Ухвала суду № 100937482, 28.10.2021, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 371/419/21

Провадження № 2/756/5010/21

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії,

УСТАНОВИВ:

Позивач Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» звернулося до Миронівського районного суду Київської області в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії у розмірі 13 397, 75 грн. та судові витрати.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 20 травня 2021 року справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії передано за підсудністю для розгляд до Оболонського районного суду м. Києва.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23.06.2021 року прийнято до розгляду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії та визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали наявні у справі, судом встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд до Миронівського районного суду Київської області за правилами виключної підсудності, виходячи з такого.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом підсудності.

Відповідно до положень ЦПК України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

За змістом вказаної норми виключна підсудність встановлена для позовів про будь-які права з приводу нерухомого майна.

З точки зору закону, виключна підсудність встановлюється законодавцем з метою вирішення спору конкретним, прямо передбаченим у законі, судом.

У такому випадку можливість застосування інших правил територіальної підсудності виключається.

Тобто, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18, зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності (постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17).

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії в об`єкті нерухомості - що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто в Миронівському районі Київської області.

Слід зазначити, що зазначений спір безпосередньо стосується нерухомого майна.

Отже, підстав для розгляду цієї справи Оболонським районним судом міста Києва не встановлено.

Таким чином, відповідно до ст. 30 ЦПК України даний позов не підсудний Оболонському районному суду м.Києва, оскільки позов має розглядатися за правилами виключної підсудності за місцем знаходження нерухомого майна, з приводу якого заявлено позовні вимоги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною третьою статті 31 ЦПК України встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Враховуючи недопустимість порушення правил щодо виключної підсудності, з метою розгляду справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, тому суд приходить до висновку про необхідність направлення матеріалів вказаної справи для розгляду до Миронівського районного суду Київської області. У даному випадку відсутній спір між судами про підсудність.

За таких обставин, суд вважає необхідним направити матеріали цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії на розгляд до Миронівського районного суду Київської області (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Першотравнева, 3).

Керуючись статтями 30-31, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, передати за підсудністю на розгляд до Миронівського районного суду Київської області (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Першотравнева, 3).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М.М. Ткач