Вирок № 100936512, 08.11.2021, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/2054/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2021 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Костюк У. І.

секретар судового засідання Ройко Т.І.

за участі:

прокурора Коваленко О.М.;

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021142420000025 від 01.09.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Неслухів, Кам`янка-Бузького району, Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

встановив:

20 серпня 2021 року близько 23:00 год. ОСОБА_1 перебуваючи на території недіючого заводу , що розташований за адресою: вул. Науковій в с. Неслухів,Львівського району,Львівської області, під час сварки на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин, умисно наніс два удари долонею правої руки в ділянку нижньої щелепи ОСОБА_2 , від чого потерпілий відчув фізичний біль.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 126 КК України умисне завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав у повному обсязі. Пояснив, що дійсно 20.08.2021, приблизно о 23:00 год. він перебував на території недіючого заводу у с. Неслухів, де також перебував потерпілий ОСОБА_2 . Між ними виникла суперечка через те, що потерпілий викинув сміття у недозволеному місці в ході якої він вдарив потерпілого в обличчя рукою в ділянку нижньої щелепи. На даний час шкодує про вчинене, просить його суворо не карати. Вказав про те,що хотів попросити вибачення у потерпілого,однак він не хоче із ним розмовляти.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що дійсно 20.08.2021 приблизно о 23:00 год. він знаходився на території недіючого заводу в с. Неслухів, де також перебував обвинувачений. Між ними виникла суперечка в результатів якої обвинувачений вдарив його двічі у щелепу. Вказав,що у нього не має претензій матеріальної чи морального характеру до обвинуваченого та його слід покарати відповідно до закону.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор та потерпілий також не оспорювали встановлені фактичні обставини, при яких скоєно кримінальний проступок, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин скоєння кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, здійснивши допит у судовому засіданні обвинуваченого, потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України - умисне завдання ударів,які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, доведена повністю. Така вина доводиться визнавальними показами самого обвинуваченого та показами потерпілого, які узгоджуються між собою, є логічними та послідовними.

При призначенні покарання суд враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Також суд враховує загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, а саме призначення покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно положень Загальної частини цього Кодексу та з урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України суд визнає його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, у відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України судом не встановлено.

Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого суд бере до уваги, що він раніше не судимий, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання скарг на нього не надходило, непрацюючий, неодружений.

З урахуванням усіх обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути пов`язано з накладенням штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 126 КК України, оскільки саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень і суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті.

Цивільного позову не було заявлено.

Речових доказів, процесуальних витрат немає.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, не застосовувались.

Керуючись ст. ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 (п`ятсот десять) грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Суддя У.І.Костюк