
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2021 року справа № 580/6623/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
02.09.2021р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації (далі - відповідач), в якій просив:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті соціальної допомоги при народженні дитини.
- зобов`язати Управління соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області призначити, здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини, починаючи з дати її звернення із заявою - 18 травня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог, викладених у позовній заяві, зазначено, що відповідачем відмовлено в призначенні та виплаті соціальної допомоги при народженні дитини у зв`язку із тим, що звернення за її призначенням надійшло пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. Позивач зазначає, що вона разом із чоловіком проживає за кордоном, в республіці Польща. Перебуваючи за кордоном ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила доньку - ОСОБА_2 . Дитина була зареєстрована 17 квітня 2019 року відділом реєстрації актів цивільного стану в місті Томашув - Мазоведький Лодзького воєводства Республіки Польща, дитина є громадянкою України. Позивачем зазначено, що в березні 2021 року позивач планувала прибути в Україну, для чого надала до Посольства України у Польщі необхідні документи для отримання паспорта на дитину з метою легалізації її виїзду з країни перебування та послідуючого повернення. Метою в`їзду в Україну з дитиною було подання відповідних документів до органів соціального захисту населення для отримання допомоги при народженні дитини. Однак, ще в лютому 2020 року та напередодні отримання паспорта дитини в Польщі був запроваджений карантин з приводу епідемії «Ковід-19». При цьому, 12-місячний строк для подачі заяви і відповідних документів на отримання допомоги в Україні пропущено в зв`язку із тим, що Посольство тимчасово припинило роботу наживо через карантин та надавало лише консультативну допомогу громадянам у телефонному режимі, відтак видача паспорта дитини для виїзду в Україну, затрималася, при цьому мати чи батько без дитини не могли також виїхати. Позивач зазначає, що відповідач відмовив у призначення спірної виплати без врахування поважності причини пропущення даного строку, адже позивач об`єктивно не мав можливості дотриматися строку звернення для отримання соціальної допомоги внаслідок дії на той час карантинних заходів як в Республіці Польща, так і в Україні.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.09.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
24.09.2021р., в межах строку встановленого судом, до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не обгрунтовані та зазначено про доцільність відмови в їх задоволенні. В обгрунтування заперечень проти задоволення позовних вимог представником відповідача зазначено, що із заявою про призначення допомоги при народжені дитини, позивач звернулася до відповідача, лише 18.05.2021р., тобто пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини, тому відповідно до пункту 12 Порядку № 1751 їй було відмовлено у наданні допомоги при народжені дитини. Відповідачем вказано, що ні Законом №2811-XII, ні Порядком №1751, не передбачено поважних причин щодо строків подання документів для призначення допомоги при народжені дитини.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно повної копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 , відділом реєстрації актів цивільного стану в місті Томашув Мазоведький Лодзького воєводства Республіки Польща №1016011/00/AU/2019/421632, зареєстровано, що у позивачки народилась донька - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Відповідно до довідки Посольства України в Республіці Польща про реєстрацію особи громадянином України від 10 червня 2019 року №6137/КВ/19-498/Н та паспорта громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 виданого 10 лютого 2020 року (Орган видачі- 2 POL) ОСОБА_2 є громадянкою України.
18.05.2021р. позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини.
Згідно повідомлення про відмову у наданні державної допомоги сім`ям з дітьми від 28.05.2021р., Управління праці та соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації в призначенні такої допомоги відмовлено з посиланням на Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, у зв`язку із тим, що звернення за її призначенням надійшло пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернулась з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ (далі - Закон № 2811-ХІІ), громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Згідно із ч. 3 та 4 ст. 1 Закону №2811-ХІІ, порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Роботу щодо призначення та виплати державної допомоги сім`ям з дітьми організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону №2811-ХІІ, відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми: допомога у зв`язку з вагітністю та пологами; допомога при народженні дитини; допомога при усиновленні дитини; допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; допомога на дітей одиноким матерям.
За приписами ст. 10 Закону №2811-ХІІ, допомога при народженні дитини надається одному із батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.
Частинами 1-3 статті 11 Закону №2811-ХІІ передбачено, що допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки. Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним.
Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Частиною 1 статті 12 вказаного Закону визначено, що допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Умови призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом № 2811-ХІІ визначаються Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок №1751).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1751 допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.
Пунктом 11 Порядку №1751 передбачено, що для призначення допомоги при народженні дитини органу соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається: заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу).
Відповідно до п. 12 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
Як встановлено вище судом, підставою відмови в призначенні позивачу допомоги при народженні дитини стала обставина звернення позивача за такою допомогою пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
При цьому, судом враховано, що позивачем заявлені вимоги фактично в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Крім того, відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 591/610/16-а, від 02 жовтня 2018 року у справі № 495/3711/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 161/69/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 462/431/17.
Відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд зазначає, що позивач і її дитина є громадянами України, а отже мають право на соціальний захист від держави, а соціальний захист - це комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на захист добробуту кожного члена суспільства. Забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, держава зобов`язується забезпечити дитині захист і піклування, які необхідні для її благополуччя.
Судом також враховано посилання позивача, що 12-місячний строк для подачі заяви і відповідних документів на отримання допомоги в Україні пропущено в зв`язку із тим, що Посольство України в Польщі тимчасово припинило роботу наживо через карантин та надавало лише консультативну допомогу громадянам у телефонному режимі, відтак видача паспорта дитини для виїзду в Україну, затрималася, при цьому мати чи батько без дитини не могли також виїхати. Позивач зазначає, що відповідач відмовив у призначення спірної виплати без врахування поважності причини пропущення даного строку, адже позивач об`єктивно не мав можливості дотриматися строку звернення для отримання соціальної допомоги внаслідок дії на той час карантинних заходів як в Республіці Польща, так і в Україні.
Так, судом встановлено, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 дитини, видано згідно відомостей паспорта - 10 лютого 2020 року (Орган видачі- 2 POL). При цьому, видача паспортного документу здійснено - 19.05.2020р., що підтверджується електронним листом Консульського відділу Посольства України в Республіці Польща (наявний в матеріалах справи.)
Судом враховано, що 11 березня 2020 року Постановою Кабінету Міністрів України №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СOVID-19» через спалах у світі коронавірусу в Україні введено карантин. В подальшому, рішеннями Уряду неодноразово продовжено дію на території України карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про обгрунтованість доводів позивача, що пропуск 12-місячного строку для подачі заяви і відповідних документів на отримання спірної допомоги в Україні пропущено за обставин, що об`єктивно унеможливили прибуття позивача з Республіки Польща до України у строк з травня 2020 року (після видачі дитини паспортного документу) до травня 2021 року (періоду пом`якшення карантинних заходів між державами).
Підсумовуючи наведене та беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів малолітньої дитини, яка є громадянином України, і перед якою держава Україна має певні зобов`язання, враховуючи ту обставину, що у позивача були об`єктивні причини пропуску строку звернення до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини, виходячи з принципу верховенства права та завдань адміністративного судочинства, суд приходить висновку про протиправність та необхідність скасування рішення відповідача про відмову у призначенні спірної допомоги та зобов`язати відповідача призначити та виплатити допомогу при народженні дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевказаного, суд доходить висновку про те що відповідач, відмовляючи у призначення позивачу спірної допомоги, не довів правомірність власного рішення з урахуванням усіх обставин, необхідних для його прийняття, з огляду на що позовні вимоги суд вважає обгрунтованими та такими, що належить задовольнити.
Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що позов належить задовольнити, а позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 27.08.2021р. №0.0.2246288154.1, наявної у матеріалах справи, суд дійшов висновку про стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 908,00 грн.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації від 28.05.2021р. про відмову ОСОБА_1 у наданні державної допомоги при народженні дитини.
Зобов`язати Управління соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації (18003, м. Черкаси, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 157, код ЄДРПОУ - 03195926) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), із дати звернення із заявою - 18.05.2021р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації (18003, м. Черкаси, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 157, код ЄДРПОУ - 03195926) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) судові витрати із сплати судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Суддя Марина БІЛОНОЖЕНКО
Судове рішення № 100933936, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 05.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 580/6623/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: