Рішення № 100936388, 05.11.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/651/21

Провадження №2/443/1036/21

РІШЕННЯ

іменем України

05 листопада 2021 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади села Кологори в особі Бібрської міської ради Львівської області про встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2 , –

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Яременко І.О. подав до суду позовну заяву до територіальної громади села Кологори в особі Бібрської міської ради Львівського району Львівської області (відповідач), у якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_3 у с. Кологори Жидачівського району Львівської області на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 право на земельну ділянку на території Соколівської сільської ради площею 2,27 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія РН №628730, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №281 від 13.05.1997 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на середню частку (пай), що видаються Жидачівською РДА по Соколівській сільській раді за №178.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивачки по материній лінії ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входило право на земельну ділянку на території Соколівської сільської ради площею 2,27 умовних кадастрових гектари згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія РН №628730, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №281 від 13.05.1997 та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на середню частку (пай) за №178. Від імені ОСОБА_3 посвідчено заповіт від 15.04.1993 за №18 в користь ОСОБА_1 , яка проживала разом з нею без реєстрації. Даний заповіт не змінено і не скасовано на час смерті заповідачки. При зверненні до нотаріальної контори ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом через відсутність правовстановлюючого документу на земельну частку (пай), що належав померлій і є спадковим майном.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву.

У судовому засіданні представник позивачки позов підтримав повністю, покликаючись на викладені у ньому обставини, та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутність заперечень проти позовних вимог.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивачки подано заяву про розгляд підготовчого засідання за їх відсутності та призначення справи до судового розгляду по суті (а.с.22, 27), заяву про виклик свідків (а.с.26).

Представником відповідача подано заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.25).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 23.04.2021 прийнято справу до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.17-18).

Ухвалою від 26.05.2021 відкладено підготовче засідання (а.с.23).

Ухвалою від 16.08.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.28-29).

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, показання свідка, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

15.04.1993 ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що за законом матиме право заповіла своїй внучці ОСОБА_1 (а.с.10).

Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН №628730, виданий на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №281 від 13.05.1997 та зареєстрований в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №178 підтверджує, що ОСОБА_3 належить право на земельну частку (пай) розміром 2,27 в умовних кадастрових гектарах (а.с.13).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Кологори Жидачівського району Львівської області, про що свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 08.02.2007 (а.с.8).

Відповідно до довідки Відділу у Жидачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 23.02.2021, у Книзі реєстрації сертифікатів на права на земельну частку (пай) по Соколівській сільській раді зареєстрований сертифікат серії ЛВ №628730 від 16.11.2020 на ОСОБА_3 , реєстраційний №178. Площа земельної ділянки 2,27 умовних кадастрових гектарів. Сертифікат видано на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА від 13.05.1997 №281 (а.с.12).

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 26.03.2021, після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась та свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.11).

Довідкою ВК Бібрської міської ради №42 від 09.04.2021 встановлено, що ОСОБА_3 дійсно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 до дня смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з нею до дня смерті і на день її смерті проживала без реєстрації її внучка ОСОБА_1 . Заповіт від ОСОБА_3 посвідчено у виконкомі Соколівської сільської ради в користь внучки ОСОБА_1 за реєстром №18 від 15.04.1993 (а.с.9).

Приватним нотаріусом 16.04.2021 відмовлено у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що у неї відсутні правовстановлюючі документи на майно, яке вона має намір успадкувати (а.с.15).

Свідок ОСОБА_4 надала суду показання, за змістом яких ОСОБА_1 є внучкою ОСОБА_3 , яка постійно проживала разом з бабою в с. Кологори. Від імені ОСОБА_3 в сільській раді був складений заповіт на ім`я ОСОБА_1 .

Зміст правовідносин.

Правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відсутністю документального підтвердження факту постійного проживання позивачки разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини, у зв`язку з чим вона позбавлена можливості у позасудовому порядку юридично оформити спадщину після її смерті.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивачки права на спадкування за заповітом і неможливістю реалізації цього права (належного юридичного оформлення у позасудовому порядку) через невизнання його нотаріусом, який відмовив позивачці у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

До правовідносин, які стосуються встановлення фактів, що мають юридичне значення, і які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

Так, нормою частини 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Крім цього, суд застосував норми статей 293 та 294 ЦПК України, які визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють правовідносини щодо встановлення фактів, які мають юридичне значення, а саме: встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Також, суд зважає на роз`яснення, викладені у пунктах 1, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Так, відповідно до положень статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з приписами статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина 1 статті 1225 ЦК України).

Відповідно до статті 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з приписами частини 1 статті 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно з частиною 1 та 3 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_3 постійно проживала разом зі своєю внучкою ОСОБА_1 у с.Кологори Жидачівського району Львівської області до дня її смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ця обставина повністю підтверджується безпосередньо дослідженими судом у судовому засіданні письмовими доказами та показаннями свідка, які узгоджуються між собою, доповнюють один одного, є достовірними і не викликають сумнівів у своїй належності та допустимості, а у сукупності є достатніми для встановлення факту їх спільного проживання на час відкриття спадщини.

Суд зазначає, що встановлення зазначеного факту породжує для позивачки юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди у реалізації нею права на спадкування за заповітом після смерті баби ОСОБА_3 .

Також, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_3 на день смерті належало право на земельну частку (пай), розміром 2,27 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка розташована на території Соколівської сільської ради, про що на її ім`я оформлено відповідний сертифікат серії РН №628730 від 16.11.2020.

За життя ОСОБА_3 15.04.1993 зробила особисте розпорядження, склавши заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, а також все те, що належатиме їй на день смерті і на що вона за законом буде мати право заповіла внучці ОСОБА_1 .

Спадкодавиця ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відтак спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України. Позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом, не заявляла про відмову від спадщини і оскільки судом встановлено факт її постійного спільного проживання з ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, тому в силу приписів частини 3 статті 1268 ЦК України позивачка ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла цю спадщину. Однак ОСОБА_1 позбавлена можливості юридично оформити право власності на спадкове майно у визначений законом позасудовий порядок, оскільки у цьому їй відмовлено уповноваженою особою (нотаріусом).

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_1 не визнається, відтак позивачка має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв`язку з чим і звернулася до суду, тому суд, з огляду на обґрунтованість та підставність позову, вважає, що позов слід задовольнити повністю.

На підставі статей 392, 1216, 1218, 1223, 1225, 1233, 1235, 1236, 1268 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Територіальної громади села Кологори в особі Бібрської міської ради Львівської області (місцезнаходження: Львівська область, Львівський район, м.Бібрка, вул. Тарнавського,22, ідентифікаційний код юридичної особи 04056183) про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у с. Кологори Жидачівського району Львівської області на час відкриття спадщини (день смерті ОСОБА_3 ).

Визнати за ОСОБА_1 право в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 на земельну частку (пай) розміром 2,27 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Соколівської сільської ради, згідно з Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН №628730 від 16.11.2000, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА від 13.05.1997 №281, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №178.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення – 09 листопада 2021 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів