Рішення № 100943896, 01.11.2021, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/4782/21

Провадження № 2/159/1159/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Бакай Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ковельської міської ради, про визначення місця проживання дітей,

встановив:

25 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до

ОСОБА_3 , в якому просить визначити місце проживання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_1 .

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05.02.2018 розірвано. Під час шлюбу у них народилося двоє дітей:ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу за домовленістю з відповідачем залишилися проживати з нею. Зазначає, що вона опікується інтересами і потребами дітей, піклується про них, займається вихованням, слідкує за розвитком та здоров`ям дітей. Вважає, що саме проживання дітей з нею відповідає інтересам дітей, вона не буде чинити перешкод батьку у спілкуванні з дітьми та отримання його піклування, а розлучення дітей з нею негативно вплине на їх психологічний стан.

1.2. Письмового відзиву на позовну заяву відповідач суду не наддав.

2. Рух справи у суді.

Позовна заява надійшла до суду 25 серпня 2021 року.

Ухвалою судді від 28 серпня 2021 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15 вересня 2021 року. Відповідачу встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву.

15 вересня 2021 року ухвалою суду відкладено підготовче судове засідання та витребувано докази.

01 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01.11.2021.

3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення.

В судове засідання учасники розгляду справи не з`явились.

Представник позивач клопотала про розгляд справи у її відсутності та у відсутності позивача, позов підтримала, просила задовольнити, судові витрати просила залишити за позивачем.

Відповідач подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнає не заперечує проти його задоволення.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Органу опіки та піклування виконавчого комітету Ковельської міської ради належним чином повідомлений про дату і час судового засідання, причини неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи суду не подав.

У зв`язку із не виявленням обставин, які перешкоджають проведенню судового засідання, враховуючи заяви учасників провадження, керуючись частиною першою статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності учасників справи.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

4. Фактичні обставини справи.

Відповідно до копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 12 березня 2007 року, серії НОМЕР_2 , виданих відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, сторони у справі є батьками дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 05.02.2018 року доводиться, що шлюб між сторонами розірвано.

Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «ВОБТІ» стверджується, що позивач має у власності житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Із довідки РЖКП №1 від 20.04.2021 вбачається, що діти сторін: ОСОБА_4 , 2007 року народження, ОСОБА_5 , 2009 року народження, зареєстровані з позивачем в житловому будинку АДРЕСА_1 .

Довідкою № 31 виданою 19.05.2021 Ліцеєм №10 м.Ковеля Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради доводиться, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дійсно навчаються у 6-Г та 8-В класах вказаного навчального закладу.

Як вбачаються з характеристики виданою директором ТОВ «Верба-ВВ», позивач працює у вказаному товаристві з 28.01.2019 року на посаді верстатника деревообробних верстатів першого розряду, за період роботи зарекомендувала себе позитивно.

Рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області №380 від 12.10.2021 року затверджено висновок служби у справах дітей №338-1.20 від 30.09.2021 року «Про визначення місця проживання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Згідно з висновком Служби у справах дітей виконавчого комітету Ковельської міської ради від 30.09.2021 року слідує, що служба у справах дітей вважає доцільним визначити місце проживання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою їх матері ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

5. Норми права, які застосував суд.

Суд, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Частиною 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства» наголошує, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей, однак предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Із системного тлумачення статей 3, 9 та 18 Конвенції про права дитини, частин другої та третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», слідує, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (стаття 155 СК України).

Відповідно до частини третьої статті 157 СК України, той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо спілкуватись з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Отже, батьки дитини не тільки мають право на виховання дитини та й обов`язок виховувати дитину у атмосфері поваги до її прав, її людської гідності, в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї родини, сім`ї, свого народу та Батьківщини.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно з частинами першою, другою статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини першою та другою статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Таким чином, з досягненням віку 10 років у дитини з`являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у визначенні місця проживання. Лише в разі збігу волі трьох учасників переговорного процесу - матері, батька, дитини можна досягти миру і згоди.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Поведінка батьків, їх авторитет відіграє суттєву роль у вихованні дитини, адже дитина не має самостійного досвіду соціальної поведінки, а тому успадковує досвід і поведінку авторитетних для неї батьків.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18), а також зазначені правові позиції містяться в постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №585/2392/18 (провадження №61-15609св19).

6. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Суд, перевіривши доводи учасників справи у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, дійшов висновку про задоволення позову.

Вирішуючи даний спір, суд констатує, що на даний час діти проживають з матір`ю, яка створила належні умови для їх виховання та розвитку. Проте, для визначення місця проживання дітей з батьком, а отже розлучення їх з матір`ю необхідна наявність виняткових обставин, що передбачені ч.2 ст.161 СК України.

З матеріалів справи вбачається, що такі виняткові обставини, які б зумовили необхідність розлучення неповнолітніх дітей із матір`ю відсутні.

Натомість, судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи матір`ю трьох неповнолітніх дітей, усвідомлюючи свою відповідальність за їх виховання та створення належних умов для проживання, розвитку і збереження здоров`я, бажаючи належним чином виконувати свої батьківські обов`язки також по відношенню до однієї малолітньої дитини від другого шлюбу, забезпечує їх належним доглядом та опікою, у повній та достатній мірі приділяє час дітям, задовольняє гармонійний розвиток їх особистостей в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості. Дані обставини підтверджують наявність тісного зв`язку матері із своїми дітьми, підтримання якого є життєво необхідним для дітей такого віку.

Таким чином, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, а також взявши до уваги висновок служби у справах дітей, а також враховуючи позицію відповідача, який не заперечує проти задоволення позовних вимог, суд вважає, що неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мають більшу прив`язаність до матері, отже проживання і збереження сімейних зав`язків саме з нею буде відповідати найкращим інтересам дітей.

7. Розподіл судових витрат.

Судові витрати у справі слід залишити за позивачем, згідно її клопотання.

Керуючись статтями 4, 12-13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ковельської міської ради, про визначення місця проживання дітей, - задовольнити.

Визначити місце проживання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Найменування, імена сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

представник позивача - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ;

третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області, місцезнаходження: вулиця Незалежності, 73, місто Ковель, Волинська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків: 04051313

Повний текст судового рішення буде виготовлено 05 листопада 2021 року.

Головуючий:Ю. Ф. Волкова