Рішення № 100930019, 09.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/10720/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу № 380/10720/21 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Квартирно – експлуатаційний відділ м. Львова про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії ,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (вул. Героїв Майдану, буд. 32, м. Львів; код ЄДРПОУ – 08410370) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Квартирно – експлуатаційний відділ м. Львова (вул. Батуринська, буд. 2, м. Львова, 79007; код ЄДРПОУ – 07638027) в якій просить суд:

- визнати протиправним рішення житлової комісії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 03.12.2019 р. у частині визначення розміру суми грошової компенсації ОСОБА_1 зі зменшенням на загальну площу житла, що складає 613 556,56 грн., оформлене протоколом від 03.12.2019 р. № 16 та скасувати його;

- визнати протиправним п. 4.4 Наказу Начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 17.12.2019 р. № 823-АД у частині визначення розміру суми грошової компенсації ОСОБА_1 зі зменшенням на загальну площу житла, що складає 613 556,56 грн. та скасувати його;

- зобов`язати житлову комісію Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного повторно розглянути питання та прийняти рішення про надання грошової компенсації за не отримане житлове приміщення майору запасу ОСОБА_1 та членам його сім`ї у кількості 3 (три) особи: ОСОБА_1 - 1963 р.н., ОСОБА_2 - дружина - 1965 р.н., ОСОБА_3 - син - 1998 р.н., відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. № 728 без врахування зменшення на загальну площу житла розміром 28,2 кв.м.;

- зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання ним законної сили;

- судові витрати покласти на Відповідача.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем при прийняті рішення житлової комісії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 03.12.2019 року у частині визначення розміру суми грошової компенсації ОСОБА_1 стосовно зменшенням на загальну площу житла, що складає 613 556,56 грн., оформлене протоколом від 03.12.2019 р. № 16 та п.4.4 наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 17.12.2019 року № 823-АД у частині визначення розміру суми грошової компенсації ОСОБА_1 зі зменшенням на загальну площу житла, що складає 613 556, 56 грн., не було взято до уваги той факт, що у позивача та його дружини та сина відсутні у користуванні жиле приміщення для постійного проживання з державного житлового фонду, ними таке ніколи не приватизовувалося, право на приватизацію не використалося, а відтак були відсутні підстави для зменшення суми грошового відшкодування. У зв`язку з чим, позивач вважає свої права порушеними та звернувся з даним позовом до суду.

Відносно процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити, що ухвалою судді від 07 липня 2021 позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулася із позовною заявою встановлено в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб подання до суду: заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску. На виконання вимог ухвали судді від 07 липня 2021 року про залишення позовної заяви без руху позивач через канцелярію суду подав заяву про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою судді від 20 липня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі; справу вирішено розглядати без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами; роз`яснено відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Від представника відповідача, через канцелярію суду, надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Стверджують, що житловою комісією Національної академії було правомірно у відповідності до норм п. 4 Порядку № 728 вирішено надати компенсацію з урахуванням житлової площі, яка була безоплатно передана з державного житлового фонду у приватну власність позивача та членів його сім`ї.

Третя особа пояснень щодо позовних вимог позивача не надала.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Згідно з довідкою ЖЕК №207 від 01.07.1995 року, позивачеві надано в користування однокімнатну квартиру площею 28,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , якою позивач користувався разом із членами сім`ї: дружиною – ОСОБА_4 , дочкою — ОСОБА_5 , сином - ОСОБА_5 .

Відповідно до довідки Львівського БТІ №2421 від 24.03.2009 року квартира АДРЕСА_3 була приватизована членами сім`ї позивача, а саме його дружиною – ОСОБА_4 на підставі свідоцтва на право власності від 05.04.1996 року.

30.04.1996 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу за № НОМЕР_1 від 30 квітня 1996 року.

Згідно з даними паспорта позивача з жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_2 позивача знято з реєстрації 25.12.1995 року, та зареєстровано за адресою по АДРЕСА_4 з 21.11.1996 року.

Протоколом житлової комісії від 20.06.1997 року №5 на підставі рапорту позивача змінено склад його сім`ї та зараховано на квартирний облік складом сім`ї 1 особа в зв`язку з розірванням шлюбу.

Протоколом житлової комісії Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 30.01.2013 року №8, на підставі рапорту позивача, ухвалено зарахувати на квартирний облік разом з військовослужбовцем членів сім`ї, які внесені до облікової справи військовослужбовця і постійно проживають разом з ним: дружину та сина - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

31.10.2019 року позивач звернувся із заявою до Голови житлової комісії Національної академії щодо суми грошової компенсації за належне йому та членам сім`ї житлового приміщення.

На засіданні житлової комісії Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного від 03.12.2019 року була розглянута заява позивача майора запасу ОСОБА_1 , щодо суми грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення для постійного користування, якою ухвалено суму грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення у м. Львові на склад сім`ї з 3-х осіб з врахуванням наявного житла в розмірі 613 556, 56 грн., що підтверджується протоколом житлової комісії Національної академії від 03.12.2019 року №16.

Згідно витягу з наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, від 17.12.2019 року за № 823-АД «Про зарахування військовослужбовців Національної академії сухопутних військ та членів їх сімей на облік, які потребують поліпшення житлових умов, внесення змін до облікових справ військовослужбовців та зняття їх з обліку», наказано:

«Оголосити рішення житлової комісії Національної академії (протокол №16 від 03.12.2019):

4. Розглянувши заяви та звернення до житлової комісії Національної академії сухопутних військ:

4.4 Повідомляємо, що у відповідності до документів, які знаходяться в обліковій справі, м-р запасу БЕРІКАШВІЛЛ1 ОСОБА_6 був забезпечений постійним житлом у м. Львові І- но кімн. квартирою, загальною площею 28,2 кв. м. на склад сім`ї 2 (дві) особи.

Згідно п.4 постанови Кабінету Міністрів України №728 від 02.09.2015 року визначено: «У разі отримання військовослужбовцем з державного житлового фонду жилого приміщення для постійного проживання, яке не приватизовано ним та./або членами його сім`ї, і його подальшого перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та/або включені до списку осіб, що мають право на позачергове отримання жилих приміщень, загальна площа житла, яка підлягає компенсації, зменшується на загальну площу житла, що перебуває у користуванні військовослужбовця та членів його сім`ї», тому сума грошової компенсації зменшується на загальну площу житла.

Таким чином, у відповідності до Постанови КМУ від 2 вересня 2015 року, №728 «Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян», сума грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення у м. Львові на склад сім`ї з 3-х осіб з врахуванням наявного житла складає 613 556, 56 грн.

Станом на 03.12.2019 року розмір грошової компенсації розраховується за формулою:

К=(( 13,65*3 +17)-28.2)х (11785*1,75)=29,75*20623,75=613556,56 грн.

Гранична вартість І кв. метра загальної площі житла для визначення розміру грошової компенсації, яка не повинна перевищувати опосередковану вартість будівництва житла за регіонами України, затверджену в установленому законодавством порядку, для мм. Києва. Дніпра, Львова. Одеси та Харкова, збільшену в 1.75 раза. Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.12.2018 №335 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 01 жовтня 2018 року). Тобто, гранична вартість І кв. м. згідно з цим наказом для м. Львова становить на сьогодні 11785.00 грн.*1,75=20623,75 грн.».

На думку позивача, протиправним діями відповідача порушено його законне право на отримання грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Приписами статті 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відповідно до Конституції України визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регульовано відносини у цій галузі.

Згідно із частиною першою статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах (далі - військові частини), а у разі їх розформування - у військових комісаріатах та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - компенсація) установлено Порядком визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. №728.

Приписами пункту 3 цього Порядку зазначено, що військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, мають право отримати компенсацію один раз протягом усього часу проходження військовослужбовцями військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Відповідно до пункту 5 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім`ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.

Згідно із пунктом 6 вказаного Порядку підставою для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім`ї компенсації є їх зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списків громадян, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.

Пунктом 7 цього ж Порядку передбачено розмір компенсації визначається:

за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на військовослужбовця і кожного члена його сім`ї, який перебуває з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Понад норму жилої площі для окремих категорій військовослужбовців та членів їх сімей, визначених законодавством, враховується додаткова жила площа у розмірі 10 кв. метрів;

з урахуванням вимог до загальної площі житла відповідно до державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 “Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення”;

з урахуванням граничної вартості будівництва 1 кв. метра загальної площі житла в регіоні, в якому військовослужбовець перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

8. Розмір грошової компенсації (K) розраховується за формулою:

де 13,65 - визначена законодавством норма жилої площі на одну особу, кв. метрів;

N - кількість осіб, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

17 - загальна нежила площа житла на сім`ю з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 “Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення”, кв. метрів;

Дпл - додаткова жила площа, що надається окремим категоріям військовослужбовців та членам їх сімей, визначеним законодавством, у розмірі 10 кв. метрів;

В0 - гранична вартість 1 кв. метра загальної площі житла для визначення розміру грошової компенсації, яка не повинна перевищувати опосередковану вартість будівництва житла за регіонами України, затверджену в установленому законодавством порядку, для мм. Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова, збільшену в 1,75 раза, для міст - обласних центрів, а також міст обласного значення з населенням понад 300 тис. осіб - в 1,5 раза, для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. - в 1,25 раза, для інших населених пунктів - опосередковану вартість у відповідній області.

За наявності у військовослужбовця права на отримання однокімнатної квартири компенсація нараховується за житло загальною площею 40 кв. метрів.

Пунктом 11 цього ж Порядку передбачено, що для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру житловій комісії подаються такі документи:

рапорт військовослужбовця (заява особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку, або члена сім`ї, зазначеної в абзацах четвертому і п`ятому пункту 2 цього Порядку) та нотаріально посвідчена згода членів його сім`ї на отримання компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення;

довідка про склад сім`ї та реєстрацію місця проживання (перебування);

копії паспорта військовослужбовця і повнолітніх членів сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

копія свідоцтва про шлюб (за наявності);

копія свідоцтва про народження дитини (за наявності);

копія облікової картки фізичної особи - платника податків (військовослужбовця та членів його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов);

копія свідоцтва про право власності на житло за його наявності (військовослужбовця та членів його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов);

довідка про отримання (неотримання) житла військовослужбовцем з колишнього місця перебування його на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належне військовослужбовцю та членам його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нерухоме майно;

дозвіл органу опіки і піклування на отримання неповнолітнім членом сім`ї компенсації у випадках, визначених законодавством.

Як встановлено судом, факт звернення позивача із заявою про отримання грошової компенсації за належне йому та членам його сім`ї житлового приміщення, сторонами визнається, і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, що відповідно до частини третьої статті 72 КАС України є підставою для звільнення від доказування.

Так, згідно з Витягу з протоколу № 16 засідання житлової комісії Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного від 03.12.2019 року за № 16, була розглянута заява позивача майора запасу ОСОБА_1 , було ухвалено суму грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення у м. Львові на склад сім`ї з 3-х осіб з врахуванням наявного житла в розмірі 613 556, 56 грн., що підтверджується протоколом житлової комісії Національної академії від 03.12.2019 року №16.

Згідно витягу з наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, від 17.12.2019 року за № 823-АД «Про зарахування військовослужбовців Національної академії сухопутних військ та членів їх сімей на облік, які потребують поліпшення житлових умов, внесення змін до облікових справ військовослужбовців та зняття їх з обліку», оголошено рішення житлової комісії Національної академії (протокол №16 від 03.12.2019) та зазначено, що сума грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення у м. Львові на склад сім`ї з 3-х осіб з врахуванням наявного житла складає 613 556, 56 грн.

Позивач у позовній заяві стверджує, що ні сам позивач, ні його члени сім`ї, якими на момент виникнення спірних правовідносин згідно з відомостями облікової справи військовослужбовця – дружина ОСОБА_2 та син – ОСОБА_3 на цей момент не приватизували раніше надане житлове приміщення, а також не мають у користуванні житлового приміщення для постійного проживання з державного житлового фонду, що виключає правомірність зменшення розміру грошової компенсації.

З даного покликання позивача в позовній заяві суд вважає за необхідне зазначити.

Згідно з довідкою ЖЕК №207 від 01.07.1995 року, позивачеві надано в користування однокімнатну квартиру площею 28,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , якою позивач користувався разом із членами сім`ї: дружиною - ОСОБА_7 , дочкою — ОСОБА_8 , сином - ОСОБА_8 .

Відповідно до довідки Львівського БТІ №2421 від 24.03.2009 року квартира АДРЕСА_3 була приватизована членами сім`ї позивача, а саме його дружиною – ОСОБА_4 на підставі свідоцтва на право власності від 05.04.1996 року.

30.04.1996 року, шлюб між ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 , був розірваний, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу.

Згідно довідки Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та Експертної оцінки» від 24.03.2009 року за № 2421, яка долучена до матеріалів позивачем, судом встановлено, що згідно даних інвентаризаційних матеріалів, квартира АДРЕСА_3 належала вцілому ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 05.04.1996 року. Надалі, згадана вище квартира була продана ОСОБА_9 на підставі договору купівлі – продажу від 27.05.1996 року.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , був розірваний уже після приватизації вищевказаного жилого приміщення.

Таким чином, квартира АДРЕСА_3 , набута у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у шлюбі та є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

В 1997 році позивач одружився вдруге та, протоколом житлової комісії від 30.01.2013 року №8, на підставі його рапорту був зарахований разом з дружиною – ОСОБА_2 та сином – ОСОБА_3 на квартирний облік складом сім`ї 3 особи.

Пунктом 4 Порядку № 728, передбачено, що у разі використання військовослужбовцем та/або членами його сім`ї права на приватизацію раніше наданого жилого приміщення у неповному обсязі загальна площа жилого приміщення, яка підлягає компенсації, зменшується на площу, яка була безоплатно передана з державного житлового фонду у приватну власність військовослужбовця та/або членів його сім`ї.

У разі отримання військовослужбовцем з державного житлового фонду жилого приміщення для постійного проживання, яке не приватизовано ним та/або членами його сім`ї, і його подальшого перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та/або включені до списків осіб, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень, загальна площа житла, яка підлягає компенсації, зменшується на загальну площу житла, що перебуває у користуванні військовослужбовця та членів його сім`ї.

Представник відповідача у відзиві покликається на те, що позивач мав право на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення на склад сім`ї три особи, але з врахуванням раніше отриманого житла від Міністерства Оборони України.

Також стверджують, що житловою комісією Національної академії було правомірно у відповідності до норм п. 4 Порядку № 728 вирішено надати компенсацію з урахуванням житлової площі, яка була безоплатно передана з державного житлового фонду у приватну власність позивача та членів його сім`ї.

Як вбачається зі змісту наданих сторонами доказів, а саме витягу з протоколу № 16 від 03.12.2019 засідання житлової комісії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, а також витягу з наказу начальника академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного № 823-АД від 17.12.2019, рішення про визначення розміру компенсації приймалось "з урахуванням документів, які знаходяться в обліковій справі м-р запасу ОСОБА_1 , який був забезпечений постійним житлом у м. Львові 1 –но кімн. Квартирою, загальною площею 28,2 кв.м. на склад сімї 2 (дві особи)".

У матеріалах справи наявні докази, того квартира площею 28,2 кв., що знаходилася за адресою: АДРЕСА_2 , якою позивач користувався разом із його на той час сім`єю, а саме дружиною – ОСОБА_4 , дочкою – ОСОБА_5 , сином – ОСОБА_5 , була приватизована членом його сім`ї, а саме – ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва на право власності від 05.04.1996 року, та підтверджується листом Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».

У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач не брав участі у приватизації зазначеного жилого приміщення або його частки, зважаючи на що дані покликання позивача, суд розцінює критично.

Твердження позивача, що відповідачем при винесені спірних рішень було застосовано формальний розрахунок розміру грошової компенсації, що визначений оскаржуваним рішенням, відповідач включив суму зменшення загальної площі у розмірі « 28,2 кв.м» на підставі абз.2 п.4 Порядку № 728, а отже ні він, ні члени його сім`ї на момент виникнення спірних правовідносин не приватизовували раніше надане житлове приміщення для постійного проживання з державного фонду, що виключає правомірність зменшення розміру грошової компенсації, суд вважає його необґрунтованим, оскільки матеріали справи не містять належних та достатніх доказів.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідач, приймаючи спірне рішення житлової комісії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 03.12.2019 року у частині визначення розміру суми грошової компенсації ОСОБА_1 зі зменшенням на загальну площу житла, що складає 613 556,56 грн., оформлене протоколом від 03.12.2019 р. № 16 та п.4.4 наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 17.12.2019 року № 823-АД у частині визначення розміру суми грошової компенсації ОСОБА_1 зі зменшенням на загальну площу житла, що складає 613 556, 56 грн., діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Щодо позовних вимог, викладених позивачем у позові суд дійшов висновку, що такі позивачем не доведено належними та допустимими доказами протиправність дій відповідача при прийняті спірних рішень.

Всі інші аргументи та доводи позивача не спростовують висновків суду у цій справі.

Суд під час вирішення спору не підміняє зміст (сутність) і завдання діяльності органу виконавчої влади.

Таким чином, відповідач у спірних правовідносинах діяв правомірно та в межах повноважень визначених законодавством, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з вимогами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень покладений на нього обов`язок доказування виконав.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (вул. Героїв Майдану, буд. 32, м. Львів; код ЄДРПОУ – 08410370) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Квартирно – експлуатаційний відділ м. Львова (вул. Батуринська, буд. 2, м. Львова, 79007; код ЄДРПОУ – 07638027) про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії ,- відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна