Ухвала суду № 100934574, 09.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 листопада 2021 року м. Київ № 640/27330/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., ознайомившись з позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "БІТРІКС24"доГоловного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІТРІКС24" (01601, м. Київ, пл. Спортивна, 1А, код ЄДРПОУ 36149063) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.07.2021 №№ 00503540702, 00503550702.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, складає 1,5 відсотка від ціни позову, але не менше 1 розміру та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року становить 2270,00 гривень.

У даному випадку, позивачем оскаржуються податкове повідомлення-рішення від 02.07.2021 № 00503540702, яким визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 1323592,00 гривень, а також податкове повідомлення-рішення від 02.07.2021 № 00503550702, яким занижено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 484218,00 гривень.

Окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

В силу пункту 137.1 Податкового кодексу України податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу, якою є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

З аналізу наведених норм вбачається, що саме податкове повідомлення-рішення містить підстави для зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток і породжує обов`язок платника вчинити виправлення у показниках податкової звітності, що матиме наслідком позбавлення платника права на використання суми цього від`ємного значення для зменшення фінансового результату податкового (звітного) періоду та може призвести до збільшення суми грошового зобов`язання позивача з податку на прибуток при розрахунку об`єкта оподаткування в подальших звітних податкових періодах, що, в свою чергу, впливає на майновий стан платника податків, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким занижено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підлягають вартісній оцінці та відносяться до вимог майнового характеру.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в ухвалах від 13.01.2016 у справі № 826/9049/14 та від 15.01.2016 у справі № 2а-14011/11/2670.

Таким чином, за подання цього адміністративного позову необхідно сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру у сумі 1807810,00 гривень - у загальному розмірі 22700,00 гривень (з урахуванням граничного розміру).

Позивачем додано до позовної заяви платіжне доручення від 27.09.2020 № 2446, відповідно до якої позивачем сплачено судовий збір у розмірі 22123,89 гривень на рахунок № UA798999980314060612000026009, тоді як розрахунковий рахунок Окружного адміністративного суду м. Києва, станом на день сплати позивачем судового збору - № UA908999980313181206084026007.

Відповідно до частини першої, другої статті 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, сплата судового збору на інший рахунок виключає можливість його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва, а отже позивачем не додано до позовної заяви належних доказів сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказаний недолік позивач може усунути шляхом подання до суду документу про сплату (доплату) судового збору у розмірі 22700,00 гривень за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва.

Керуючись статтями 160-161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у разі, якщо недоліки не буде усунуто у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до статті 294, частин другої та третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження даної ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.П. Огурцов