Рішення № 100940822, 08.11.2021, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2490/21

№ 2/688/773/21

РІШЕННЯ

Іменем України

08 листопада 2021 року м.Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Стаднічук Н.Л.,

при секретарі Березюк Н.А.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ленковецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області про виділення земельні частки (пай),

ВСТАНОВИВ :

13 серпня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Ленковецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області про зобов`язання виділити земельну частку (пай) у розмірі 4,47 умовних кадастрових гектара із земель комунальної власності Ленковецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27 грудня 2016 року рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області за ним визнано право власності на земельну часту (пай) в колективному сільськогосподарському товаристві «Мир» Старобейзимської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області площею 4,47 умовних кадастрових гектари. На звернення позивача 02.02.2021 року щодо виділення йому земельної частки Ленковецькою сільською радою було відмовлено, оскільки всі землі, які перебували в колективному сільськогосподарському підприємстві «Мир» розпайовані і на даний час на бувшій території Старобейзимської сільської ради вільного резервного земельного фонду земельних ділянок, з яких можливо надати пай немає. Проте, згідно Публічної кадастрової карти України на території Ленковецької сільської ради землі запасу наявні.

Ухвалою суду від 28 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

13 вересня 2021 року представник відповідача сільський голова Криворчук Ю.П. подав відзив на позов, в якому вказав, що землі запасу, які створені сільською радою, передані у довгострокове платне користування ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства. Можливість виділити ОСОБА_2 земельну частку буде після 01.01.2025 року.

Ухвалою суду від 28 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила зобов`язати Ленковецьку сільську раду виділити внатурі позивачу земельну частку (пай) розміром 4,47 умовних кадастрових гектарів з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача Ленковецької сільської ради Шепетівського району в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 грудня 2016 року визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну частку (пай) в Колективному сільськогосподарському товаристві «Мир» Старобейзимської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області площею 4,47 умовних кадастрових гектари.

Листом №02-18/8 від 02.02.2021 року Ленковецькою сільською радою ОСОБА_2 відмовлено у виділенні йому земельної ділянки (паю) у землях, що перебували в колективному сільськогосподарському підприємстві «Мир» Старобейзиської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області площею 4,47 умовних кадастрових гектари та повідомлено, що усі землі, які перебували в колективному сільськогосподарському підприємстві «Мир», розпайовані і на даний час на бувшій території Старобейзимської сільської ради вільного резервного земельного фонду земельних ділянок, з яких можливо надати пай, немає.

П.г ч.1 ст.81 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, в тому числі, виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) визначає Закон «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Відповідно до ст.1 Закону право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, громадяни та юридичні особи, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Відповідно до ст.2 Закону документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), є в тому числі, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За змістом ст.25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій. Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Згідно з положеннями статті 3 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) закріплені у статті 5 Закону, частиною першою якої передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач, за яким визнано право власності на земельну частку (пай), має гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості), подавши до сільської ради відповідну заяву.

За результатом розгляду заяви про виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) сільська рада, реалізуючи надані їй повноваження, приймає рішення щодо виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості), що є підставою для звернення до землевпорядної організації та укладення договору на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), отримання заявником Витягу з Державного земельного кадастру та здійснення ним реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Ст.13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» регламентує питання використання нерозподілених та не витребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв).

Так, нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості). Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

Отже, укладення Ленковецькою сільською радою договорів оренди землі не є перешкодою для виділення позивачу земельної часки (паю) в натурі.

За таких обставин, позовні вимоги про зобов`язання виділити позивачу земельну частку (пай) в натурі підлягають задоволенню.

Разом з тим, законодавством передбачена можливість виділення земельної частки (паю) в натурі за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади за відсутності сільськогосподарських земель у комунальній власності.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір, сплачений позивачем, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 60, 76-81, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Ленковецьку сільську раду Шепетівського району Хмельницької області виділити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в натурі земельну частку (пай) в розмірі 4,47 умовних кадастрових гектарах із земель комунальної власності Ленковецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області або із земель запасу.

Стягнути з Ленковецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (с.Ленківці Шепетівського району Хмельницької області, вул.Коськовецька, 55, ЄДРПОУ 21315096) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 908,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 8 листопада 2021 року.

Суддя Н.Л. Стаднічук