Вирок № 100937280, 09.11.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/1069/21

Справа№754/13320/21

Вирок

Іменем України

09 листопада 2021 року

Деснянський районний суд м. Києва в складі :

головуючого - судді Тарасенко Н.В.

при секретарі - Брежнєвій В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12021100030002155 від 13 серпня 2021 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, розлученої, маючої на утриманні дитину 2009 року народження, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , раніше судимої:

04 жовтня 2018 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторони обвинувачення - прокурора Штирова О.Ю.

сторони захисту - обвинуваченої ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ :

Обвинувачена ОСОБА_1 13 серпня 2021 року приблизно о 13 год. 30 хв., знаходячись в торговому залі магазину «Сінсей» по вул Г.Хоткевича, 1 в м. Києві, побачила на полицях товар, після чого у неї виник протиправний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій протиправний умисел, обвинувачена ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає та її дії є таємними для оточуючих, взяла зі стелажів для товару штани жіночі «Sinsay» з артикулом 2821В, вартістю 287 грн. 20 коп., сорочку жіночу «Sinsay» з артикулом 3896, вартістю 399 грн. 20 коп., а всього на загальну суму 686 грн. 40 коп., що належить ДП «ЛПП Україна», після чого заховала вищезазначене майно у відділення сумки, яку мала при собі.

Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, утримуючи при собі зазначене майно, обвинувачена ОСОБА_1 пройшла через турнікети, що на виході з торгової зали магазину «Сінсей», не оплативши за товар, тим самим намагалася повторно, таємно викрасти належне ДП «ЛПП Україна» майно, однак виконавши всі дії, які вважала необхідними для доведення таємного викрадення чужого майна до кінця, кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, оскільки була зупинена працівниками магазину.

Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, а саме у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Обвинувачена ОСОБА_1 в суді визнала себе винуватою у пред`явленому обвинуваченні, фактичні обставини справи не оспорювала, щиро розкаялась та дала суду показання, що в серпні 2021 року приблизно в обідню годину перебуваючи в магазині "Сінсей" в торговому центрі "Проспект", взяла зі стелажів жіночу сорочку та жіночі штани, поклавши їх до сумки, вийшла з магазину, неоплативши вказаний товар, та була затримана співробітницею магазину. Викрадені речі у неї було вилучено. Кримінальне правопорушення нею було вчинено у зв`язку з тяжким матеріальним становищем.

За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачена та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

При цьому судом сторонам було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченої та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують її особу.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_1 суд відповідно до ст. 66 КК України визнає щире каяття у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу винної, яка раніше судима за вчинення умисного кримінального правопорушення, маючи незняту та непогашену судимість на шлях виправлення не стала та знову вчинила умисне кримінальне правопорушення в період відбування покарання з випробуванням за попереднім вироком суду, офіційно непрацевлаштована, не перебуває на обліках у лікарів нарколога та психіатра, наявність пом`якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, та обирає їй покарання у виді позбавлення волі, яке вона має відбувати в ізоляції від суспільства з урахуванням особи і тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

При обранні обвинуваченій ОСОБА_1 строку позбавлення волі, суд враховує її особу, наявність на утриманні сина 2009 року народження, щире каяття у вчиненому, те, що тяжких наслідків від скоєного не настало, викрадене повернуто потерпілому, та не призначає їй тривалий термін позбавлення волі.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 була засуджена вироком Святошинського районного суду м. Києва 04 жовтня 2018 року за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, кримінальне правопорушення за цим вироком суду вчинила після постановлення вироку Святошинського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2018 року, але до повного відбуття покарання за цим вироком, тому суд при призначенні остаточного покарання ОСОБА_1 керується вимогами ст.71 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 371, 373, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати ОСОБА_1 до покарання за цим вироком суду невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2018 року та призначити остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати ОСОБА_1 з моменту її фактичного затримання в порядку виконання вироку.

Речові докази в кримінальному провадженні:

1/ штани жіночі «Sinsay» з артикулом 2821В, сорочку жіночу «Sinsay» з артикулом 3896, передані під зберігальну розписку представнику потерпілого, залишити за належністю потерпілому ДП «ЛПП Україна»;

2/ диск з відеозаписом з камер відеоспостереження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя -