Ухвала суду № 100939179, 05.11.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3975/21

Провадження № 2-с/456/72/2021

УХВАЛА

про скасування судового наказу

05 листопада 2021 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бораковський В. М. , розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу, –

встановив:

09.09.2021 за заявою АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» Стрийським міськрайонним судом Львівської області ухвалено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за розподіл природного газу у сумі 2095 грн 70 коп., а також судового збору у сумі 227,00 грн.

Боржником подано заяву про скасування судового наказу, в обґрунтування якої покликаючись на те, що між ним та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» було укладено типовий письмовий договір про надання населенню послуг з газопостачання, який був підписаний виконавцем та споживачем, як сторонами. Вищевказаний договір є чинним на даний час і зміни до нього протягом згаданого часу дії внесені не були. Відповідно до положень даного правочину виконавець надає йому, як споживачу, послуги з постачання природного газу. Будь-яких положень про оплату грошових коштів за окремий розподіл природного газу такий не передбачає. Також йому не пропонувалось і не було укладено інших договорів з заявником у справі про надання інших додаткових платних послуг, ніж передбачені умовами самого правочину. Станом до 31 грудня 2020 року вартість доставки природного газу залежала від об`ємів його поставки, відповідно входило в ціну такого. Він оплачував фактично-надані йому послуги. Після прийняття постанови НКРЕ КП № 2776 від 30.12.2020, на яку посилається заявник у справі, з боку останнього не було ініціативи про внесення змін у раніше укладений договір про постачання газу, згаданою постановою порушуються його права, як споживача та надається необгрунтована перевага посначальнику газу. Також заявником не доведено обґрунтованість розрахунків щодо об`єму спожитого ним газу, а саме: не надано жодних документів, які б підтверджували показники його лічильника та на підставі яких здійснювалися розрахунки щодо величини річної замовленої потужності об`єкта споживання. Зазначені в розрахунку показники не відповідають дійсним показникам лічильника. Викладенні доводи потребують додаткового дослідження, що неможливо здійснити в рамках наказового провадження, між сторонами наявний спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Вивчивши заяву та долучені до неї документи, а також матеріали справи №456/3975/21, суд доходить такого висновку.

Відповідно до частини 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що копію судового наказу боржнику скеровано 13.10.2021, про що свідчить супровідний лист (а.с.18). Станом на день подачі заяви про скасування судового наказу до суду не повернулося підтвердження про вручення поштового відправлення. Таким чином, з огляду на вимоги частини 1 ст. 170 ЦПК України боржник не пропустив строк подання заяви про скасування судового наказу. Крім цього, заява про скасування судового наказу за формою і змістом відповідає вимогам ЦПК України, визначеним частинами 2 та 3 ст. 170 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що судовий наказ слід скасувати.

Керуючись статтями 171, 260, 261 ЦПК України, –

постановив:

Заяву задовольнити повністю.

Скасувати судовий наказ від 09 вересня 2021 року, виданий Стрийським міськрайонним судом Львівської області за заявою АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за розподіл природного газу у сумі 2095 грн 70 коп., а також судового збору у сумі 227,00 грн.

Роз`яснити заявнику, що він має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В. М. Бораковський