Рішення № 100930419, 08.11.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 522/136/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеські області про відшкодування шкоди заподіяної протиправними діями суб`єкта владних повноважень,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 липня 2021 року, адміністративну справу №522/136/21, за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеські області про відшкодування шкоди заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їхніх посадових (службових) осіб, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, що становить 4723,00 гривень - передано до Одеського окружного адміністративного суду.

Адміністративний позов мотивовано наступним.

ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №420/7240/19 від 04.08.2020 року, було визнано протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо нарахування позивачеві єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, пені та штрафу у період з 01.01.2017 року по 25.03.2019 року, що, у свою чергу, є підставою для стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області шкоди, заподіяної протиправними діями суб`єкта владних повноважень у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, у відповідності до статті 114.2 Податкового кодексу України.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року, у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд адміністративної справи №522/136/21 у судовому засіданні з викликом сторін відмовлено.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд адміністративної справи №522/136/21 у судовому засіданні з викликом сторін відмовлено.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№53296/21 від 28.09.2021р.) на позовну заяву (а.с.189-193).

Відзив обґрунтований наступним.

У відповідності до вимог пунктів 114.1 та 114.2 статті 114 Податкового кодексу України особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.

Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.

Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, що визнаються податковими правопорушеннями відповідно до цього Кодексу, відшкодовується в повному обсязі в порядку, передбаченому законодавством про відшкодування шкоди.

Особа, чиї права порушені, за наявності обставин, передбачених пунктом 128.2 статті 128 Податкового кодексу України, має право заявити вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними, у порядку, передбаченому законодавством. У такому разі доведенню підлягає лише протиправність рішень, дій чи бездіяльності стосовно особи.

У свою чергу, серед вичерпного переліку дій, які становлять склад податкового порушення контролюючими органами, згідно статті 128 Податкового кодексу України, відсутні дії щодо протиправного нарахування єдиного внеску, або іншого податку, на які посилається ОСОБА_1 .

Таким чином, на думку відповідача, стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області шкоди, завданої протиправними діями контролюючого органу у розмірі 4723,00 гривень за вимогою позивача - не відповідає приписам податкового законодавства.

У відповіді на відзив (вх.№54728/21 від 06.10.2021р.) ОСОБА_1 наголошував, що має право на відшкодування шкоди завданої податковим органом, у вигляді безпідставного внесення посадовими (службовими) особами контролюючого органу даних про наявність у нього податкового боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування пені та штрафу, у відповідності до пункту 114.2 статті 114 Податкового кодексу України (а.с.207-212).

Станом на 08 листопада 2021 року, інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходило.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №420/7240/19 від 04.08.2020 року (суддя Цховребова М.Г.) визнано протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області по нарахуванню ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, пені та штрафу у період з 01.01.2017 року по 25.03.2019 року (а.с.180).

Рішення Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №420/7240/19 від 04.08.2020 року набрало законної сили 22.10.2020 року.

29.10.2020 року, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС в Одеській області з заявою щодо, зокрема, повернення сплачених коштів по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та відшкодування шкоди завданої суб`єктом владних повноважень (а.с.182).

Листом №24183/А/15-32-04-17-14 від 12.11.2020 року, Головне управління ДПС в Одеській області розглянуло заяву ОСОБА_1 у частині повернення сплачених коштів по єдиному внеску та повідомило про здійснення коригування інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №420/7240/19 від 04.08.2020 року (а.с.196).

Вважаючи, що Головним управлінням ДПС в Одеській області було протиправно не відшкодовано позивачеві шкоду, заподіяну протиправними діями суб`єкта владних повноважень у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 114.1 статті 114 ПК України особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.

Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.

Згідно пункту 114.2 статті 114 ПК України шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, що визнаються податковими правопорушеннями відповідно до цього Кодексу, відшкодовується в повному обсязі в порядку, передбаченому законодавством про відшкодування шкоди.

Особа, чиї права порушені, за наявності обставин, передбачених пунктом 128.2 статті 128 цього Кодексу, має право заявити вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними, у порядку, передбаченому законодавством. У такому разі доведенню підлягає лише протиправність рішень, дій чи бездіяльності стосовно особи.

Пунктом 114.4 статті 114 ПК України визначено, що шкода, заподіяна платнику податків внаслідок податкового правопорушення контролюючого органу, відшкодовується за рішенням суду.

Таким чином, особа, чиї права порушені, за наявності обставин, передбачених пунктом 128.2 статті 128 ПК України, має право заявити вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.

Податковими правопорушеннями контролюючих органів є протиправні рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, вчинення яких є підставою для відшкодування шкоди особі, чиї права порушені, відповідно до закону (пункт 128.1 статті 128 ПК України).

Відповідно до пункту 128.2 статті 128 ПК України податковими порушеннями, відшкодування шкоди за вчинення яких згідно з пунктом 114.2 статті 114 цього Кодексу допускається внаслідок доведення лише факту його вчинення, є, зокрема, безпідставне внесення посадовими (службовими) особами контролюючого органу даних про наявність податкового боргу платника податків або несвоєчасне внесення чи невнесення даних про відсутність податкового боргу платника податків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковою вимогою форми «Ф» №39096-51 від 13 березня 2019 року, ОСОБА_1 було визначено податковий борг з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 18276,72 гривень (а.с.181).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №420/7240/19 від 04.08.2020 року (суддя Цховребова М.Г.) визнано протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області по нарахуванню ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, пені та штрафу у період з 01.01.2017 року по 25.03.2019 року (а.с.180).

Відповідно до статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішенням суду, яке набрало законної сили, підтверджено протиправність дій податкового органу щодо нарахування ОСОБА_1 податкового боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У свою чергу, заперечуючи проти права позивача на отримання відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадовими (службовими) особами, що визнаються податковими правопорушеннями відповідно до ПК України, Головне управління ДПС в Одеській області наголошувало, що нарахування ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не є податковим правопорушенням.

Вирішуючи питання чи відносяться дії Головного управління ДПС в Одеській області до податкового правопорушення, визначеного пунктом 128.2 статті 128 ПК України, суд зазначає наступне.

Податковому правопорушенню, як і будь-якому іншому, притаманний так званий «склад», тобто сукупність елементів, що свідчать про вчинення правопорушення, а отже про існування підстав заявити вимоги, у даному випадку - про відшкодування шкоди.

Тому необхідно виявити, яким чином у ПК України визначаються об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 128.

Об`єкт правопорушення віддзеркалює те, на що спрямовуються протиправні діяння, те, чому заподіюється шкода такими діяннями. Зокрема, у статтях 114 та 128 ПК України використовуються такі конструкції, як «права», «законні інтереси». Вказане дає можливість визначити «права та/або законні інтереси платника податків» об`єктом податкових правопорушень, передбачених статтею 128 ПК України. Тобто, це те, на що взагалі відбувається посягання у випадку прийняття протиправних рішень, вчинення протиправних діянь контролюючими органами та/або їх посадовими особами. Безпосереднім же об`єктом виступають майнові права та/або інтереси платника податків, яким було спричинено шкоду в результаті або у зв`язку із прийняттям контролюючим органом та/або його посадовою особою протиправних рішень, вчиненням протиправних діянь.

Враховуючи ж, що склад шкоди, визначений у пункті 114.3 статті 114 ПК України, не є вичерпним, а згідно частини 1 статті 23 Цивільного Кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, то можна виокремити як додатковий об`єкт особисті немайнові права та/або інтереси платника податків.

Об`єктивна сторона правопорушення характеризує його зовнішній вияв і може проявлятися у формі дії (активної поведінки) або бездіяльності (пасивної поведінки). Так, відповідно до абзацу 1 пункту 109.1 статті 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, беспосередньо передбачених ПК України) діяння (дія чи бездіяльність). У свою чергу, згідно пункту 128.1 статті 128 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні рішення, дії або бездіяльність. Отже, об`єктивна сторона правопорушень, передбачених статтею 128 ПК України, принаймні відповідно до пункту 128.2 може проявлятися у формі: 1) активної поведінки, зокрема але не виключно: безпідставного внесення даних про наявність податкового боргу платника податків або несвоєчасне внесення даних про відсутність податкового боргу платника податків (підпункт 128.2.6 ПК України); 2) пасивної поведінки, зокрема, але не виключно, вчинення незаконної бездіяльності, тощо.

У цілому ж, треба враховувати, що згідно пункту 128.1 статті 128 ПК України податковими правопорушеннями контролюючих органів є протиправні рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів, їхніх посадових (службових) осіб, вчинення яких є підставою для відшкодування шкоди особі, чиї права порушені, відповідно до закону. Тому, об`єктивна сторона цих правопорушень може проявлятися у будь-якому діянні (дії або бездіяльності), вчинення якого є підставою для відшкодування шкоди платнику податків, чиї права порушені, відповідно до закону.

Що ж стосується суб`єктів податкових правопорушень, передбачених статтею 128 ПК України, то відповідно до абзацу 1 пункту 109.1 статті 109, а також статей 114 та 128 ПК України до них належать контролюючі органи та посадові (службові) особи контролюючих органів.

Що ж стосується суб`єктивної сторони, то у даному випадку вона відсутня, і ми маємо так званий «усічений» склад правопорушення. Зокрема, відповідно до пункту 109.4 статті 109 ПК України контролюючі органи несуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини.

Так само, згідно із абзацом 2 пункту 114.1 статті 114 ПК України шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їхніх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.

Щодо виду юридичної відповідальності, суд враховує, що згідно пункту 110.3 статті 110 ПК України контролюючі органи несуть відповідальність у вигляді відшкодування шкоди особі, стосовно якої було вчинено податкове правопорушення, відповідно до положень статті 114 ПК України.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу, що згідно з абзацом 2 пункту 114.1 статті 114 шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їхніх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету.

Так, відповідно до частини 2 статті 25 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а також їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою у порядку, визначеному законом.

Зокрема, згідно із підпунктом 2 пункту 9 розділу VI БК України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а також їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою за рахунок коштів державного бюджету в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що безпідставне нарахування ОСОБА_1 заборгованості з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, пені та штрафу у період з 01.01.2017 року по 25.03.2019 року, протиправність яких підтверджена рішенням суду, яке набрало законної сили, відноситься до податкового правопорушення визначеного пунктом 128.2 статті 128 ПК України, а тому, ОСОБА_1 має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями контролюючого органу, що визнаються податковими правопорушеннями, у відповідності до пункту 114.2 статті 114 ПК України.

Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування шкоди заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їхніх посадових (службових) осіб, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, що становить 4723,00 гривень, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 114.2 статті 114 ПК України, особа, чиї права порушені, за наявності обставин, передбачених пунктом 128.2 статті 128 цього Кодексу, має право заявити вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними, у порядку, передбаченому законодавством. У такому разі доведенню підлягає лише протиправність рішень, дій чи бездіяльності стосовно особи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29.10.2020 року, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС в Одеській області з заявою щодо, зокрема, повернення сплачених коштів по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та відшкодування шкоди завданої суб`єктом владних повноважень (а.с.182).

Однак, Головне управління ДПС в Одеській області листом №24183/А/15-32-04-17-14 від 12.11.2020 року, розглянуло заяву ОСОБА_1 лише у частині повернення сплачених коштів по єдиному внеску та повідомило про здійснення коригування інтегрованої картки платника податків на рішення суду (а.с.196).

Таким чином, судом встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області питання відшкодування ОСОБА_1 шкоди у розмірі однієї мінімальної заробітної плати - не вирішувалося.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначив, що звертався 29.10.2020 року з двома заявами до податкового органу (окрема заява щодо відшкодування шкоди), однак докази вказаного у матеріалах справи - відсутні, а ні позивачем, а ні відповідачем - не надані.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зауважує, що дії - це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб, а протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих і обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Оскільки, Головне управління ДПС в Одеській області фактично заяву ОСОБА_1 у частині відшкодування шкоди заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними - не розглянуло та відмови позивачем отримано не було, враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що для належного захисту прав позивача наявні обставини для визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.10.2020 року та зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у розмірі мінімальної заробітної плати, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У свою чергу, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності бездіяльності щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 щодо відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними, у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року (справа «РуїзТоріха проти Іспанії») Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні витрати на виклик свідків та призначення експертизи, жодні витрати не належать до компенсації за рахунок коштів Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеські області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про відшкодування шкоди заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їхніх посадових (службових) осіб, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, що становить 4723,00 гривень - задовольнити частково.

Бездіяльність Головного управління ДПС в Одеські області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними - визнати протиправною.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеські області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 29.10.2020 року про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними, у порядку, передбаченому законодавством, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Ярослава БАЛАН