
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
09 листопада 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/559/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
ВСТАНОВИВ:
02 лютого 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), відповідно до якого позивач просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про накладення штрафу ВП № 60382461 від 18.11.2020 в сумі 5100 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02.11.2018 у справі № 812/1794/18 зобов`язано управління поновити ОСОБА_1 з 01.0.5.201 8 року нарахування та виплату раніше призначеної пенсії по інвалідності.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.11.2018 у справі № 812/1794/18 у січні 2019 року головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області ОСОБА_1 профінансовано виплату пенсії за травень 2018 року у розмірі 10209,26 грн. в межах суми стягнення за один місяць.
З січня 2019 року ОСОБА_1 нараховуються та виплачуються поточні пенсії: з січня 2019 року по червень 2019 року в сумі 10 227. 26 гри,, з .липня 2019 року по листопад 2019 року в сумі 10 254. 06 грн.. з грудня 2019 року по довічно в сумі 10283. 66 грн. Заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.05.2018 но 31.12.2018 у розмірі 81 710, 08 грн. нараховано на виплатні відомості та включено до загальної потреби в коштах.
Заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.05.2018 по 31.12.2018 у розмірі 81 710. 08 грн. сформована та в електронному виді направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Управлінням направлялась інформація по заборгованості перед ОСОБА_2 у січні 2019 року, в подальшому щомісяця, а в останнє у листопаді 2020 року. Станом на 2020 р
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач) від 18.11.2020 року ВП № 60382461 накладено штраф у розмірі 5 100. 00 грн. на управління Пенсійного фонду в м. Лисичанську Луганської області за не виконання рішення суду у справі № 812/1794/18.
Дану постанову позивач вважає необґрунтованою, протиправною, та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства України.
Ухвалою суду від 23.02.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови про накладення штрафу; вирішено справу розглянути у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 КАС України; призначено відкрите судове засідання у справі на 04 березня 2021 року.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.03.2021 зупинено провадження у справі № 360/559/21 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови про накладення штрафу до набрання законної сили судового рішенням Верховного Суду у справі № 360/3573/20.
Ухвалою суду від 09.11.2021 поновлено провадження у справі № 360/559/21 за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови про накладення штрафу.
Ухвалою суду від 09.11.2021 замінено позивача Управління Пенсійного фонду в м. Лисичанську Луганської області (ідентифікаційний код 21792407) правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) в адміністративній справі № 360/559/21 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови про накладення штрафу.
Відповідач адміністративний позов не визнав, про що 01 березня 2021 року за вхідним реєстраційним № 7743/2021 подав відзив на позовну заяву від 01 березня 2021 року за № 1746, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити за необґрунтованістю (а.с. 56-60). У відзиві відповідача посилається на таке.
22.10.2019 на виконання до Відділу надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 № 812/1794/18 про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області поновити ОСОБА_1 з 01 травня 2018 року нарахування та виплату раніше призначеної пенсії по інвалідності, а також виплатити заборгованість з пенсії по інвалідності, що виникла за період її несплати, починаючи з 01 травня 2018 року, на рахунок, відкритий у публічному акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України".
23.10.2019 державним виконавцем, керуючись вимогами ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60382461. Копії постанови направлені боржнику для виконання, стягувану - для відома. У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.
Листом від 05.12.2019 № 10711/03-33 Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганській області повідомляє наступне. Управлінням Пенсійного фонду України м. Лисичанську місячний розмір пенсії у сумі 10209,26 грн. виплачено у січні 2019 року. Поточна доплата у сумі 81710,08 грн. за період 01.05.2018 по 31.12.2018 та доплата за 01.01.2019 нарахована на додаткову відомість лютого 2019 року. Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області не є розпорядником коштів. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365, орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів, надано не було.
Державним виконавцем, керуючись ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", направлено вимогу боржнику щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду.
Листом від 12.11.2020 № 1211-03-8/4016 Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганській області повідомляє наступне. Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську здійснено перерахунок пенсії по інвалідності з 01.05.2018. Місячний розмір пенсії у сумі 10209,26 грн. нараховано на відомість січня 2019 року. Обліковану доплату у сумі 81710,08 грн. за період 01.05.2018 по 31.12.2018 внесено до другої черги реєстру судових рішень.
Таким чином, жодних подальших заходів, направлених на виконання рішення суду не було вжито. Окрім того, боржник не зазначає та не надає жодних доказів вчинення будь-яких дій направлених на отримання фінансування для виконання судового рішення в частині виплати заборгованості по пенсії, що виникла за період її несплати.
Станом на 18.11.2020 щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів також не надходило. Таким чином, жодних подальших заходів, направлених на виконання рішення суду не було вжито.
Ураховуючи вищезазначене, 18.11.2020 державним виконавцем, керуючись ст. ст. 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн., де також було зазначено про обов`язок боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів.
Листом від 30.11.2020 № 1211-03-8/4510 Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганській області повідомляє наступне. Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську здійснено перерахунок пенсії по інвалідності з 01.05.2018. Місячний розмір пенсії у сумі 10209,26 грн. нараховано на відомість січня 2019 року. Обліковану доплату у сумі 81710,08 грн. за період 01.05.2018 по 31.12.2018 внесено до другої черги реєстру судових рішень.
Щодо повного та фактичного виконання вищезазначеного рішення боржником не було надано інформації і станом на 14.12.2020.
Враховуючи вищезазначене, 14.12.2020 державним виконавцем, керуючись ст. ст. 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі 10200 грн., направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до органів досудового розслідування.
Листом від 21.12.2020 № 1211-03-8/5263 Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганській області повідомляє наступне. Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську здійснено перерахунок пенсії по інвалідності з 01.05.2018. Місячний розмір пенсії у сумі 10209,26 грн. нараховано на відомість січня 2019 року. Обліковану доплату у сумі 81710,08 грн. за період 01.05.2018 по 31.12.2018 внесено до другої черги реєстру судових рішень.
В судове засідання сторони не прибули, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 129).
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд розглядати справу за відсутності представника (а.с. 60).
Згідно з частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев`ята статті 205 КАС України).
З огляду на положення статті 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути адміністративну справу за відсутності представників сторін у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
За даними КП «Діловодство спеціалізованого суду» у справі № 812/1794/18 рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01 травня 2018 року раніше призначеної пенсії по інвалідності. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області поновити ОСОБА_1 з 01 травня 2018 року нарахування та виплату раніше призначеної пенсії по інвалідності, а також виплатити заборгованість з пенсії по інвалідності, що виникла за період її несплати, починаючи з 01 травня 2018 року, на рахунок, відкритий у публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».
З даних КП «ДСС» також вбачається, що рішення суду від 02.11.2018 у справі № 812/1794/18 набрало законної сили 23.01.2019.
08.04.2019 у справі № 812/1794/18 видано виконавчий лист (а.с. 66-67).
За заявою стягувача від 14 жовтня 2019 року, яка зареєстрована у відділі примусового виконання рішень вх.№ 5157, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у Луганській області 23.10.201921 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60382461, якою боржнику встановлено строк для виконання рішення протягом 10 робочих днів (а.с. 65, 69).
Листом від 05.12.2019 № 10711/03-33 Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганській області повідомляє наступне. Управлінням Пенсійного фонду України м. Лисичанську місячний розмір пенсії у сумі 10209,26 грн. виплачено у січні 2019 року. Поточна доплата у сумі 81710,08 грн. за період 01.05.2018 по 31.12.2018 та доплата за 01.01.2019 нарахована на додаткову відомість лютого 2019 року. Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області не є розпорядником коштів. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365, орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
10.11.2020 державним виконавцем відповідачу направлено вимогу № 14061 про надання інформації щодо повного та фактичного виконання рішення суду від 02.11.2018 у справі № 812/1794/18 (а.с. 78-79).
Листом від 12.11.2020 № 1211-03-8/4016 Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганській області повідомляє наступне. Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську здійснено перерахунок пенсії по інвалідності з 01.05.2018. Місячний розмір пенсії у сумі 10209,26 грн. нараховано на відомість січня 2019 року. Обліковану доплату у сумі 81710,08 грн. за період 01.05.2018 по 31.12.2018 внесено до другої черги реєстру судових рішень (а.с. 80).
Постановою відповідача від 18 листопада 2020 року ВП № 60382461 про накладення штрафу, за невиконання рішення суду накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області штраф у розмірі 5100,00 грн (а.с. 85).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом
Частиною першою статті 255 КАС України визначено, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.
Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/22631/17 та від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.
Відповідно до статті 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Частиною першою статті 10 Закону № 2262-ХІІ визначено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання (частина перша статті 52 Закону № 2262-ХІІ).
Виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія (частина третя статті 52 Закону № 2262-ХІІ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.20118 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» (далі - Порядок № 649) затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Пунктом 2 якої установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого цією постановою.
Пунктом 1 Порядку № 649 передбачено, що цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника (пункт 4 Порядку № 649).
Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України:
документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника;
копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа;
розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою (пункт 5 Порядку № 649).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду (далі - комісія).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 649 виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за № 40/2648515.01.2015 (далі - Положення), головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Відповідно до пункту 4 Положення Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду (підпункт 2); призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства (підпункт 3); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (підпункт 5).
З вищеописаних доказів судом встановлено, що за рішенням суду від 02.11.2018 у справі № 812/1794/18 на УПФУ в м. Лисичанську Луганської області покладений обов`язок щодо поновлення ОСОБА_1 з 01 травня 2018 року нарахування та виплату раніше призначеної пенсії по інвалідності, а також виплати заборгованості з пенсії по інвалідності, що виникла за період її несплати, починаючи з 01 травня 2018 року.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.11.2018 у справі № 812/1794/18 у січні 2019 року головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області ОСОБА_1 профінансовано виплату пенсії за травень 2018 року у розмірі 10209,26 грн. в межах суми стягнення за один місяць. З січня 2019 року ОСОБА_1 нараховуються та виплачуються поточні пенсії: з січня 2019 року по червень 2019 року в сумі 10 227,26 грн., з липня 2019 року по листопад 2019 року в сумі 10254,06 грн., з грудня 2019 року по довічно в сумі 10283,66 грн. Заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.05.2018 но 31.12.2018 у розмірі 81710, 08 грн. нараховано на виплатні відомості та включено до загальної потреби в коштах.
Зазначені обставини підтверджені роздруківкою з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії на ОСОБА_1 (арк. спр. 9, 12).
Таким чином судом встановлено, що рішення суду в цій частині невиконане боржником з поважних та незалежних від нього причин, що унеможливлює застосування такої міри відповідальності, як накладення державним виконавцем штрафу за невиконання судового рішення.
Твердження відповідача щодо ненадання боржником державному виконавцю доказів вжиття заходів, визначених Порядком № 649, не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються наданими відповідачем матеріалами виконавчого провадження.
Зважаючи на встановлені судом обставини, суд переконаний, що невиконання судового рішення в частини виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється Пенсійним фондом України (головним розпорядником бюджетних коштів), не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Таку правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 71834551).
Зважаючи на все вищевикладене суд погоджується з твердженнями позивача, що виконання рішення суду від 02.11.2018 у справі № 812/1794/18 залежить не тільки від дій боржника, а й від здійснення відповідного фінансування (надходження до нього коштів від Пенсійного фонду України) присуджених за судовим рішенням пенсійних виплат.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин, оскільки виділення коштів на фінансування не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, не має правових підстав.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вказаних обставинах, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 18 листопада 2020 року ВП № 60382461 про накладення штрафу в сумі 5100 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача, який у спірних правовідносинах не є суб`єктом владних повноважень, необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2270,00 грн.
Враховуючи те, що відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області є структурним підрозділом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), яке, в свою чергу, є юридичною особою, судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2270,00 грн необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 18 листопада 2020 року ВП № 60382461 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61002, Харківська область, м. Харків, Київський район, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, ідентифікаційний код 43315445) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, будинок 9, код ЄДРПОУ 21782461) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 гривень (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.В. Тихонов
Судове рішення № 100929691, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 09.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 360/559/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: