Ухвала суду № 100934551, 09.11.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

09 листопада 2021 року Чернігів Справа № 740/5162/21

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення в частині,

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Ніжинської міської ради Чернігівської області, в якому просять частково визнати рішення Ніжинської міської ради від 04.10.2017 №12-29/2017 29 сесії VII скликання "Про затвердження містобудівної документації «План зонування території (зонінг) м.Ніжин Чернігівської області», як таке, що не відповідає Конституції та законам України і скасувати в частині затвердження плану зонування території (зонінг) м.Ніжин Чернігівської області в частині де будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить позивачам, перебуває в санітарно-захисній зоні виробничих підприємств (СЗЗ-100 м) в зоні підприємств VI класу шкідливості-В4.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24.09.2021 ухвалено передати адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ніжинської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення в частині, на розгляд Чернігівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 23.10.2021 позовну заяву залишено без руху та позивачу встановлено десятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліків поданої позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску та оригіналу документу про сплату судового збору у встановленому порядку і належному розмірі.

05.11.2021, на виконання ухвали суду, позивачами подано заяву про усунення недоліків, в якій зазначають, що вони не є підписниками офіційного сайту Ніжинської міської ради і як наслідок не отримують розсилок. Офіційні друковані видання в Ніжині відсутні, де б могли б друкуватися такі рішення. Крім того ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка постійно проживає за вказаною адресою є людиною похилого віку, інвалідом 2 групи на пенсії і не користується, да і не вміє користуватися сучасними гаджетами. Вважають, що шестимісячний строк звернення до суду розпочався, з 07.09.2021, коли вони отримали копію оскаржуваного рішення. Просять відкрити провадження у справі. Також додано копію пенсійного посвідчення ОСОБА_2 , яка є інвалідом 2 групи по загальному захворюванню.

Однак вказані доводи суддя вважає необґрунтованими, враховуючи таке.

Абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як слідує з матеріалів справи, предметом спору є оскарження рішення Ніжинської міської ради Чернігівської області від 04.10.2017 №12-29/2017 29 сесії VII скликання "Про затвердження містобудівної документації «План зонування території (зонінг) м.Ніжин Чернігівської області», прийнятого міською радою, яке 31.01.2018 було опубліковано на офіційному сайті Ніжинської міської ради Чернігівської області.

Отже про порушення своїх прав позивачі повинні були дізнатися з дня опублікування вище вказаного рішення на офіційному сайті Ніжинської міської ради Чернігівської області в січні 2018 року.

Разом з тим до суду звернулися лише 11.09.2021, тобто майже через 3 роки 7 місяців, тобто поза межами строку, у зв`язку з чим вищевказані позовні вимоги заявлені позивачами з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду з адміністративним позовом, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України.

При цьому суддя зауважує, що вказані в заяві про усунення недоліків обставини, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є людиною похилого віку, інвалідом 2 групи на пенсії і не користується та не вміє користуватися сучасними гаджетами, а тому дізналася про порушення свого права лише 07.09.2021, суд відхиляє, оскільки позивачами не надано суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, отже, позивачами виконано ухвалу суду від 23.10.2021 частково, тільки у частині надання доказів про звільнення позивача ОСОБА_2 від сплати судового збору.

Вказані обставини суддею могли б бути визнані поважними, але позивачами заяву про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом не подано.

Європейський суд з прав людини у пунктах 37 та 38 Рішення від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України», N 23436/03, пункти 22-23).

Отже за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

При цьому процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в порушення якої позивачем не надано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строків звернення до суду.

Частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, суддя дійшла висновку, що позовну заяву слід повернути позивачам.

Згідно із частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись пунктом 9 частини 4 статті 169, статтями 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення в частині - повернути позивачам.

Копію ухвали про повернення позовної заяви разом з доданими до неї матеріалами надіслати позивачам.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про повернення позовної заяви.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Падій