Рішення № 100928873, 03.11.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2021 р. справа № 300/4818/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Бойко Л.М.,

за участю:

представника позивача - Мушинського В.Т.

представника відповідача - Муратової Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕнергоТрейдІнвест" в інтересах якого діє ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2021 за №№ 002581/0706, 002582/0706, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах ТОВ "ЕнергоТрейдІнвест" з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2021 за №№ 002581/0706, 002582/0706.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення ґрунтуються на невірних висновках перевірки щодо того, що позивачем в період з 01.07.2019 по 05.07.2019 здійснювалась роздрібна торгівля пальним, хоча ні під час перевірки ні при прийнятті рішення відповідачем, не проведено аналізу дотримання касової дисципліни підприємством. На думку позивача, факт роздрібної торгівлі пальним не підтверджується жодним доказом. Що ж стосується несвоєчасної реєстрації в Єдиному державному реєстрі 3 витратомірів-лічильників та 3 рівнемірів-лічильників, то позивач з посиланням на Порядок здійснення Державною податковою службою автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового, вказує на те, що до 30.09.2019 у нього відсутній обов`язок щодо такої реєстрації. З цих підстав вважає що слід визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.04.2021 за №№ 002581/0706, 002582/0706.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

29.09.2021 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.28-33). Відповідач заперечує проти позову, вказує на правомірність прийнятих рішень та просить в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 постановлено розгляд даної справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити. З приводу виявленого порушення щодо несвоєчасного подання щоденних електронних документів до центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, що містять дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби, вказав на те, що підприємством дійсно допущено таке порушення.

Представник відповідача проти позову заперечила з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву та просила в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

На підставі наказу від 06.04.2021 за №601-п та направлень на перевірку №748, №749 від 06.04.2021, посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку на АЗС в с. Черніїв по вул. Об`їздна, 1, яка належить ТОВ"ЕнергоТрейдІнвест".

За результатами перевірки складено акт (довідку) про результати фактичної перевірки від 09.04.2021 за №1994/09/15/РРО/40223053 (а.с.6,7).

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії, а саме: в період з 01.07.2019 по 05.07.2019 здійснювався продаж пального згідно Z-звіту PPO з №48 по №52 за адресою АДРЕСА_1 на загальну суму 290436,19 грн., чим порушено вимоги ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального";

- несвоєчасна реєстрація в Єдиному держаному реєстрі 3 витратомірів-лічильників та 3 рівнемірів-лічильників на місці відпуску пального на акцизному складі №1007706 за адресою вул. Об`їздна, 1, с. Черніїв, чим порушено п.230.1.2 ст. 230 Податкового кодексу України;

- незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання щоденних електронних документів, а саме 02.10.2020, 18.12.2020, 19.01.2021, 19.02.2021 даних про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби, та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних під категорій згiдно з УКТ ЗЕД у літрах, чим порушено п.230.1.3 ст. 230 Податкового кодексу України.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.04.2021 за №№ 002581/0706, 002582/0706 (а.с.8,9).

Позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення, яка згідно рішення про результати розгляду скарги від 04.08.2021 за №17871/6/99-00-06-03-01-06, залишена без задоволення (а.с.10-12).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 29.04.2021 за №№ 002581/0706, 002582/0706, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 19-1.1.16 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

За приписами п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Вимогами п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 статті 80 ПК визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Пунктом 81.1 ст.81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як зазначено судом вище перевірка проведена на підставі від 06.04.2021 за №601-п та направлень на перевірку №748 та №749 від 06.04.2021, за наслідками якої прийнято оскаржувані рішення.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 29.04.2021 за №002581/0706, то суд зазначає таке.

Вказаним податковим повідомленням-рішення до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 250 000,00 грн., за порушення вимог ст.15Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального", - здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії.

Так перевіркою встановлено, що в період з 01.07.2019 по 05.07.2019 позивачем здійснювався продаж пального згідно Z-звіту PPO з №48 по №52 за адресою АДРЕСА_1 на загальну суму 290436,19 грн.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального" №481/95 від 18.12.1995 року (надалі - Закон №481/95).

Підпунктом 6 пункту 2 розділу II Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" №2628-VIII від 23.11.2018 року внесено зміни до Закону №481/95, які набрали чинності з 1 липня 2019 року та якими запроваджено ліцензування діяльності усіх суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

У статті 1 Закону №481/95 (в редакції Закону №2628-VIII від 23.11.2018 року) вказано, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки;

- місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

- ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

Термін "пальне" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.

Відповідно до частин 20, 29, 31, 36, 37, 38, 39, 40, 43, 44 статті 15 Закону №481/95 (в редакції Закону №2628-VIII від 23.11.2018 року) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Частиною 1 статті 17 Закону №481/95 (в редакції Закону №2628-VIII від 23.11.2018 року) передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону №481/95 (в редакції Закону №2628-VIII від 23.11.2018 року) до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону №481/95 (в редакції Закону №2628-VIII від 23.11.2018 року) рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Судом встановлено, що за висновками відповідача, позивач в період з 01.07.2019 по 05.07.2019 здійснював роздрібну торгівлю пальним з автозаправної станції, не отримавши на той момент ліцензій, що стало приводом для застосування до нього штрафів, передбачених абзацом 10 частини 2 статті 17 Закону №481/95.

Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулює Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності" №222-VIII від 02.03.2015 року (надалі Закон №222-VIII), який визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 7 Закону №222-VIII (в редакції Закону №2628-VIII від 23.11.2018 року) ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Частиною 1 статті 8 Закону №222-VIII передбачено, що у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.

Згідно з абзацом 4 пункту 4 частини 1 статті 3 Закону №222-VIII у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.

Частиною 2 статті 20 Закону №222-VIII установлено, що у разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 року №609 "Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" затверджено Перелік органів ліцензування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №545 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" до Переліку органів ліцензування внесено зміни, внаслідок чого територіальні органи ДФС визначено органом ліцензування господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального. Вказана постанова набрала чинності 01.07.2019 року.

Суд зазначає, що законодавець при запровадженні ліцензування роздрібної торгівлі пальним дотримався принципів державної політики у сфері ліцензування, встановлених Законом №222-VIII, щодо надання достатнього строку для реалізації прийнятих змін, який склав вісім місяців з дня прийняття Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" №2628-VIII від 23.11.2018 року .

Натомість з боку держави в особі її органів виконавчої влади мало місце зволікання щодо визначення органу ліцензування такого виду господарської діяльності. Зазначені дії органів виконавчої влади є прикладом порушення ними принципу "належного урядування", які призвели до перешкод в господарюванні для добросовісних платників податків.

Ураховуючи наведене, затримка в отриманні ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним була зумовлена виключно відсутністю законодавчо визначеного порядку отримання таких ліценцій станом на 01.07.2019 року - день набрання чинності Законом від 23.11.2018 року від 23.11.2018 року.

Аналізуючи наявність легітимної мети і пропорційність втручання держави у майнові права позивача за обставин, що склалися у цій справі, необхідно взяти до уваги те, що держава не створила правового регулювання і фактичних умов, за яких господарська діяльність позивача у спірний період могла б бути законною. Необхідний перехідний період був уведений в дію, проте ретроспективної дії таким положенням законодавець не надав. Отже, притягнення до відповідальності за таких умов не може бути визнане таким, що переслідує законну мету і є пропорційним.

Такий правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах сформульований у постановах Верховного Суду від 04.11.2020 року у справі №160/10203/19, від 01.12.2020 року у справі №580/1550/20, від 16.12.2020 року у справі №520/13020/19, від 22.12.2020 року у справі №400/4113/19, від 28.01.2021 року у справі №120/4046/19-а.

Тому суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.04.2021 за №002581/0706 прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, і не відповідає критеріям, визначеним у частині 2 статті 2 КАС України, тому підлягає скасуванню.

Суд також вважає обґрунтованими надані представником позивача пояснення та письмові докази, які вказують на проведення оптової реалізації пального (отримання пального за паливними картками та заправочними відомостями) (а.с.76-121).

В той же час, відповідачем жодним чином не доведено факту роздрібної торгівлі пальним, який ґрунтується виключно на даних Z-звіту РРО.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 29.04.2021 за №002582/0706, то суд зазначає таке.

Вказаним податковим повідомленням-рішення до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 124 000,00 грн., за порушення пп.230.1.2, пп. 230.1.3 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України, а саме:несвоєчасна реєстрація в Єдиному держаному реєстрі 3 витратомірів-лічильників та 3 рівнемірів-лічильників на місці відпуску пального на акцизному складі №1007706 за адресою вул. Об`їздна, 1, с. Черніїв; незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання щоденних електронних документів, а саме 02.10.2020, 18.12.2020, 19.01.2021, 19.02.2021 даних про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби, та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних під категорій згiдно з УКТ ЗЕД у літрах.

Щодо несвоєчасної реєстрації в Єдиному держаному реєстрі 3 витратомірів-лічильників та 3 рівнемірів-лічильників на місці відпуску пального на акцизному складі, суд зазначає таке.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 (далі - Порядок № 891).

Пунктом 2 Порядку № 891 визначено, що:

1) витратомір-лічильник - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам`ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах;

2) рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об`єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара.

Згідно з п.п. 230.1.2. п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри- лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр) (абз.6 п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України).

Відповідно до п.п.230.1.2 п. 230.1 ст.230 та п.128-1.1 ст.128-1 ПК України, до початку експлуатації резервуари та місця відпуску пального на акцизному складі повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані у Реєстрі.

Відповідно до вимог ст. 230 ПК України та Порядку № 891 суб`єкти господарювання до 01 січня 2020 року зобов`язані обладнати та зареєструвати витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники рівня пального у резервуарі в разі здійснення діяльності пов`язаної з обігом пального на акцизному складі на території на яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального.

Податковим кодексом встановлено заборону здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу (абз.9 п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України).

Згідно п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України, не обладнання, відсутність реєстрації в Реєстрі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір- лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник / витратомір-лічильник спирту етилового.

Відповідно до пункту 18 підрозділу 5 розділу XX ПК України норми п.128-1.1 ст.128-1 цього Кодексу застосовуються з 1 квітня 2020 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу).

Перевіркою встановлено несвоєчасну реєстрацію в Єдиному держаному реєстрі 3 витратомірів-лічильників та 3 рівнемірів-лічильників на місці відпуску пального на акцизному складі №1007706 за адресою вул. Об`їздна, 1, с. Черніїв. Тобто, за наявного обов`язку провести таку реєстрацію до 01.04.2020, позивачем така реєстрація здійснена лише 01.10.2020.

Як наслідок суд доходить висновку щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 120 000 грн.

Доводи позивача про відсутність обов`язку такої реєстрації до 01.10.2020 (на час періоду тестового режиму автоматичного співставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового), не є обґрунтованими, оскільки впровадження такого режиму жодним чином не скасовує та не зупиняє законодавчо встановлений обов`язок реєстрації в Єдиному держаному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників з 01.04.2020.

Щодо незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання щоденних електронних документів, а саме 02.10.2020, 18.12.2020, 19.01.2021, 19.02.2021 даних про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби, та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних під категорій згiдно з УКТ ЗЕД у літрах, суд зазначає таке.

Пунктом 3 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів визначено, що адміністратором та держателем Реєстру є контролюючий орган (Державна податкова служба України), який забезпечує:

- створення програмного продукту, що забезпечує функціонування Реєстру, приймання від розпорядників акцизних складів електронних документів для наповнення Реєстру, обробку електронних документів для наповнення Реєстру та перенесення з них даних до Реєстру, збереження даних, що містяться в Реєстрі;

- захист інформації, що міститься в Реєстрі, в установленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 891 електронні документи для наповнення Реєстру, які

формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять:

1) інформацію про розпорядника акцизного складу (найменування, реєстраційні дані, реквізити документів, на підставі яких здійснюється експлуатація акцизного складу);

2) інформацію про всі наявні у розпорядника акцизного складу акцизні склади (адреса, правовстановлюючі документи на споруди та приміщення акцизного складу) з уніфікованим номером кожного акцизного складу, який автоматично присвоєно в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з уніфікованою нумерацією кожного акцизного складу та всі резервуари (їх кількість, тип, ємність) з уніфікованою нумерацією кожного резервуара, розташовані на акцизних складах;

3) інформацію про акцизний склад з уніфікованим номером в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, розташовані на такому акцизному складі резервуари з уніфікованою нумерацією, про назви, моделі, серійні (ідентифікаційні) номери витратомірів, установлених у кожному місці відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу, та назви, моделі, серійні (ідентифікаційні) номери рівнемірів, установлених на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на такому акцизному складі;

4) дату встановлення, заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування витратоміра, рівнеміра, резервуара, відомості щодо організацій та осіб, які проводили такі роботи;

5) зведені за добу підсумкові облікові дані щодо: обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією - для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту; добового фактичного обсягу реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С, - для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне);

6) інформацію про осіб (прізвище, ім`я, по батькові, посада), які формують та надсилають електроні документи для наповнення Реєстру;

7) інформацію про коригування даних, зазначених у підпунктах 1 - 5 цього пункту, в електронних документах для наповнення Реєстру, надісланих до Реєстру (коригуючі електронні документи для наповнення Реєстру);

8) інформацію про такі ознаки акцизного складу: акцизний склад, на якому провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне), обладнаний лише витратомірами в кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) шляхом наливу з такого акцизного складу; акцизний склад, на якому здійснюється виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у тарі виробника без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнаний витратомірами та рівнемірами;

9) інформацію про обсяги залишків пального, що розташовані на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці;

10) інформацію про дні, в які акцизний склад не працює.

Електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену у підпунктах 1 -4 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів одноразово до початку введення в дію Реєстру та в разі зміни такої інформації. Інформація про витратоміри та рівнеміри вноситься до Реєстру після настання строків їх встановлення, визначених ПК України (пункт 6 Порядку № 891).

Відповідно до п.7 Порядку № 891 електронні документи для наповнення Реєстру формуються розпорядниками акцизних складів за місцем розташування акцизного складу у такому порядку:

1) інформація, зазначена в підпунктах 1 - 4, 6 -10 пункту 5 цього Порядку, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру інформацією про відповідальних осіб розпорядників акцизних складів шляхом ручного вводу даних;

2) інформація, зазначена в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру: автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів та рівнемірів починаючи з граничних строків, зазначених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, для обов`язкового обладнання акцизних складів рівнемірами та витратомірами; відповідальною особою розпорядника акцизного складу - під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра або витратоміра, а також у період з 1 червня 2019 р. до граничних строків, передбачених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, для обов`язкового обладнання акцизних складів витратомірами та рівнемірами.

Відповідно до п.230.1.3. ст.230 Податкового кодексу України № 2755 із змінами та доповненнями, розпорядники акцизних складів зобов`язані по кожному акцизному складі щоденно формувати дані про фактичнi залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсягів отриманого та реалізованого пального у розрізі кодiв товарних пiдкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у лiтрах, приведених до температури 15 С.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звiтнiй добi, але не пізніше 23 години 59 хвилин цiєї доби, до початку здiйснення операцій з обігу пального добу, що настає за звiтною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пiзнiше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звiтною добою.

Відповідно до п. 128-1.3 ст. 128-1 Податкового кодексу України, незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

Як наслідок, до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 4 000 грн.

Позивачем не наведено жодних обґрунтувань позовних вимог в цій частині.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 29.04.2021 за №002582/0706, тому позов в цій частині не підлягає до задоволення.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, тому слід визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення 29.04.2021 за № 002581/0706, а в задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір у розмірі 5610,00 гривень сплачено позивачем згідно платіжного доручення від 25.09.2021 (а.с.1).

Частиною третьою статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновки суду про часткове задоволення позовних вимог та відхилення судом решти позовних вимог, то підлягає стягненню на користь позивача 3750,00 грн. сплаченого судового збору (пропорційно задоволеним вимогам майнового характеру).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЕнергоТрейдІнвест" (код ЄДРПОУ 40223053, вул. Незалежності, 4/офіс 512, м. Івано-Франківськ, 76018) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2021 за №№ 002581/0706, 002582/0706 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.04.2021 за № 002581/0706.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕнергоТрейдІнвест" (код ЄДРПОУ 40223053, вул. Незалежності, 4/офіс 512, м. Івано-Франківськ, 76018) сплачений судовий збір у розмірі 3 750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.

Рішення складене в повному обсязі 08 листопада 2021 р.