Рішення № 100930203, 08.11.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14017/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року м. Одеса

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки(код ЄДРПОУ 08402040, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 6) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 06 серпня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08402040, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 6), в якій позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному обсязі розміру індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по13.06.2016 року та з 08.12.2017 року по28.02.2018 року включно із застосуванням базового місяця – січень 2008 року;

- зобов`язати нарахувати і вплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 13.06.2016 року та з 08.12.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням базового місяця – січень 2008 року в сумі 27210,54 грн. із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльністю щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.08.2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення»;

- зобов`язати нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 грн. за період з 01.03.2018 року по 31.08.2020 року включно в сумі 133894,35 грн. із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Також позивач просив зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 11 серпня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач в період з 18.03.2014 року по 13.06.2016 року та з 08.12.2017 року по 31.08.2020 року проходив військову службу у Роздільнянськомурайонному центрі комплектування та соціальної підтримки та був зарахований на грошове забезпечення до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

В період проходження військової служби відповідачем грошове забезпечення здійснювалась не в повному обсязі, а саме: у період з 01.12.2015 року по 13.06.2016 року та з 08.12.2017 року по 31.08.2020 року не в повному обсязі нараховувалась та виплачувались індексація грошового забезпечення.

Позивач 24.02.2021 року звернулася до ООТЦК та СПз проханням виплатити індексацію грошового забезпечення, проте відповідь надано не було.

За наявною інформацією відповідачем було призупинено виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовцям через відсутність бюджетних асигнувань, та виплаті індексації на виконання рішення суду за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року відповідачем застосовується базовий місяць – січень 2016 року.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та вважає, що він має право на розрахунок індексації грошового забезпечення у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з визначенням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, оскільки за спірний період останнім підвищенням розмірів посадових окладів військовослужбовців було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 січня 2008 року.

Щодо невиплати індексації грошового забезпечення у повному обсязі у період з 01березня 2018 року по 31серпня 2020 року, позивач зазначив, що відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 фіксована сума індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації належної до виплати у лютому 2018 року і розміром підвищення доходу у березні 2018 року, а саме: 4463,15 грн. На думку позивача, єдиним законним способом вирішення питання про належну йому фіксовану індексацію грошового забезпечення в березні 2018 року є визначення суми індексації, яка була б належна позивачу до виплати на момент підвищення грошового забезпечення за виключенням суми збільшення грошового доходу. Таким чином, позивач вважає, що відповідач всупереч абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 протиправно з 01 березня 2018 року не виплачував фіксовану суму індексації грошового забезпечення у розмірі різниці індексації, що належало до виплати.

Також позивач звернув увагу, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, та виплачені доходи підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1, 5 %.

Також позивач просив встановити судовий контроль, оскільки бухгалтерії деяких військових частин навмисно не виконують законні рішення суду, чим порушують ст. 129-1 Конституції України.

До суду 06 вересня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що відповідно до рішення Міністра оборони України, в грудні 2015 року військовослужбовцям Збройних сил України здійснено підвищення рівня доходів військовослужбовців за рахунок збільшення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема премії та щомісячної додаткового винагороди для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям в січні 2016 року за грудень 2015 року.

Тому відповідно до наведеного та згідно вимог Постанови № 1013 і Порядку № 1078 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції. Відповідно, для проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно порядку № 1078. Оскільки нарахована ймовірної індексації протягом 2016 року – лютого 2018 року не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року, відповідно не відновилася індексація грошового забезпечення в межах прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб в цьому періоді, а тому за спірний період з 01.12.2015 року по 13.06.2017 року, з 08.12.2017 року по 28.02.2018 року нарахована індексація становить 0, 00 грн.

У свою чергу відповідач зазначив, що сума індексації позивача за квітень 2018 року – грудень 2018 року при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації з квітня 2018 року становить 0, 00 грн. щомісячно. Починаючи з січня 2019 року позивачу виплачувалась індексація грошового забезпечення до часу його звільнення з військової служби у серпні 2020 року, що підтверджено відповідною довідкою.

Позивачем не надано відповідь на відзив.

Ухвалою суду, що занесено до протоколу підготовчого засідання від 07 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження у справи та призначено розгляд справи по суті на 02 листопада 2021 року.

На судове засідання сторони не з`явилися, повідомлені належним чином, про що свідчить звіт про надсилання судової повістки позивачу та розписка про отримання відповідачем судової повістки у приміщенні суду.

До позовної заяви додано клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, відзив на позовну заяву, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .

Позивач є особою з інвалідністю 2 групи відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 .

Сторони не заперечують, що позивач проходив військову службу у Роздільнянському районному центрі комплектування та соціальної підтримкив період з 18.03.2014 року по 13.06.2016 року та з 08.12.2017 року по 31.08.2020 року, та на грошове забезпечення позивач був зарахований до Одеського ОТЦК та СП.

Відповідно до витягу із наказу військового комісара Роздільнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по стройовій частині) від 31.08.2020 року № 80, майора ОСОБА_1 , звільненого у запас, з 31 серпня 2020 року виключено із списків особового складу Роздільнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та всіх видів забезпечення (а.с. 21).

Матеріалами справи підтверджено, що заявою від 16.02.2021 року позивач звернувся до Одеського ОТЦК та СП щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року та проведення перерахунку та доплату індексації грошового забезпечення (враховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року) за період з 01.03.2018 року по 31.08.2020 року, яка отримана відповідачем 26.02.2021 року, що підтверджено поштовим повідомленням, але відповідь не надано.

На виконання ухвали суду відповідачем надано розрахунок індексації, довідку про розміри посадового окладу та виплачену суму індексації, з яких вбачається, що з січня 2019 року позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За правилами частини першої ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин другої-третьої ст. 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій, яка є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Зазначений порядок індексації, заробітної плати передбачений п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями, яким передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 2 цього Порядку, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) Індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (пункт 6 доповнено абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, яка застосовується з 01.12.2015).

До 01.12.2015 року рішення про затвердження особливого порядку індексації не було прийнято.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме: Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Ця норма безпосередньо не скасовує виплату індексації заробітної плати та не пов`язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів. В свою чергу, відповідач не надав доказів того, що у нього гроші на індексацію заробітної плати відсутні.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року по справі №825/1987/17.

При цьому нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.

Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.

Позивач зазначив, що за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року індексація грошового забезпечення відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась.

Із наданої відповідачем довідки про виплачену суму індексації Павлюку за періоди: з 01.12.2015 року по 13.06.2016 року та з 08.12.2017 року по 31.08.2020 року, суд встановив, що у період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року відповідачем індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, а тому суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 13.06.2016 року та з 08.12.2017 року по 28.02.2018 року є правомірними та належать задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 року по 13.06.2016 року та з 08.12.2017 року по 28.02.2018 року.

У зв`язку з тим, що судом встановлена протиправна бездіяльність відповідача у період з 01.12.2015 року по 13.06.2016 року та з 08.12.2017 року по 28.02.2018 року, суд доходить висновку, що правомірні позовні вимоги позивача щодо зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення та з урахуванням вищевикладених та встановлених обставин, слід задовольнити вказані вимоги шляхом зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 13.06.2016 року та з 08.12.2017 року по 28.02.2018 року.

Однак, суд доходить висновку, що слід відмовити у задоволенні позовної вимоги у застосуванні при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення місяцем для обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць - січень 2008 року), оскільки визначення цих обставин належить до виключної компетенції відповідача і суд не має повноважень визначати базовий місяць та суму індексації грошового забезпечення. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини. У даній справі таке нарахування відповідачем здійснено ще не було. Отже, нарахування індексації грошового забезпечення, визначення базового місяця та суми такого нарахування належить до повноважень відповідача, які є дискреційними. Так, враховуючи положенняПорядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", встановлення місяця підвищення (базового місяця) належить до повноважень відповідача.

З таким правовим висновком погодився Верховний Суд, виклавши свою правову позицію у постанові по справі № 240/11882/19 від 15 жовтня 2020 року.

Так, у пп. 37, 38 постанови по справі № 240/11882/19 від 15 жовтня 2020 року Верховний Суд зазначив що у даній правовій ситуації індексація не була нарахована та виплачена позивачеві.Тобто, питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.

Суд вважає, що наведені висновки є релевантні до спірних правовідносин.

Тому суд доходить висновку, що порушене питання не було предметом розгляду відповідачем до подачі позову, а отже відсутні правові підстави вважати, що відповідне право позивача було порушено чи буде порушено.

Стосовно позовних вимог щодо зобов`язання нарахувати і вплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 рокуіз одночасним відрахуванням 1, 5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, суд доходить висновку, що у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, оскільки нарахування та виплата індексації грошового забезпечення на користь позивача не відбулась та відсутні підстави для твердження, що відповідачем будуть порушені вимоги Податкового кодексу України та «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Щодо позовних вимог провизнання протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.08.2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078; зобов`язання нарахувати та виплатити щомісячну фіксовану індексацію 4463,15 грн. за період з 01.03.2018 року по 31.08.2020 року включно в сумі 133894,35 грн. відповідно до абзаців 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078із одночасним відрахуванням 1, 5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, суд зазначає таке.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги положенням абз.4 п. 5 Порядку № 1078, відповідно до якого, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Оскільки в березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762 грн., а величина приросту індексу споживчих цін 253, 30 % при застосуванні базового місяця січня 2008 року, то відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень рахується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділений на 100 (1762 грн. * 253, 30 %/100), що становить 4 463, 15 грн.

Тобто, відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078, фіксована сума індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації належної до виплати у лютому 2018 року і розміром підвищення доходу, а саме: 4463, 15 грн. – 0, 00грн. = 4463, 15 грн.

Оцінюючи надані доводи позивачем, суд зазначає, що слід виходити з сукупного аналізу положення Порядку № 1078, а не його окремих частин.

Так, відповідно до п. 4 Порядку № 1078, сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У свою чергу питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано пунктом 5 Порядку № 1078, згідно з якого у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Суд зазначає, що зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Таким чином, враховуючи те, що підвищення посадового окладу Позивача з березня 2018 року відбулося у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року постанови № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів Позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.

Згідно із абзацом другим пункту п`ятого Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по грудень 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.

Таким чином, суд дійшов висновку, що були відсутні правові підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по грудень 2018 року, оскільки поріг індексації не перевищував 103 %.

Відповідно до довідки про суми нарахованої та виплаченої індексації, суд встановив, що позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення з січня 2019 року по вересень 2020 року.

Відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Однак, суд зазначає, що відповідачем не нараховано суму індексації за лютий 2018 року на час розгляду справи, відповідно, відсутні можливості на час розгляду справи щодо визначення, чи розмір підвищення грошового доходу перевищує чи не перевищує суму індексації.

Враховуючи вищевикладені та встановлені судом обставини, з урахуванням того, що відповідачем була нарахована та визначена індексація грошового забезпечення за період з січня 2019 року по вересень 2020 року та не підтверджена правомірність застосування абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 на час розгляду справи, оскільки позивачу ще не була нарахована індексація грошового забезпечення за лютий 2018 року, що є істотним показником для визначення застосування абз. 4 п. 5 Порядку № 1078, суд доходить висновку, що вказані позовні вимоги є необґрунтованими та не підтвердженими відповідними доказами, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, та відсутні витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні судові витрати не компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Також у позовній заяві позивач просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення.

Розглянувши вказане клопотання, суд вважає, що воно не належить задоволенню, з таких підстав.

Частиною 2 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи те, що зазначена норма не є імперативною та позивачем не надано доказів того, що рішення не буде виконане відповідачем добровільно, суд вважає, що клопотання не належить задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08402040, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 6) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення,- задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08402040, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 6)у нарахуванні та ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 )індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 року по 13.06.2016 року та з 08.12.2017 року по 28.02.2018 року включно.

Зобов`язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08402040, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 6)нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 13.06.2016 року та з 08.12.2017 року по 28.02.2018 року включно.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України, з урахування п. 3 Розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко