувався, при зверненні до відповідача про надання йому екземпляру даного договору відповіді не отримав. Вважає, що відповідач всупереч його волі незаконно використовує належну позивачу земельну ділянку.

Ухвалою суду від 11.12.2019 року по даній справі було відкрито провадження.

16.01.2020 та 12.02.2020 ухвалою суду клопотання представника позивача адвоката Лавренової О.А. задоволено та ухвалено витребувати у державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Грудецького Я.В. оригіналу договору оренди землі №112 від 24.07.2017 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Агросервіс Біликівці».

Ухвалою суду від 21.02.2020 клопотання представника позивача адвоката Лавренової О.А. про призначення судової почеркознавчої експертизи - задоволено та призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам НДЕКЦ при УМВС у Вінницькій області (вул.Порика,8 м.Вінниця) та зупинено провадження в справі на час проведення експертизи.

04.03.2020 ухвалою суду поновлено провадження в даній справі та продовжено розгляд зазначеної справи.

Ухвалою суду від 25.06.2020 клопотання представника позивача адвоката Лавренової О.А. про призначення судової почеркознавчої експертизи - задоволено та призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького відділення науково - дослідного інституту судових експертиз (Вінницьке відділення Київського НДІСЕ), (вул.Батозька,1 м.Вінниця, 21007), провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.

17.12.2020 ухвалою суду клопотання представника позивача адвоката Лавренової О.А. про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено та призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (Вінницьке відділення Київського НДІСЕ), що знаходиться по вул.Батозька,1 м.Вінниця та зупинено провадження в справі на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 15.02.2020 поновлено провадження в даній справі та продовжено розгляд справи.

За ухвалою суду від 03.03.2020 року в задоволенні клопотання експерта про надання для експертного дослідження вільних зразків підпису позивача ОСОБА_2 відмовлено. На час проведення призначеної ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 17.12.2020 року судової почеркознавчої експертизи провадження у справі зупинено.

13.05.2020 року поновлено провадження в даній справі та продовжено розгляд справи.

19.08.2021 року ухвалою суду відмовлено в задоволенні заяви представника позивача адвоката Лавренової О.А. про збільшення позовних вимог та закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Лавренова О.А. підтримала заявлені позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача адвокат Тимощук Є.С. не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку електронного листа на його заявлену електрону адресу, будь-яких заяв та клопотань суду не надав, причини його неявки суду невідомі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - державний реєстратор відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Грудецький Я.В. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлявся про час та місце розгляду справи, причини його неявки суду невідомі, будь-яких заяв та повідомлень суду не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача адвоката Лавреної О.А., оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ч.1 ст.759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Ч.2 ст.792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч.4 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

За приписами ст.ст.13, 14 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Умови договору оренди землі визначено у ст.15 Закону України «Про оренду землі».

Вказані положення дають підстави для висновку про те, що підписуючи договір оренди землі, орендар та орендодавець мають бути обізнані та погоджуватись з його істотними умовами.

Про наявність волевиявлення особи та ознайомлення її зі змістом укладеного договору оренди землі свідчить підписання нею тексту такого договору.

Згідно із ч1 ст.202, ч.3 ст.203 ЦК України головною вимогою для правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, а отже, основним юридичним фактом, що суд повинен установити, є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договору.

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (ч.1 ст.203, ч. 1 ст.215 ЦК України).

Згідно з ч.ч.2,3 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.

Згідно копії державного акта на право власності на земельну ділянку від 14.12.2007 року вбачається, що позивачу ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 2,1363 га, яка знаходиться на території Біликовецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.8 т.1).

За копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 25.07.2017 року державним реєстратором відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Грудецьким Я.В. зареєстрований договір оренди зазначеної земельної ділянки від 24.07.2017 року, укладений між позивачем та ТОВ «Агросервіс Біликівці», строком на сім років з правом передачі в суборенду (піднайм), розмір орендної плати становить 6% від нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки (а.с.9 т.1).

Відповідно до копії акта від 21.05.2018 року складеного позивачем в довільній формі в присутності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про те, що ним подавався запит до ТОВ «Агросервіс Біликівці» про отримання копії договору оренди земельної ділянки. Поставити підпис про отримання такого запиту представник ТОВ «Агросервіс Біликівці» відмовився (а.с.6 т.1).

Згідно копії заяви позивач звертався до ТОВ «Агросервіс Біликівці» за заявою про надання йому екземпляра договору оренди землі, заява була отримана директором ТОВ «Агросервіс Біликівці»03.07.2018 року (а.с.21 т.1)

На виконання ухвали Вінницького апеляційного суду від 24.01.2019 року, начальником відділу надання адміністративних послуг Могилів - Подільської міської ради Вінницької області Живилко Л. надано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.07.2017 року та належним чином посвідчений договір оренди землі №112 від 24.07.2017 року (а.с.100-106 т.1).

На виконання вимог ухвали Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області, 21.02.2020 року представником відповідача адвокатом Тимощуком Є.С. надано оригінал договору оренди землі №112 від 24.07.2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Агросервіс Біликівці» (а.с.201 т.1).

Згідно висновку експертів за результатами судово-технічної та почеркознавчої експертизи у цивільній справі від 28.04.2021 року № 327/328/21-21, підпис на договорі оренди №112 від 24.07.2017 року, який укладений між орендодавцем ОСОБА_2 та ТОВ «Агросервіс Біликівці» від імені орендодавця ОСОБА_2 виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів та підпис на зазначеному договорі ймовірно виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою. (Ймовірний висновок, у даному випадку, пояснюється відсутністю вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_2 (а.с.158-162 т.2).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч.1 ст.78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України).

Враховуючи, що усі обставини, які становлять предмет доказування, мають бути підтверджені визначеними у ч.2 ст.76 ЦПК України засобами доказування, суд вважає достовірно встановленими ті факти та обставини, які підтверджуються письмовими доказами, наданими до позову.

Таким чином, під час судового розгляду предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення.

Об`єктом оцінки судом при ухваленні рішення є як докази (фактичні дані, відомості), так і процесуальні джерела, що їх містять (показання свідків, висновки експертів, тощо).

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наданий учасниками справи до заяв по суті позову та заперечення на позов на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року і, відповідно до ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

В п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі «Серявін та інші проти України» зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті..Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Проаналізувавши та оцінивши кожний аргумент, наведений учасниками справи, суд встановив, що позивач посилається на те, що він не підписував договір оренди землі від 24.07.2017 року №112, то саме на нього покладається обов`язок довести цей факт, тому враховуючи встановлені обставини справи, наявність підписаного сторонами договору, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не довів відсутність у нього волевиявлення на укладення договору оренди від 24.07.2017 року №112 на, що він посилався як на підставу визнання договору оренди недійсним.

Отже, позивачем не надано належних, достовірних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог тобто ці твердження позивача суд відхиляє, оскільки наведене спростовується матеріалами справи та встановленими в судовому засіданні обставинами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст.133 ЦК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст.141 ЦПК України).

Таким чином, враховуючи прийняте судом рішення та на підставі ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати по сплаті судового збору віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.4, 12, 13, 76, 78-82, 133, 141, 259, 263, 264 ЦПК України, ст.15, 16, 202, 203, 215, 638, 759, 792 ЦК України, ст.124 ЗК України, ст.13, 14, 15 Закону України "Про оренду землі", суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде проголошений 05.11.2021 року 15.00 год.

Суддя Порощук П.П.