Рішення № 100929037, 05.11.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2021 року м. Київ № 320/8131/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом комунального підприємства «Фастівтепломережа»

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось комунальне підприємство «Фастівтепломережа» із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0019635704 від 14.04.2020 Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

Позов мотивовано протиправністю спірного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу нараховано штраф за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість, з огляду на недотримання контролюючим органом п`ятнадцятиденного строку прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення з дня, наступного за днем вручення позивачу акта перевірки, на підставі якого його прийнято. Також, в обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про безпідставність висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем терміну сплати самостійного визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом строків, встановлених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, згідно рішення про розстрочку податкового боргу від 24.04.2015, оскільки судове рішення про розстрочку податкового боргу не породжує грошового зобов`язання з податку на додану вартість. Крім того, позивачем наголошено на застосуванні до нього контролюючим органом спірної суми штрафу без дотримання строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, оскільки оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням нараховано 14.04.2020 штраф за несвоєчасну сплату податку на додану вартість відповідно до рішення суду про розстрочку податкового боргу від 24.06.2015, строк сплати якого настав з 31.07.2012 по 31.08.2013, а також наголошено на повній сплаті позивачем податкового боргу згідно ухвали суду про розстрочення виконання судового рішення, яким з позивача стягнуто податковий борг за період з лютого 2012 року по вересень 2014 року. Також, позивачем зазначено про оскарження ним спірного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України шляхом направлення відповідної скарги, щодо якої ним не отримано вмотивованого рішення за результатами її розгляду або рішення про продовження строків розгляду скарги, що в силу положень пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України свідчить про задоволення такої скарги на користь платника податків КП «Фастівтепломережа», та наголошено на відсутності підстав для застосування до платника податків штрафних санкцій з податку на додану вартість із граничним строком сплати узгоджених сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість до 30.06.2017 відповідно до положень пункту 44 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Податкового кодексу України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що за результатами проведеної камеральної перевірки позивача контролюючим органом встановлено порушення позивачем строків слати сплати сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість, джерелом виникнення яких є податкова декларація з податку на додану вартість від 14.04.2020 №0019635704, за що статтею 126 Податкового кодексу України передбачено відповідальність у вигляді застосування до платника податків штрафу. Відтак, з огляду на встановлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства, яку проведено в межах строків та у спосіб, передбачені Податковим кодексом України, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем згідно вимог чинного законодавства.

Позивачем подано відповідь на відзив у якій зазначено про абсурдність тверджень відповідача щодо порушення позивачем термінів сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість, визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість від 14.04.2020 №0019635704, оскільки позивачем не подавалось до контролюючого органу такої декларації, а дата та номер зазначеної відповідачем у відзиві на позов декларації є датою та номером оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. В іншій частині відповідь на відзив містить аргументи, аналогічні обґрунтуванню адміністративного позову, наведеному у позовній заяві.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Комунальне підприємство «Фастівтепломережа», ідентифікаційний код 05387624, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. С. Палія, 9, зареєстроване як юридична особа 23.02.1993, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 05.03.2007 запис №1361120000000837.

Головним управлінням ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку комунального підприємства «Фастівтепломережа» щодо податкової звітності з податку на додану вартість, про що складено акт від 12.03.2020 №369/10-36-57-04/05387624.

На підставі зазначеного акта перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення №0019635704 від 14.04.2020, яким до КП «Фастівтепломережа» за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 137075,61 грн.

Позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу на зазначене податкове повідомлення-рішення від 27.05.2020 №10-07/204, копію якої направлено до Головного управління, та яку отримано ДПС України 09.06.2020, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення з розпискою про отримання.

Станом на час судового розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази прийняття Державною податковою службою України рішення за результатами розгляду скарги КП «Фастівтепломережа» на податкове повідомлення-рішення №0019635704 від 14.04.2020.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі по тексту – Податковий кодекс).

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки – цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1). Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абзац другий підпункт 75.1.1 пункту 75.1).

Статтею 76 Податкового кодексу встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1). Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2). Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (пункт 76.3).

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку комунального підприємства «Фастівтепломережа» щодо податкової звітності з податку на додану вартість, про що складено акт від 12.03.2020 №369/10-36-57-04/05387624, який вручено позивачу 17.03.2020, що підтверджується датою реєстрації вхідної кореспонденції на примірнику зазначеного акта, доданого до матеріалів справи.

За приписами пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Судом встановлено відсутність факту подання комунальним підприємством «Фастівтепломережа» заперечень на акт перевірки від 12.03.2020 №369/10-36-57-04/05387624, складений Головним управлінням ДПС у Київській області, відповідно, контролюючий орган був зобов`язаний прийняти податкове повідомлення-рішення за результатами зазначеної перевірки у строк до 07.04.2020 включно.

Втім, спірне податкове повідомлення-рішення №0019635704 фактично прийнято контролюючим органом 14.04.2020, тобто поза межами встановленого для цього законодавством строку.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 18.10.2021 у справі №824/640/19-а висловлено правову позицію згідно якої нормами Податкового кодексу України чітко встановлено строки та порядок прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами проведення контролюючим органом камеральної перевірки. При цьому нормами Податкового кодексу України не передбачено права контролюючих органів відступлення від вказаного порядку чи строків. Винятком неприйняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, є лише подання таким платником податків заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів.

Відтак, прийняття Головним управлінням ДПС у Київській області податкового повідомлення-рішення №0019635704 від 14.04.2020 з порушенням встановленого статтею 86 Податкового кодексу України строку свідчить про його прийняття з порушенням закону та про протиправність такого податкового повідомлення-рішення.

Також, судом встановлено, що позивачем було подано до Державної податкової служби України скаргу від 27.05.2020 №10-07/204 на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №0019635704 від 14.04.2020. Зазначену скаргу отримано ДПС України 09.06.2020, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення з розпискою про отримання.

Втім, станом на час судового розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази прийняття Державною податковою службою України рішення за результатами розгляду скарги КП «Фастівтепломережа» на податкове повідомлення-рішення №0019635704 від 14.04.2020. Про прийняття такого рішення відповідачем суду не повідомлялось, жодних клопотань з цього приводу до суду не заявлялось.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначено статтею 56 Податкового кодексу України, якою передбачено, зокрема, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1).

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (пункт 56.2).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (пункт 56.3).

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку (пункт 56.8).

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту (пункт 56.9).

За приписами абзацу першого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Втім, всупереч встановленому процесуальним законом обов`язку відповідача – суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області не надано суду доказів на підтвердження прийняття Державною податковою службою України рішення за результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №0019635704 від 14.04.2020 або доказів направлення контролюючим органом вищого рівня рішення про продовження строків розгляду скарги позивача у передбачені для цього статтею 56 Податкового кодексу України строки, а також не зазначено про прийняття контролюючим органом вищого рівня будь-якого рішення за результатами розгляду скарги позивача на спірне податкове повідомлення-рішення.

Відтак, скарга позивача від 27.05.2020 №10-07/204 на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №0019635704 від 14.04.2020 вважається задоволеною, а податкове повідомлення-рішення скасованим.

Також, суд додатково зауважує, що згідно приписів підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (в редакції, чинній на час проведення перевірки позивача, за наслідками якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення), грошове зобов`язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою (пункт 31.1).

Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися (пункт 31.2).

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 31.3)

Згідно статті 36 Податкового кодексу, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5).

За приписами статті 38 Податкового кодексу виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1.).

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (пункт 38.2).

Згідно абзацу першого пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як убачається з акта перевірки від 12.03.2020 №369/10-36-57-04/05387624, перевіркою встановлено порушення позивачем передбачених статтею 57 Податкового кодексу України граничних строків сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість відповідно до судового рішення у справі №810/5991/14, яким комунальному підприємству «Фастівтепломережа» розстрочено сплату податкового боргу, що спростовує наведені у відзиві на позов твердження відповідача про порушення позивачем строків слати сплати сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість, джерелом виникнення яких є податкова декларація з податку на додану вартість від 14.04.2020 №0019635704.

При цьому згідно додатку до податкового повідомлення-рішення від 14.04.2020 №0019635704 «Розрахунок штрафної санкції за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ФАСТІВТЕПЛОМЕРЕЖА» код ЄДРПОУ 05387624», до позивача застосовано штраф у розмірі 20%.

Згідно підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до положень статті 32 Податкового кодексу України, зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк (пункт 32.1).

Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки (пункт 32.2).

Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку (пункт 32.3).

Статтею 100 Податкового кодексу України визначено, зокрема, що розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені (пункт 100.1).

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання (пункт 100.2).

Підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (пункт 100.4).

Розстрочені суми грошових зобов`язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (пункт 100.6).

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку: стосовно загальнодержавних податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням особливостей, визначених пунктом 100.9 цієї статті; стосовно місцевих податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори (пункт 100.8).

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, крім випадків, передбачених цим пунктом, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, у разі, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов`язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить 10 мільйонів гривень та більше, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум, якщо сума попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу не була погашена, приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 100.9).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде у відкритому доступі Реєстр заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу, який щодня опубліковує на своєму офіційному веб-сайті.

До зазначеного реєстру вносяться такі дані за кожною з поданих заяв: назва платника податків та код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); дата подання заяви про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу; вид заяви (про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу); сума грошового зобов`язання чи податкового боргу, заявленого до розстрочення, відстрочення; вид податку/збору, грошове зобов`язання чи податковий борг за яким заявлений до розстрочення, відстрочення; рішення контролюючого органу за результатами розгляду заяви, номер та дата такого рішення; дата та номер договору про розстрочення, відстрочення грошового зобов`язання чи податкового боргу; строк дії договору про розстрочення, відстрочення грошового зобов`язання чи податкового боргу; вартість майна, переданого у податкову заставу.

Заяви про розстрочення, відстрочення грошового зобов`язання чи податкового боргу вносяться до Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошового зобов`язання чи податкового боргу протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошового зобов`язання чи податкового боргу затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 100.10).

Розстрочення, відстрочення грошового зобов`язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.

Якщо сума грошового зобов`язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови: передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов`язання, – у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань; перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, – у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.

Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення (пункт 100.11).

Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 100.13).

Hаказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574 затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1853/24385, яким визначено, зокрема, що розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення) (пункт 1.4).

Період при сплаті розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань (податкового боргу) дорівнює календарному місяцю або іншому строку за згодою сторін, який зафіксовано у договорі про розстрочення (відстрочення) (пункт 1.5).

На суму розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) нараховуються проценти за кожний календарний день користування платником розстроченням (відстроченням) грошових зобов`язань (податкового боргу).

Сума нарахованих процентів, не сплачена платником податків у строки, визначені договором про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання (податкового боргу), визнається сумою податкового боргу платника податків.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, нарахована за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми такої пені (пункт 1.6).

Строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов`язання.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (пункт 1.9).

Водночас, згідно приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час прийняття судового рішення про розстрочення податкового боргу позивача), за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження – із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Таким чином, розстрочення виконання судового рішення в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України не є тотожним процедурі розстрочення податкового боргу в порядку, визначеному податковим законодавством, та не передбачає покладення на боржника, якому розстрочено виконання судового рішення, додаткових зобов`язань у вигляді процентів за розстрочення чи накладення на боржника штрафних санкцій.

Судом встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2014 в адміністративній справі №810/5991/14 задоволено позов Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області до комунального підприємства «Фастівтепломережа» та вирішено стягнути з комунального підприємства «Фастівтепломережа» на користь Державного бюджету України податкову заборгованість у розмірі 3761203,50 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 в адміністративній справі №810/5991/14 задоволено заяву комунального підприємства «Фастівтепломережа» про розстрочення вказаного судового рішення та встановлено розстрочення виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2014 в адміністративній справі № 810/5991/14 за позовом Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області до комунального підприємства «Фастівтепломережа» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 3761203,50 грн. шляхом сплати вказаної суми по 104477,88 грн. щомісячно, впродовж тридцяти шести місяців, починаючи з місяця, в якому ухвала набере законної сили.

Таким чином, зазначені в акті перевірки від 12.03.2020 №369/10-36-57-04/05387624 висновки контролюючого органу про порушення платником – комунальним підприємством «Фастівтепломережа» термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах податкового законодавства.

Отже, зважаючи на необґрунтованість висновків камеральної перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, про порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість, зважаючи на порушення контролюючим органом законодавчо встановлених строків прийняття такого податкового повідомлення-рішення та порушення порядку розгляду скарги позивача на зазначене податкове повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (платіжне доручення №338 від 28.09.2020). Оскільки, позов задоволено повністю, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0019635704 від 14.04.2020 Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

Стягнути на користь комунального підприємство «Фастівтепломережа» судові витрати в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління ДПС у Київській області.

Позивач – комунальне підприємство «Фастівтепломережа», ідентифікаційний код 05387624, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. С. Палія, 9).

Відповідач: – Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення – 05 листопада 2021 року.