Рішення № 100934389, 08.11.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2021 року Чернігів Справа № 620/10566/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, оформлене протоколом № 148377 від 02.12.2020 про відмову в переведені позивача на пенсію у зв`язку з втратою годувальника;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перевести позивача на пенсію у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 50% пенсії ОСОБА_2 , яку він отримував на день смерті (17120,00 грн), та виплатити її з часу звернення за призначенням такої пенсії з 24.11.2020, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що померлий чоловік отримував пенсію за вислугу років, призначену йому як працівнику льотного складу цивільної авіації, відповідно до положень статей 51, 53, 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач зазначає, що як дружина померлого годувальника-пенсіонера, досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та одержувала пенсію за віком, тому має право перейти на пенсію, у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що на обліку перебував ОСОБА_2 (чоловік позивача), який отримував пенсію за вислугу років, як льотчик цивільної авіації (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в розмірі 17120,00 грн. Зазначає, що чинним законодавством не передбачено переведення особи на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за померлого чоловіка, який отримував пенсію як льотчик цивільної авіації. Також вказує, що згідно статті 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім`ї призначається у розмірі 50% пенсії за віком померлого годувальника, однак чоловік позивача отримував пенсію за вислугу років, як льотчик цивільної авіації. В даному випадку, позивач просить застосувати при обчисленні пенсії не передбачену чинним законодавством формулу - 50% пенсії за вислугу років.

У поданій до суду відповіді на відзив позивач просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , позивач з 22.08.1966 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 1935 року народження (а.с. 19).

ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримував пенсію за вислугу років, як працівник льотно-випробувального складу цивільної авіації відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Розмір пенсії ОСОБА_2 за вислугу років складав 17120,00 грн.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть від 19.11.2020 серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 21).

24.11.2020 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про переведення її з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника - померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 . До своєї заяви надала копії: паспорта, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про смерть (а.с. 24).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 відповідачем було прийнято рішення, оформлене протокол № 148377 від 02.12.2020, про відмову в переведенні на інший вид пенсії, посилаючись на те, що чинним законодавством не передбачено призначення пенсій у зв`язку з втратою годувальника за померлого чоловіка, який отримував пенсію як льотчик цивільної авіації.

Також зазначено, що відповідачем перевірено доцільність переведення позивача на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Для обчислення врахований страховий стаж який складає 28 років 6 місяців 2 дні. Період з 10.04.1963 по 21.02.1969 не був зарахований, оскільки відсутня дата в наказах про прийняття та переведення на іншу посаду. Для зарахування цього періоду необхідно надати уточнюючу довідку. Розмір пенсії станом на 24.11.2020 складає 2903,09 грн.

Враховуючи вищевикладене, переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» проводити недоцільно (а.с. 29).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

За приписами статі 5 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 36 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

За змістом пункту 1 частини другої статті 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Питання, пов`язані з обчисленням розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника, унормовані статтею 37 Закону № 1058-IV, якою передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 (справа №523/13150/16-а) вже вирішував питання правильного застосування вищевказаних норм матеріального права щодо обчислення розміру пенсії по втраті годувальника, який за життя не отримував пенсію за віком, а отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». У вищенаведеній постанові викладена правова позиція такого змісту «базовою величиною для визначення розміру пенсії, призначеної у зв`язку з втратою годувальника на підставі правових норм Закону № 1058-IV є саме розмір пенсії за віком померлого годувальника».

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.07.2019 у справі № 676/6529/15-а.

Враховуючи викладене, оскільки у даній справі, позивач звернулася за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника саме на підставі № 1058-IV, розмір такої пенсії обчислюється виходячи з розміру пенсії за віком померлого годувальника. Іншого цим Законом не передбачено.

Суд звертає увагу, що згідно пункту 4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Приписи наведеної правової норми необхідно застосовувати й у даному випадку, оскільки позивач вже отримує пенсію відповідно до Закону № 1058-IV, а тому призначення іншого виду пенсії, передбаченому цим же Законом, в іншому розмірі, за своєю суттю, є тотожним перерахунку пенсійної виплати й, до того ж, внаслідок цього її розмір зміниться у бік зменшення, що, у розумінні вказаних вище законодавчих приписів є неприпустимим і виключає можливість прийняття суб`єктом владних повноважень рішень або вчинення ним дій, які б звужували зміст, обсяг існуючих соціальних гарантій.

Частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вказані правові висновки Верховного Суду стосовно застосування статті 37 Закону № 1058-IV, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача при розгляді заяви позивача.

Доводи позивача, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини першої статті 74 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно яких сім`ям пенсіонерів пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж заробітку, з якого обчислювалась пенсія годувальника, на переконання суду є безпідставними, оскільки стосується обчислення розміру пенсії по втраті годувальника із заробітку. Однак, частиною першою статті 37 Закону № 1058-IV чітко встановлено, що базовою величиною для обчислення пенсії у зв`язку з втратою годувальника є пенсія за віком

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.11.2021.

Суддя В.О. Непочатих