Рішення № 100934533, 09.11.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2021 року Чернігів Справа № 620/9869/21

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

Позивач (AT «ОТКЕ») звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати припис від 08.06.2021 №23, виданий відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заява ОСОБА_1 не містить порушень з боку позивача. Заява взагалі не обґрунтована спричиненням шкоди його правам, законним інтересам тощо. У заяві ОСОБА_1 просить надати роз`яснення про законність платіжок на його адресу, можливості відмовитися від цих сум при оплаті ЖКП та відрізати труби. До заяви не прикладені платіжки. Окрім того, заява адресована завідувачу сектору НКРЕКП у Чернігівській області, а не Держпродспоживслужбі. Також вказує, що у направленні на проведення перевірки від 21.05.2021р. не зазначені ні питання для з`ясування, ні предмет здійснення заходу. Натомість, у акті від 08.06.2021 № 081, що складений за результатами проведення планового (позапланового заходу) державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів предмет державного нагляду (контролю) не вказаний. Згідно з направленням на проведення перевірки від 21.05.2021 № 1244-п/531 здійснення позапланової перевірки доручено двом головним спеціалістам відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Молчанову Костянтину Валерійовичу та ОСОБА_2 . У акті зазначено, що участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю) брали ці ж дві посадові особи. У порушення вимог законодавства акт підписаний лише головним спеціалістом відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Молчановим К.В., припис, що оскаржується, виданий лише однією посадовою особою, яка підписала акт. На думку позивача, припис може стосуватися лише припинення порушень прав споживачів. Контролюючим органом не встановлено, не доведено, не наведено жодного порушеного позивачем права споживача.

Також просить звернути увагу, що на запит на консультативну підтримку від 15.06.2021 (відповідно до ст.ст.8, 19 Закону №877) щодо роз`яснення порядку проведення перерахунку плати надання послуг за постачання теплової енергії за опалення місць загального користування та надання контрольного розрахунку, відповідно до тексту зобов`язання у приписі №23, АТ «ОТКЕ» відповідь від контролюючого органу отримало 09.08.2021 (лише після повторного нагадування). Отримані роз`яснення не дають відповіді на поставлені позивачем питання та тільки посилюють стан правової невизначеності.

Відповідач у роз`ясненні робить висновок, що перерахунок плати за опалення місць загального користування необхідно здійснювати із дотриманням «вищевказаних вимог чинного законодавства», але якого саме не вказує. Таким чином, позивач знаходиться у стані правової невизначеності, будь-який перерахунок, вчинений на виконання припису органу контролю без вказівок на правильну поведінку, неминуче призведе до нових обставин, які контролюючий орган може визнати порушенням.

Суд ухвалою від 03.09.2021 у справі відкрив провадження та призначив слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

У встановлений ухвалою суду строк, представник відповідача подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, зазначаючи, що Методика №315 має використовуватися після укладення відповідних договорів, передбачених Законом України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги». Такий договір зі споживачем укладено не було. З доводами позивача, викладеними в позовній заяві не погоджується.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній наголошує на протиправності дій відповідача та вважає аргументи відповідача такими, що на увагу не заслуговують.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив та вказав, що доводи викладені позивачем по суті повторюють доводи та міркування викладені останнім у позові на які Головне управління вже надавало відзив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

15.04.2021 за вх. Б-194 до Головного управління за належністю від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) надійшла скарга про порушення прав споживача ОСОБА_1 суб`єктом господарювання AT «ОТКЕ» (вул. Реміснича, буд. 55-Б, м. Чернігів), в якій споживач скаржиться: що «попри те, що в під`їзді не працює батарея опалення» надходять «платіжки в сумі 240 гривень щомісяця» які на думку споживача не є соціально справедливими та законними. Та просив надати роз`яснення чи є такі щомісячні платіжки законними.

На підставі даного звернення та за погодженням Держпродспоживслужби вих. №15.3-10/9910 від 28.04.2021, на підставі наказу від 21.05.2021 №1244п та направленням на проведення позапланової перевірки від 21.05.2021 №1244-п/531 Управлінням захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області було проведено позапланову перевірку AT «ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» що розташоване за адресою: вул. Реміснича, буд.55 - Б, м. Чернігів.

У ході перевірки встановлено, що АТ «ОТКЕ» в опалювальний період 2020/2021 визначало та нараховувало споживачу обсяги спожитої теплової енергії за опалення місць загального користування (далі - МЗК) із застосуванням «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315 (далі - Методика).

На думку відповідача, вищевказана Методика, має використовуватися після укладення відповідних договорів, передбачених Законом України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги». Таким чином, застосування Методики при нарахуванні теплової енергії за опалення МЗК споживачу здійснюється з порушенням вимог діючого законодавства, чим було порушено ч.2 ст.8, ст.12, ч.7 ст.21 Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги»; ч.1 ст.4 Закону України від 12.05.1991 №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів», про що складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів від 08.06.2021 №081 (далі-Акт від 08.06.2021 №081).

На підставі перевірки, з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів, керуючись вимогами ст.5, ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» AT «ОТКЕ» було зобов`язано провести перерахунок плати за надання послуг з постачання теплової енергії за опалення місць загального користування за адресую: вул. Академіка Павлова №19, кв.5, м. Чернігів, Чернігівська область за опалювальні періоди 2020/2021 у відповідності до чинного законодавства, про що винесено оскаржуваний припис.

Вважаючи вказаний припис протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 10 Закону України від 22.06.2017 №2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі - Закон №2119-VIII), у будівлях, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої-четвертої статті 10 цього Закону.

Так, споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі, яка визначається згідно з методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово- комунального господарства.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону про комерційний облік теплової енергії передбачено, що до затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг співвласники багатоквартирного будинку або іншої будівлі, де налічуються два або більше споживачів, можуть визначити свій порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг відповідно до положень статті 10 цього Закону, а також прийняти рішення про незастосування положень частини п`ятої статті 10 цього Закону при розрахунках за житлово-комунальні послуги у відповідному будинку, будівлі.

Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, відповідно до статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», пункту 4 частини другої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 8 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, наказом від 22.11.2018 №315, затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі – Методика №315). Ця Методика встановлює порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції); обсягів холодної, гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби; обсягів холодної та гарячої води, спожитої споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку; порядок розподілу обсягів спожитих комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), визначає вимоги до приладів-розподілювачів теплової енергії, поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами у будівлях, оснащених вузлами комерційного обліку теплової енергії та/або гарячої, та/або холодної води, де налічуються два та більше споживачів (пункт 1 Методики).

Відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189-VIII), на виконання яких розроблена та затверджена вказана Методика №315, комунальними послугами є, зокрема, послуги:

- з постачання теплової енергії;

- з постачання гарячої води;

- з централізованого водопостачання;

- з централізованого водовідведення.

Закон №2189-VIII введений в дію з 01.05.2019, з цієї дати визнано такими, що втратив чинність Закон України від 24.06.2004 №1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до Закону №1875-ІV мешканці багатоквартирних будинків-споживачі отримають комунальні послуги:

з централізованого опалення;

з централізованого постачання гарячої води;

з централізованого водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

До 01.05.2019 підприємства тепло-, водопостачання та водовідведення надають комунальні послуги та нараховують плату за них відповідно до вимог Закону №1875-ІV та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та договорів, оформлених на підставі типових договорів про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630.

Від моменту введення в дію Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (01.05.2019) до моменту укладення типових договорів про надання комунальних послуг пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк на тих самих умовах.

Відповідно до статті 12 Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та елективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15 цього Закону.

Зазначеним Законом чітко визначено умови перехідного періоду.

При цьому пунктами 4 та 5 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що не пізніш як протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.

У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного в пункті 4 цього розділу, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до частини сьомої статті 14 цього Закону.

Отже, до переходу на нові договори про надання комунальних послуг, що укладатимуться за правилами, визначеними Законом України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», та відповідно до типових договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України окремо для різних моделей організації договірних відносин, продовжують діяти старі договори про надання комунальних послуг, що укладалися за вимогами Закону України від 24.06.2004 №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (із змінами) та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, на тих самих умовах.

Тарифи на комунальні послуги є однією із істотних умов договорів про надання комунальних послуг.

Таким чином, з 01.05.2019 Законом України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» змінено не лише назви комунальних послуг, а й змінено підходи до їх надання, обліку, адміністрування, порядку формування та становлення тарифів.

Застосування тарифів на комунальні послуги, передбачених статтею 5 Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами), встановлені уповноваженими органами (органами місцевого самоврядування та національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) після 01.05.2019, може здійснюватися виключно в умовах переходу на нові договори про надання комунальних послуг.

З моменту коли співвласники багатоквартирного будинку прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги, то між виконавцем та споживачем укладається відповідний договір про надання комунальної юс луги.

На виконання положень Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182 затверджено Правила надання послуги в постачання гарячої води та типові договори про надання послуги з постачання гарячої води.

Процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

Споживач має право вносити свої пропозиції (доповнення, уточнення) до договору, виготовленого виконавцем послуг на основі Типового договору.

Пунктами 2, 10, 11 частини першої статті 7 Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» вказано, що споживач має право:

без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;

без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої І уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;

без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі.

В свою чергу, відповідно до пунктів 2, 3, 10 частини другої статті 8 Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов`язаний:

готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором;

без додаткової оплати надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, передбачену законодавством;

у разі укладення індивідуальних договорів про надання комунальних послуг здійснювати розподіл загальнобудинкового обсягу послуг між співвласниками багатоквартирного будинку у передбаченому законодавством та договором порядку.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 22.06.2017 №2119 «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» сферою дії цього Закону є регулювання відносин щодо:

комерційного обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої оди, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги);

розподілу між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг;

встановлення, обслуговування, заміни вузлів обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії; формування та надання споживачам рахунків на оплату комунальних послуг; забезпечення споживачів обліковою інформацією.

Отже, до 01.05.2019 та після 01.05.2019 залишаються чинними та продовжують діяти договори про надання комунальних послуг, які були укладені до введення в дію Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги». I до вказаних договорів не передбачено можливості застосування виконавцями послуг Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315.

Натомість, договори про надання комунальних послуг, що були укладені раніше враховують положення Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630.

Чинні договори зі споживачами, вищезгадані Правила та Типовий договір, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, не передбачають можливості застосування виконавцями послуг Методики №315.

Наразі підприємства тепло-, водопостачання та водовідведення надають комунальні послуги та нараховують плату за них відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630.

Тому застосування Методики №315 спричиняє пряме порушенням вищенаведених нормативно-правових актів та умов діючих договорів зі споживачами.

При цьому, суд звертає увагу, що застосування Методики №315 позивачем не заперечується.

Методика №315 встановлює порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами рухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньо цинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції); обсягів холодної, гарячої води, витраченої на загально будинкові потреби; обсягів холодної та гарячої води, спожитої споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку; порядок розподілу обсягів спожитих комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання далі - комунальні послуги), визначає вимоги до приладів- розподілювачів теплової енергії, поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами у будівлях, оснащених вузлами комерційного обліку теплової енергії та/або гарячої, та/або холодної води, де налічуються два та більше споживачів.

Втім, зазначена Методика №315 має використовуватися тільки після укладання відповідних договорів, передбачених Законом України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги».

Щодо доводів позивача, викладених в заявах по суті справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закону №877-V), підставою для здійснення позапланового заходу є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності), оформлене у відповідності до вимог ст. 5 Закону України «Про звернення громадян».

Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Згідно з статтею 7 Закону №877-V, для здійснення позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки, у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначається місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності якого здійснюється захід.

Відповідно до Закону №877-V, з метою вирішення питання поставлених у зверненні, які відносяться до компетенції Головного управління, був направлений лист до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужби) з метою отримання погодження на проведення позапланового заходу.

Позивач зазначає, що звернення було адресовано не Держпродспоживслужбі, а також, що воно не містить платіжок без яких, на думку представника позивача, неможливо надати відповідь.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями, що саме і було зроблено НКРЕКП. При цьому, відсутність відповідних платіжок, про які йдеться у зверненні, ніяким чином не унеможливлює надання відповіді чи розгляду скарги.

Також позивач звертає увагу, що у направленні на проведення перевірки від 21.05.2021 не зазначені ні питання ні предмет здійснення заходу. Проте, суд зазначає, що частиною 1 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Перевірка - це вид контролю, що здійснюється органами та установами державної влади для забезпечення дотримання фізичними та (або) юридичними особами законодавства. Предмет перевірки- це саме та область фінансово-господарської діяльності, яка підлягає контролю тими чи іншими державними органами.

В даному випадку, предмет перевірки був зазначений в направленні на проведення перевірки від 21.05.2021 № 1244-п/531 а саме: «за додержанням законодавства прав споживачів».

У частині 3 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено вичерпний перелік, що зазначається у посвідченні (направленні) на проведення заходу: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Направленні на проведення перевірки від 21.05.2021 №1244-п/531 містить всі зазначені необхідні реквізити, з огляду на що, посилання позивача до уваги не приймаються.

Що стосується Акту перевірки та зауважень, на які звертає увагу позивач, останні ніяким чином не спростовують факт встановлення порушення з боку AT «ОТКЕ». На думку суду, Акт є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

Таким чином, не заповнення графи в Акті «Опис негативних наслідків, що настали в результаті порушення вимог законодавства» не впливає на фактично встановлені такою перевіркою порушення.

Що стосується відсутності підпису в акті від 08.06.2021 №081 головного спеціаліста відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Анулі В.О., то в Законі №877-V передбачено, що в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Проте, на момент підписання Акту ОСОБА_2 знаходилась у відрядженні і ніяким чином не могла поставити свій підпис в Акті, про що було зазначено в Акті.

При цьому також слід звернути увагу, що припис який оскаржується, виданий лише однією посадовою особою яка підписала Акт - ОСОБА_3 . Відповідно до частини 8 статті 7 Закону №877-V Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Головний спеціаліст Головного управління Молчанов К.В. здійснював перевірку (що не заперечується позивачем) і тому мав право видати припис, в той час як ОСОБА_2 акт не підписувала та припис її підпису не містить, що свідчить лише про правомірність видання припису.

Що стосується думки позивача відносно того, що припис від 08.06.2021 №23 обмежується загальними фразами і зводиться до стану декларативної норми, а також, що в приписі не конкретизовано які саме заходи необхідно вчинити керівнику суб`єкта господарювання, є помилковими.

Щодо думки позивача відносно того, що припис від 08.06.2021 №23 обмежується загальними фразами і зводиться до стану декларативної норми, а також, що в приписі не конкретизовано які саме заходи необхідно вчинити керівнику суб`єкта господарювання, є помилковими, оскільки останнім зобов`язано провести перерахунок плати за надання послуг з постачання теплової енергії за опалення місць загального користування за адресую: АДРЕСА_1 за опалювальні періоди 2020/2021 у відповідності до чинного законодавства. Така обставина як відсутність у приписі конкретного способу її виконання не свідчить про його протиправність та не може бути підставою для скасування. Більше того, якщо існує декілька способів усунення виявлених у ході перевірки порушень, правом вибору певного конкретного способу наділений саме позивач. Разом з тим, вказана обставина не позбавляє підконтрольного об`єкта права звернутися до контролюючого органу з метою отримання певних роз`яснень.

А отже, висновок відповідача про порушення позивачем ч.2 ст. 8, ст.12, ч.7 ст.21 Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», ч.1 ст.4 Закону України від 12.05.1991 №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» знайшов своє підтвердження, а тому оскаржуваний припис від 08.06.2021 №23, складений відповідачем за результатами позапланової перевірки позивача, скасуванню не підлягає.

В силу положень частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи все вищевикладене, у позові Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування припису слід відмовити.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування припису – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач – Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» (вул.Реміснича, 55-Б, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 03357671 ).

Відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області (вул.1 Травня,180, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 40310334).

Повний текст рішення суду складено 09.11.2021.

Суддя Л.О. Житняк