Ухвала суду № 100934109, 09.11.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

09 листопада 2021 р. м. Чернівці Справа № 824/412/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В. розглянувши в підготовчому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, про визнання незаконним наказу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати незаконним наказ від 29.12.2016 р. № 273а;

- скасувати наказ від 29.12.2016 р. № 273а у зв`язку з незаконністю, зобов`язати відповідача усунути допущені порушення.

29.09.2017 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду (головуючий суддя Дембіцький П.Д.) відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

09.10.2017 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду (головуючий суддя Дембіцький П.Д.) зупинено провадження у справі № 824/412/17-а до надходження письмових доказів у справі.

03.09.2021 року канцелярією Чернівецького окружного адміністративного суду за допомогою автоматизованої системи документообігу суду, відповідно до ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України проведено повторний розподіл даної судової справи.

13.09.2021 року ухвалою суду прийнято до свого провадження адміністративну справу №824/412/17-а, провадження в адміністративній справі №824/412/17-а - поновлено. Призначено підготовче засідання по справі на 10:00 год. 21.09.2021 року.

21.09.2021 року позивач в призначене судове засідання не з`явився, явку представника не забезпечив, причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим поштовим відправлення, яке повернуто до суду з відміткою "інші причини". Іншої адреси позивачем не зазначалося.

В подальшому, в призначене судове засідання на 11:00 год 12.10.2021 року, позивач повторно не з`явився, явку представника не забезпечив, причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання,

Про повернення конверту з вкладенням (судова повістка), який направлений на адресу позивача, вказану у позовній заяві, свідчить трекінг відправлень Укрпошта, що знаходиться в матеріалах справи.

Також в призначене судове засідання на 09:00 год на 09.11.2021 року позивач повторно не з`явився явку представника не забезпечив, причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим поштовим відправлення, яке повернуто до суду з відміткою "інші причини". Іншої адреси позивачем не зазначалося.

Судом встановлено, що будь-яких доказів поважності неявок у судові засідання позивачем суду не надано, тому суд вважає, що причини неявки позивача є не поважними.

За приписами частини 1 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про зміну місця проживання (перебування, знаходження) позивач суд не повідомляв.

З викладеного вбачається, що суд, у встановленому процесуальним законом порядку, вчинив необхідні дії, спрямовані на повідомлення учасників процесу про дату, час і місце розгляду справи, неодноразово відкладав засідання та направляв судову кореспонденцію на всі зазначені позивачем в позовній заяві адреси.

Повернення поштових конвертів з відмітками "повернуто з інших причин", хоча судом зазначалася адреса, яка вказана позивачем в позовній заяві, не залежало від процесуальних дій суду.

Тобто, з наведеного вище вбачається, що поштові відправлення про виклик у судові засідання не були вручені за зареєстрованим місцезнаходженням позивача з причин, незалежних від суду, який у встановленому процесуальним законом порядку вчинив необхідні дії, спрямовані на повідомлення учасників процесу про дату, час і місце розгляду справи, адже отримання рекомендованих листів адресатом є поза межами судового контролю. Обов`язок суду "повідомити" полягає в тому, щоб інформувати учасника про судове засідання, а не забезпечити його участь.

Такої позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 03.04.2019 у справі № 813/2003/18 (адміністративне провадження № К/9901/68178/18), що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, в розумінні частини 11 статті 126 КАС України слід вважати, що повістки про виклик у вище перелічені судові засідання були вручені позивачу належним чином.

Водночас суд зазначає, що всі процесуальні документи направлялись на адресу позивача, зазначену в позовній заяві, а саме: вул. Героїв Майдану, 115/21, м. Чернівці.

З інформації по справі розміщеній на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: adm.cv.court.gov.ua/sud2470/ вбачається, що вказана справа призначалася до судового розгляду на 21.09.2021 року, 12.10.2021 року та 09.11.2021 року.

Заяв про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за відсутністю позивача, а також інформації про наявність поважної причини неявки в судове засідання, до суду не надходило.

Представник відповідача у судові засідання призначені 21.09.2021 року, 12.10.2021 року та 09.11.2021 року не прибув, про причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до частини 1 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 1, 9 ст. 205 КАС України).

Враховуючи вищенаведене, а також положення ст. ст. 126, 131, 194, 205, 251 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до приписів пункту 3 частини 5 статті 44 КАС України, учасники справи, зокрема, зобов`язані: з`являтися в судове засідання за викликом суду.

Аналогічна норма міститься у статті 45 КАС України, а саме, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Частинами 1, 2 статті 124 КАС України передбачено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

За матеріалами справи судом встановлено, що в судові засідання, призначені на 21.09.2021 року, 12.10.2021 року та 09.11.2021 року позивач не прибув, причини неприбуття не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином, про що свідчить матеріали справи.

Статтею 205 КАС України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об`єктивних причин.

З метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для учасників судового розгляду наслідки у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 205 вказаного Кодексу, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Відповідно до частини 5 статті 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.

Отже, у даному випадку позивач, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання двічі не прибув, не надавши заяву про розгляд справи без його участі та не повідомивши суд про причини неявки.

Варто також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є обов`язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що "право на суд" та "право на доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення “Де Жуфр де ла Прадель проти Франції”, пункт 28 рішення “Станєв проти Болгарії”). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони".

Системний аналіз наведеного вище дає підстави дійти висновку, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Крім викладеного, суд також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.12.2019 року по справі № 9901/949/18.

З огляду на викладене, беручи до уваги наведені обставини про належне та своєчасне повідомлення судом позивача про призначення судового засідання на 21.09.2021 року, 12.10.2021 року та 09.11. 2021 року, повторне після відкладення розгляду справи неприбуття його в судове засідання без повідомлення поважних причин неявки, неподання заяв про розгляд справи за його відсутності, а також з огляду на те, що представник відповідача на розгляді справи по суті не наполягав, суд приходить до висновку, що наявні правові підстави для залишення позову без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, суд роз`яснює позивачеві, що він не позбавлений права повторного звернення до суду з зазначеним позовом з огляду на положення частини 4 статті 240 КАС України.

З огляду на викладене та керуючись статтями 183, 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги - залишити без розгляду.

2. Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя О.В. Боднарюк