Рішення № 100934209, 09.11.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 р. м. Чернівці Cправа № 600/664/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брусницька земля" до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування податкового - повідомлення рішення,-

В С Т А Н О В И В:

11.10.2021 року рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Брусницька земля" до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області - задоволено повністю.

Вказаним рішенням визнано протиправним та скасовано податкове - повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області №0004680508 від 25.09.2020 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брусницька земля" судовий збір в сумі 7500,00 грн.

21.10.2021 року представник позивача Дрищенюк М.М. звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з відповідача фактично понесені позивачем витрати на правову допомогу.

І. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Представник позивача в обґрунтування заяви зазначила, що рішенням суду від 11.10.2021 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Брусницька земля" та стягнуто на його користь сплачений судовий збір в сумі 7500,00 грн. Водночас зазначила, що згідно акту прийому передачі виконаних робіт витрати на правову допомогу складають 14575,00 грн.

2. Представником відповідача подано до суду клопотання про відмову в задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, в обґрунтування якого зазначив, що сума гонорару 14575,00 грн за надання правничої допомоги є необґрунтованою та не підтвердженою. Зокрема вважає, що справа є нескладною та з огляду на предмет оскарження в даній справі, розмір заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу є завищеним та не співмірним із складністю та категорією справи.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. 22.10.2021 року ухвалою суду призначено до розгляду заяву про ухвалення додаткового судового рішення на 14:00 год 02.11.2011 року.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Представник позивача в призначене судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

2. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, що підтверджується матеріалами справи.

СУДОМ ВСТАНОВЛЕННІ НАСТУПНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВІДПОВІДНІ ЇМ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. 11.10.2021 року рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Брусницька земля" до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області задоволено повністю.

Вказаним рішенням, з-поміж іншого, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брусницька земля" судовий збір в сумі 7500,00 грн.

Питання щодо розподілу витрат на правову допомогу судом не вирішено.

21.10.2021 року адвокатом Дрищенюк М.М. подано заяву щодо вирішення питання про розподіл судових витрат на правову допомогу у даній справі в сумі 14575,00 грн.

До заяви на підтвердження зазначених витрат адвокатом додано: договір про надання правової допомоги №15/20 від 09.09.2020 року, розрахунок вартості послуг з правової допомоги, акт прийому передачі виконання робіт до договору про надання правової допомоги від 09.09.2020 року № 15/20 в сумі 14575,00 грн, квитанція до прибуткового касового ордера № б/н від 18.10.2021 року на суму 14575,00 грн.

Дослідивши зазначені вище докази, судом встановлено, що згідно з договором про надання правової допомоги №15/20 від 09.09.2020 року, адвокат Дрищенюк М.М. взяла на себе зобов`язання надавати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученням Товариству з обмеженою відповідальністю "Брксницька земля".

Згідно з розрахунком вартості послуг з правової допомоги, що є додатком до договору про надання правової допомоги №15/20 від 09.09.2020 року, загальна вартість виконаних робіт складає 14575,00 грн.

Відповідно до акту прийому передачі виконання робіт від 18.10.2021 року до договору про надання правової допомоги від 09.09.2020 року № 15/20 по справі 600/664/20-а, виконані такі роботи:

- зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції, 2 години - 1450,00 грн;

- написання та подання адвокатського запиту від 23.10.2020 року № 37/20 -725,00 грн;

- написання листа про досудове врегулювання спору - 1450,00 грн;

- підготовка, написання, виготовлення копій документів та подання позовної заяви до суду - 5800,00 грн.

- послуги банку за сплату судового збору - 75,00 грн;

- прийняття участі в судових засіданнях - 1450, 00 грн;

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № б/н від 18.10.2021 року позивачем сплачено послуги правової допомоги адвокату Дрищенюк М.М. в сумі 14575,00 грн.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з приписами частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом частин 1 та 3 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (частина 5 статті 143 КАС України).

Відповідно до вимог статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

2. Аналізуючи наведене вище в контексті встановлених обставин у справі, з огляду на задоволені судом вимоги позивача, понесені ним витрати на правову допомогу, подання ним заяви, у встановлений ст.139 КАС України строк, суд вважає, що є підстави для ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу таких витрат.

3. Перевіривши доводи заяви представника позивача про стягнення судових витрат на правову допомогу та заперечення представника відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частин 1, 2 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до частин 1, 7 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно частини 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 10.12.2019 у справі № 10.12.2019.

На підтвердження понесеного позивачем розміру витрат на правничу допомогу адвоката надано: договір про надання правової допомоги № 15/20 від 09.09.2020 року, розрахунок вартості послуг з правової допомоги, акт виконаних робіт, квитанція до прибуткового касового ордеру на загальну суму 14575,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання - передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Перевіривши докази, надані на підтвердження витрат на правову допомогу, зокрема, на предмет реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також відповідності критерію розумності їхнього розміру, суд зазначає, що такі витрати є частково необґрунтованими.

Суд приходить до висновку, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, що становить 14575,00 грн, яку позивач в просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню виходячи із принципу співмірності, що узгоджується з ч. 5 ст. 134 КАС України.

Суд вважає, що зазначена сума не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Зважаючи на те, що предметом розглянутого спору, є справа незначної складності, оцінюючи обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є не співмірною з вимогами немайнового характеру, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в сумі 7000 грн.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу необхідно задовольнити частково з підстав наведених вище, та стягнути вказану суму витрат (7000грн).

Керуючись статтями 241 - 246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву адвоката Дрищенюк Марії Михайлівни, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брусницька земля" понесені судові витрати на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області у сумі 7000,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення (складання).

Суддя О.В. Боднарюк